ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/239
21.09.09
За позовом Іноземного підприємства «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»
про стягнення 45911,82 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача:. Лиходольська В.Б. (довіреність № 263-L від 08.09.2008 року)
Від відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кока -Кола Беверіджиз Україна Лімітед»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(відповідача) про стягнення 45911,82 грн. заборгованості за Договором постачання № 6026934 від 01.06.2008 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором постачання № 6026934 від 01.06.2008 р., не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 45911,82 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 45911,82 грн. боргу, а також витрати по сплаті державного мита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2009 р. порушено провадження у справі № 39/239 та призначено справу до розгляду на 07.09.2009 р. о 09:50 год.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 07.09.2009 р., подав документи на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 07.09.2009 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.09.2009 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку за адресою, вказаною у позовній заяві (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29) та яка відповідає адресі відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ № 21-10/6010-2 від 01.09.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 21.09.2009 р. о 11:10 год.
Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р., відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 39/239 продовжено на один місяць.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 21.09.2009 р., повторно не зЧявився, відзив на позов на виконання вимог ухвал суду від 14.07.2009 р. та від 21.09.2009 р. не подав і не надіслав.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
З огляду на вищенаведене, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 39/239. Причини неявки відповідача в судові засідання 07.09.2009 р. та 21.09.2009 р. суду не відомі.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 07.09.2009 р. та 21.09.2009 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі незЧявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2009 р. подав для огляду оригінали товарно -транспортних накладних згідно їх переліку у Додатку № 1 до позовної заяви, а також залучив до матеріалів справи копії повідомлень ТОВ «МД Рітейл»про зразок печатки (штампу) і підписів матеріально відповідальних осіб його підрозділів (магазинів) згідно вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив з яких підстав заявлено позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
В судовому засіданні 21.09.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
01.06.2008 року між Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», визначеним як Постачальник (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл», визначеним як Покупець (відповідач) був укладений Договір постачання № 6026934 (далі - Договір), згідно умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що Постачальник зобов'язується передати у встановлені терміни товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість (далі - Товар).
Згідно п. 1.2 Договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (товарно - транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі Товару.
Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у місці, в яке здійснюється постачання, на підставі всіх документів, зазначених у пунктах 2.6, 3.2 Договору відповідно до:
- Інструкції про порядок приймання продукції виробничо -технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 (П-6);
- Інструкції про порядок приймання продукції виробничо -технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 (П-7) (п. 4.1 Договору).
Загальна сума Договору складає суму Товару, отриманого за всіма накладними на постачання Товару (п. 5.1 Договору).
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що ціна на Товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ, за винятком товарів (операцій), що звільняються від оподаткування податком на додану вартість діючого законодавства.
Згідно п. 5.4 Договору передбачено, що ціна на Товар включає вартість доставки Товару Постачальником.
Відповідно до п. 5.5. Договору в редакції Протоколу розбіжностей № 1 до Договору постачання № 6026934 від 01.06.2008 р. сторони домовились про те, що Покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту отримання Товару.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору здійснив поставку замовленого відповідачем Товару на загальну суму 94007,82 грн. в асортименті, кількості та за ціною згідно актів приймання та товарно-транспортних накладних, перелік яких наведений у Додатку № 1 до позовної заяви (копії актів приймання та товарно-транспортних накладних знаходяться в матеріалах справи).
Факт прийняття Товару відповідачем у відповідності до пункту 1.2 Договору та абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 (надалі -Інструкція) підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача, завірених відбитком печатки (штампу) підрозділів (магазинів) Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»на спірних товарно -транспортних накладних та актах приймання.
Так, згідно абз. 3 п. 13 Інструкції, при централізовано -кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
З огляду на вищенаведені приписи Інструкції, позивачем до матеріалів справи залучені копії Генеральних довіреностей та Доручень підрозділів (магазинів) відповідача за підписом генерального директора, головного бухгалтера ТОВ «МД Рітейл»та інших осіб, уповноважених підписувати довіреності, якими відповідач повідомив позивача про зразки підписів, печаток (штампів), якими його матеріально відповідальні особи будуть завіряти отримання Товару.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення п. 1.1 Договору та п. 5.5 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей № 1 до Договору постачання № 6026934 від 01.06.2008 р.), відповідач здійснив лише часткову оплату спірного Товару в сумі 48096,00 грн. та з порушенням визначених Договором строків.
У зв'язку з вищенаведеним у відповідача виникла заборгованість за поставлений Товар у сумі 45911,82 грн. (94007,82 грн., загальна сума поставленого Товару відповідно до актів приймання та товарно-транспортних накладних - 48096,00 грн., сума часткових розрахунків за поставлений товар = 45911,82 грн.).
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір постачання № 6026934 від 01.06.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не зЧявився, в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 45911,82 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Позивачем у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 54, ч.ч. 1, 3 ст. 55 ГПК України визначена ціна позову у розмірі 45911,82 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 459,12 грн. Платіжним дорученням № 44006/2 від 20.03.2009 р. позивач перерахував державне мито у розмірі 940,08 грн.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 480,96 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 459,12 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, ст.ст. 22, 33, 34, 47, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 29; ідентифікаційний код 34482413; рахунок № 26005013000433 в Філії «КРД»ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед»(07442, Київська область, Броварський р-н, с.м.т. Велика Димерка, 51 км Санкт-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код 21651322; рахунок № 26009200027019 в АКБ «Сіті банк (Україна)», МФО 300584) 45911,82 грн. (сорок пЧять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 82 коп.) боргу, 459,12 грн. (чотириста п'ятдесят девЧять гривень 12 коп.) держмита та 315,00 грн. (триста пЧятнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Повернути Іноземному підприємству «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед»(07442, Київська область, Броварський р-н, с.м.т. Велика Димерка, 51 км Санкт-Петербурзького шосе, ідентифікаційний код 21651322; рахунок № 26009200027019 в АКБ «Сіті банк (Україна)», МФО 300584) з Доходу державного бюджету 480,96 грн. (чотириста вісімдесят гривень 96 коп.) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 44006/2 від 20.03.2009 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 39/239.
3. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 23.09.2009 р.