Справа № 2-685/2010
24 грудня 2010 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого: Ставнійчука B.C.
при секретарі Усатій Т.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1 до Комаргородської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 (дошлюбне ОСОБА_2) Т.П. звернулася до суду з цим позовом і попросила визнати за нею право власності в порядку успадкування за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_2, який помер 27 серпня 1998 року в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області. До складу спадщини входить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по вул. Лєрмонтова, 17 в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, посвідчений свідоцтвом на право власності на житловий будинок, виданим 10 червня 1984 року Комаргородською сільською радою.. Ще за життя батько позивачки склав заповіт, нотаріально посвідчений 7 червня 1994 року нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, за яким все своє майно заповів позивачці. Після смерті спадкодавця ОСОБА_2, спадкоємиця ОСОБА_1 фактично спадщину прийняла, про що свідчить довідка Комаргородської сільської ради від 14.10.2010 року, однак через свою юридичну необізнаність та відсутність коштів пропустила термін для прийняття спадщини, тому з даним позовом звернулася в суд.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, надіслала до суду заяву в якій, посилаючись на стан здоров»я, просить суд справу розглянути по суті у її відсутності, позов підтримує..
Представник Комаргородської сільської ради в судове засідання не з'явився, проте від Комаргородського сільського голови ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він просить розглянути справу по суті без участі представника сільської ради, остання позов визнає.
Суд дослідивши матеріали справи , вважає позов обгрунтованим , який підлягає задоволенню з таких підстав.
До відносин спадкування необхідно застосувати законодавство , чинне на час відкриття спадщини, тобто норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Відповідно до статей 524, 534 ЦК (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за заповітом заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 549 ЦК дії, що свідчать про прийняття спадщини, зокрема фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подача заяви державній нотаріальній конторі про прийняття спадщини , повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття останньої.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва на право власності на житловий будинок виданого 10.06.1984 року Комаргородською сільською радою, ОСОБА_2, який помер 27 серпня 1998 року, належав праві приватної власності житловий будинок, з господарськими будівлями, розташований по вул. Лєрмонтова 17, с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті спадкодавця протягом шести місяців прийняла спадщину, так як фактично вступила у володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 550 ЦК, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 ЦК строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно.
Відповідно до матеріалів справи позивачка є інвалідом другої групи, а тому вона підлягає звільненню від сплати державного мита на підставі п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 534, 548, 549, 550, 560 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, з господарчими будівлями, розташований по вул. Лєрмонтова 17, с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, посвідченого свідоцтвом на право власності на житловий будинок, виданим 10 червня 1984 року Комаргородською сільською радою, який належав на праві власності батькові позивачки ОСОБА_2, який помер 27 серпня 1998 року в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита на підставі п. 18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення, а сторонами у справі в цей же строк з дня отримання копії рішення, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.
Суддя