Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" серпня 2009 р. Справа № 62/60-09
вх. № 5265/4-62
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - не з"явився 3-ї особи не з"явився
розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Шевченківське бюро технічної інвентаризації", см. Шевченкове
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків
про продовження терміну дії договору оренди державного нерухомого майна
Позивач - КП «Шевченківське бюро технічної інвентаризації» звернувся до суду з позовною заявою про продовження терміну дії договору оренди державного нерухомого майна, просить суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області продовжити термін дії договору оренди нерухомого майна з КП «Шевченківське БТІ».
У судовому засіданні 10.08.2009р. позивач уточнив позовні вимоги, просить суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Харківській області продовжити термін дії п.10.1. Договору оренди №2850-Н від 23.08.2006р. Державного нерухомого майна з КП «Шевченківське БТІ» та подовжити дію даного договору з 22.05.2009р. по 21.05.2011р. З огляду на положення ст.22 ГПК України, суд продовжує розгляду справи з урахуванням уточнених позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.08.09 р. заперечує проти позову на підставах, викладених у відзиві (вх.№19550 від 06.08.2009р.), зокрема, зазначає, що після закінчення строку договору орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного майна, а при визначення переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обв'язки, шляхом застосування преференційної поправки.
Третя особа - ГУМВС України в Харківській області, в судовому засіданні 26.08.09р. повністю підтримує заявлені позовні вимоги.
В судовому засіданні 26.08.09р. було оголошено перерву для оголошення повного тексту рішення по справі до 16:00 год 28.08.09р.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання 28.08.09р. не з"явились
Дослідивши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення
сторін, надані докази, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.
23.08.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №2850-Н адміністративної будівлі (літ.»А,А-1») - 105,5кв.м., будівлі гаражу (літ. «Г, Г-1») - 106,1кв.м., та будівлі вбиральні (літ. «Т,Т-1») - 2,7кв.м., загальною площею 214,3кв.м. за адресою: Харківська обл., Шевченківський р-н, смт.Шевченкове, вул..Калініна, 1-А, що знаходяться на балансі Управління Державної служби охорони при УМВС України в Харківській області. Факт отримання приміщення підтверджується актом від 23.08.2006р. У пункті 10.1. вказаного договору сторони погодили строк його дії - з 23.08.2006р. по 22.08.2007р. Додатковою угодою №2 до договору оренди №2850-Н від 23.08.2006р., строк дії договору було продовжено на 11 місяців, тобто з 21.06.2008р. до 21.05.2009р.
Листом за вих.№06-4949 від 23.06.2009р. відповідач звернувся до позивача та повідомив, з посиланням на ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що договори оренди, строк дії яких закінчується у 2009 році, продовжені не будуть. Крім того, відповідач, з посиланням на ст.4, ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», повідомив, що відсутні правові підстави для передачі в оренду на конкурсних засадах державного майна, яке перебуває на балансі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Харківській області.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи та заявленим вимогам позивача та запереченням відповідача, суд виходить з наступного.
Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендодавцями є органи, уповноважені Верховною радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо майна, що перебуває у комунальній власності. Правові підстави користування майном, переданим в оренду, у тому числі і користування майном після закінчення терміну дії договору оренди, закріплені в статтях 764, 777 Цивільного кодексу України, статтях 9, 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна". Частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як свідчать матеріали справи, строк дії договору оренди №2850-Н від 23.08.2006р., закінчився 21.05.2009р. Лист за вих.№06-4949 з повідомленням про відмову у продовженні договору оренди датований 23.06.2009р., тобто, після закінчення місячного строку для повідомлення орендаря про зміну, припинення договору - згідно положень ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чи про заперечення орендодавця щодо продовження користування майном - за термінологією ЦК України (ст.764).
Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст.627 ЦК України). Відповідно до ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів здійснюється у порядку, передбаченому ст.188 ГК України, та в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом
або договором. Згідно з п.10.6. договору оренди №2850-Н від 23.08.2006р., зміна умов договору може мати місце лише за згодою сторін, крім випадків, коли такі зміни передбачені Методикою розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та у разі односторонньої відмови від договору частково.
Наведене вище дає підстави стверджувати про поновлення договору оренди №2850-Н від 23.08.2006р. на строк, який був раніше встановлений договором згідно положенням ст.764 ЦК України та ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Суд вважає за необхідне зазначити також, що відповідно до ст.28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Право на захист цивільних прав виникає у випадку їх порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).
Позивачем не надано правового обґрунтування, якими саме діями відповідач порушує, не визнає чи оспорює і які саме права позивача порушуються, не визнаються або оспорюються такими діями відповідача.
Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона на засадах змагальності повинна належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Всупереч вказаних вимог позивачем не доведено факту порушення, оспорювання, невизнання його прав відповідачем.
Стосовно обраного позивачем способу захисту прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, суд захищає цивільне право або інтерес способами, які встановлені договором або законом. Обраний позивачем спосіб захисту - продовження дії договору - не передбачений ні вказаними, іншими нормами чинного законодавства. Укладений сторонами договір оренди №2850-Н від 23.08.2006р. також не містить посилання на можливість захисту прав вказаним способом. Висновок суду про неможливість застосування такого способу захисту цивільного права, який не відповідає закону, договору і не призводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною у п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005р. №01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ, викладеною у постановах від 13.07.2004р. у справі №10/732 та від 14.12.2004р. у спарві №6/11.
Стосовно уточнених позовних вимог про визнання договору оренди №2850-Н від 23.08.2006р. продовженим на строк з 26.07.2009р. до 25.07.20011р., суд зазначає наступне. Як на підставу для таких вимог позивач посилається на Закон України «Про внесення змін до ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»» від 10.06.2009р. №1498-VІ, якою передбачено право орендаря на продовження строку дії договору оренди на термін до двох років.
Проте визначення строку дії договору виходить за межі компетенції суду,
натомість є компетенцією сторін договору відповідно до ст.626, 763 ЦК України, ст.ст.180, 284 ГК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Підстав, які б свідчили про можливість/необхідність вирішення цього питання у судовому порядку позивачем не наведено (ст.187 ГК України).
Стосовно посилань позивача на відмову відповідачем у продовженні дії договору оренди з огляду на положення на ст.4, ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна», суд зазначає, що зміна та розірвання господарських договорів здійснюється у порядку, передбаченому ст.188 ГК України, та, за загальним правилом, в односторонньому порядку не допускається.
Суд критично оцінює посилання третьої особи, що нежитлові приміщення, орендовані за спірним договором, не підпадають під критерії заборонених до оренди об'єктів, визначених нормами частини 2 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (лист №48/1-2-1254 від 06.04.2009р. - арк.с. 30), оскільки вирішення вказаного питання не віднесено до компетенції балансоутримувача.
З огляду на наведене вище, позовні вимоги про визнання договору продовженим є такими, що не ґрунтуються на передбачених чинним законодавством правових підставах, дійсних обставинах справи, тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ст.49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15,16, 626, 763 ЦК України, ст.ст.20, 180, 187, 188, 284 ГК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
Повний текст рішення у справі №62/60-09 підписаний 28.08.2009р.