Справа № 2-676/2010
13 грудня 2010 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого: Ставнійчука B.C.
при секретарі Усатій Т.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом і попросила визнати право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її діда ОСОБА_2, який помер 3 січня 2009 року, в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області. Після смерті діда заявниці залишилось спадкове майно, що складається із квартири в житловому будинку по вул. Леніна 3, під номером 1 в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, посвідчену свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії CAB № 209213, виданим 18.09.1989 року Вапнярською селищною радою. 15 грудня 1998 року дід ОСОБА_2, заповів половину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які належать йому на підставі вище згаданого свідоцтва, онучці ОСОБА_1, про що було складено заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Томашпільського районного нотаріального округу у ОСОБА_3. Після смерті спадкодавця ОСОБА_2, спадкоємиця ОСОБА_1 фактично спадщину прийняла, про що свідчить довідка Вапнярської селищної ради від 5.10.2010 року. Однак при нотаріальному оформлені спадщини, їй було відмовлено в зв'язку з тим, що в заповіті зроблено розпорядження на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель по вул. Леніна, 3, в селищі Вапнярка, а спадкова нерухомість знаходиться АДРЕСА_1, тому з даним позовом звернулася в суд.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав із наведених в позовній заяві підстав.
Представник Вапнярської селищної ради в судове засідання не з'явився, проте від Вапнярського селищного голови надійшла заява, в якій він просить розглянути справу по суті, без участі їхнього представника, з позовом згідний.
Суд дослідивши матеріали справи , вважає позов обгрунтованим , який підлягає задоволенню з таких підстав.
До відносин спадкування необхідно застосувати законодавство , чинне на час відкриття спадщини, тобто норми ЦК України в редакції 2003 року.
Відповідно до статей 1217, 1235 ЦК спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за заповітом заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1270 ЦК дії, що свідчать про прийняття спадщини , зокрема фактичний вступ в управління чи володіння спадковим майном або подача заяви державній нотаріальній конторі про прийняття спадщини , повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття останньої.
Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст.1220 зазначеного кодексу визнається день смерті спадкоємця.
За змістом глави 87 книги 6 вказаного кодексу прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії CAB № 209213 виданого 18.091989 року Вапнярською селищною радою ОСОБА_2,
який помер 3 січня 2009 року, належала на праві приватної власності квартира № 1 з господарчими будівлями та спорудами розташована в смт. Вапнярка по вул. Леніна № 3.
Томашпільською державною нотаріальною конторою відповідно до повідомлення останньої від 05.11.2010 р. №148/0107 на ім'я позивачки, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як заповідальне розпорядження зроблено на належну спадкодавцю половину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель в той час як технічний паспорт на квартиру виготовлений на квартиру № 1 в житловому будинкові № 3 по вул. Леніна в смт. Вапнярка.
Відповідно до матеріалів справи позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, а тому вона підлягає звільненню від сплати державного мита на підставі п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1217, 1235, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру №1,з господарчими будівлями та спорудами, розташованої в смт. Вапнярка по вул. Леніна № 3 Томашпільського району Вінницької області, посвідченої свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії CAB № 209213, від 18.09.1989 року, виданого Вапнярською селищною радою, яка належала на праві власності дідові позивачки ОСОБА_2, який помер 3 січня 2009 року в смт. Вапнярка, Томашпільського району Вінницької області.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення, а відповідачем в цей же строк з дня отримання копії рішення, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.
Суддя