"03" вересня 2009 р. Справа № 9/32/09
м. Миколаїв
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», 030430, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3
до відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка, 56465, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Олександрівка, вул. Леніна, 21
Суддя Філінюк І. Г.
При секретарі: Дзюба Ю. Ф.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Молдованенко М. О.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 2450,60 грн. основного боргу, 1247,13 грн. курсової різниці, 3009,96 грн. пені., 375,57 грн. -3-х відсотків річних, 2575,46 грн. збитків від інфляції, 367,59 грн. штрафу, судових витрат, у тому числі - 700 грн. на послуги адвоката. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання з боку відповідача умов договору купівлі-продажу № 56-05-2008М від 02.05.2008р.
Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі посилаючись на те, що між сторонами укладено два договори, за якими відповідач отримав насіння соняшнику на суму 74659,20 грн. та хімічний препарат «Бимер» на суму 19818 грн., всього на суму: 94477,20 грн. Відповідач зазначає про перерахування відповідачу 96597,60 грн. за платіжними дорученнями, копії яких надані в судовому засіданні, та не погоджується з позицією позивача щодо існування основного боргу по договору та відповідно нарахування штрафних санкції та пені, оскільки за його підрахунком має переплату в 2120,40 грн.
В судові засідання 23.07.2009р., 04.08.2009р. та 03.09.2009р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду щодо проведення звірки взаємних розрахунків не виконав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення № 1016309, №10168531.
На підставі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою відповідача в судовому засіданні 03.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника відповідача , розглянувши матеріали справи, суд -
Між ТОВ „Триденна Агро" та ПСП імені Шевченка укладений договір купівлі-продажу насіння №56-05-2008М від 02.05.2008 р.
Відповідно до п.2.1 вищевказаного договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Згідно з п. 2.2. даного договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період даного договору є його невід'ємною частиною.
Пункт 3.1. договору вказує, що товар може передаватися покупцю партіями. Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (п. 4.4. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що за період дії договору відповідачу було поставлено насіння соняшника на суму 76780,20 грн., що підтверджується накладною №РН-НК00079 від 02.05.2008 р. на суму 27148,80 грн.; накладною №РН-НК00082 від 06.05.2008 р. на суму 49631,40 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору, покупець здійснює оплату партії товару наступним чином: 50% від вартості товару оплачується попередньо в строк вказаний у рахунку-фактурі; 50% від вартості товару оплачується в строк до 01.10.2008 р.
Позивачем виставлено відповідачу на підставі договору для оплати поставленого товару рахунок-фактуру №СФ-НК00075 від 02.05.2008 року.
В позовній заяви позивач наполягає, що відповідач лише частково погасив заборгованість у розмірі 74 329,60 грн., та моє борг станом на на 22 червня 2009 року договору купівлі-продажу №56-05-2008М від 02 травня 2008 року в сумі 2450,60 грн.
Проте, з матеріалів, наданих відповідачем вбачається, що відповідач сплатив за період з 05.05.08р. по 28.07.2008р. - 96597,60 грн., що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень, приєднаними до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що між ним та позивачем укладений крім договору від 02.05.2008р. ще договір від 04.06.2008р. на поставку засобу захисту рослин «Бимер»на загальну суму 19818 грн. В усіх, наданих відповідачем платіжних доручень, в графі -«призначення платежу»зазначено про оплату насіння соняшника. Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а взагалі існує переплата в сумі 2120,40 грн. На користь відповідача. Позивач вимоги ухвали суду від 04.08.09р. не виконав, звірку взаємних розрахунків по кожному із укладених договорів окремо з відповідачем не провів.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Крім стягнення основного боргу, позивач вимагає стягнути курсову різницю в сумі 1247,13 грн., пені в сумі 3009,96грн., 3-х відсотків річних в сумі 375,57, грн., 2575,46 грн. збитків від інфляції, 367,59 грн. штрафу, а також 700 грн. витрат на послуги адвоката.
Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Суд вважає недоведеним факт неналежного виконання відповідачем умов договору, отже недоведеним факт порушення зобов'язання з боку відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення пені, збитків від інфляції, відсотків річних задоволенню не підлягають, судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.44,49,75, 82, 84,85 ГПК України, суд, -
В задоволені позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя