справа № 2-4877/10
Україна
(заочне)
21 жовтня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого -- судді Бендик О.Г.,
при секретарі Ричок Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів
встановив:
20 серпня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2А, зареєстрованого 12 червня 2003 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції м. Києва, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблений запис № 667 та стягнути з відповідача ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 його доходу, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Послалась на те, що під час проживання разом, чоловік зловживав спиртними напоями і учиняв сварки, які бачила дитина, не мав постійного місця роботи.. Він не піклувався про побудову сімейних відносин між ними, а навпаки всіляко принижував її, не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити її інтересам та інтересам їх дочки. У зв'язку з цим вона в серпні 2006 року припинила з відповідачем шлюбні стосунки і перестала вести спільне господарство, переїхавши до своїх батьків в с. Літки Броварського району. З того часу вони проживають окремо. Тому зберігати шлюб за таких обставин ОСОБА_3 вважає не доцільним.
Дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. ОСОБА_4 жодної участі у вихованні дитини не бере, матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.
В попередньому судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 повідомлявся належним - чином, в судове засіданні не з'явився про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не подав.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши інші докази по справі, суд приходить до висновку, шо позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування їх до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Лук'яненко) 12 червня 2003 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблений запис № 667.
Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одруження виявилось невдалим, чоловік зловживав спиртними напоями і учиняв сварки, які бачила дитина, не мав постійного місця роботи. Відповідач не піклувався про побудову сімейних відносин між ними, а навпаки всіляко принижував позивачку, не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам позивачки та інтересам їх дочки. У зв'язку з цим вона в серпні 2006 року припинила з відповідачем шлюбні стосунки і перестала вести спільне господарство, переїхавши до своїх батьків в с. Літки Броварського району. З того часу вони проживають окремо.
На даний час їхній шлюб носить чисто формальний характер, так як вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Ці обставини підтверджені наявною в справі копією свідоцтва про одруження (а.с.8) та копією свідоцтва про народження (а.с. 9).
При встановлених обставинах, коли ні позивач ні відповідач не виявили бажання до примирення, їхнє подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечило б їхнім особистим інтересам, оскільки б це було примушуванням до шлюбу. А це заборонено законом.
Відповідно до положень Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (ст. 180). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. З ст. 181). Частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183).
Судом встановлено, і це підтверджується поясненнями позивачки, свідоцтвом про народження (а.с. 9), що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками у свідоцтві про народження якої записані сторони, дійсно проживає разом з мамою і знаходиться на її повному утриманні. Відповідач з ними не проживає.
При наведених обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання судових витрат, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України, якою визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (ч. 1). Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 2). Якщо позивача, на користь якого увалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
При звернення до суду ОСОБА_6 була звільнена від сплати судового збору, так як відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ “Про державне мито" від сплати державного мита звільняються позивачі - за позовами про стягнення аліментів.
Не підлягають оплаті при зверненні до суду покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України).
На підставі ч. 1 ст. 110, ст. ст. 112, 180, 182, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України, керуючись ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213- 215, п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 88 ЦПК. п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ “Про державне мито», суд
вирішив:
позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 12 червня 2003 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції м. Києва, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблений запис № 667.
При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 17 грн. держмита, ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.
Понесені позивачем судові витрати покласти на неї.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 на дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ? частини його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 серпня 2010 року по день повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та на користь Головного управління Державного Казначейства у Київській області на рахунок 31217259700005 в банку УДК в Київській області, МФО 821018, код 23571923 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп..
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному обов'язковому виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя