Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"28" липня 2015 р. Справа № 911/2973/15
Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника генерального прокурора України в інтересах держави: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ в особі Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ
до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м.Сімферополь
про стягнення 7227127,44 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
За участю представників сторін:
Позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
Відповідача - не з'явився
Прокурора - Секретар В.В.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області подано позов Заступника генерального прокурора України в інтересах держави: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ в особі Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про стягнення 7227127,44 грн.
Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.
Ухвалою від 14.07.2015 року порушено провадження у справі № 911/2973/15 та призначено справу до розгляду на 28.07.2015 року.
В судовому засіданні 28.07.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Однак, відповідач у судове засідання 28.07.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.
Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим також підтверджується доповідною запискою керівника апарату Господарського суду Київської області у справі № 911/2973/15.
Інформація про час і місце розгляду справи № 911/2973/15 була розміщена на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області 14.07.2015 року.
Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/2973/15.
За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Також, суд у відповідності до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що в прохальній частині позову помилково зазначені суми, які не відповідають викладеним у позові обставинам. Таким чином, позовними вимогами є стягнення 3% річних у сумі 442 253 грн. та інфляційних витрат в сумі 6 784 874,44 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд встановив:
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Генеральною прокуратурою України опрацьовано інформацію щодо наявності в орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (далі - ОП «Кримтеплокомуненерго», відповідач) перед Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України», позивач) заборгованості за спожитий природний газ.
Встановлено, що 30.09.2011 року між НАК «Нафтогаз України» та ОП «Кримтеплокомуненерго» укладено Договір № 4-ПГ-БО (далі - Договір) на купівлю-продаж природного газу.
Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Договору позивач зобов'язується передати у власність відповідачу у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України», виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач зобов'язаний приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору позивач передав відповідачеві в період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ обсягом 13776,0 тис. куб. м, у т. ч. по місяцях кварталів (у тис. куб. м).
Пунктом 5.2 Договору визначено, що з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.09.3011 № 1, передбачено, що ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу виставлено 3 382,00 грн., крім того, цільова надбавка - 2 % та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн.
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того, ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн.
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
На підставі п.п. 3.3 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Таким чином, акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 6.4 Договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Відповідачем та актів приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.
Пунктом 9.1 Договору встановлено, що у разі виникнення спорів (розбіжностей) за цим Договором спір вирішується у судовому порядку. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного погашення (п. 11.1 Договору).
У період із жовтня 2011 року по грудень 2011 року включно НАК «Нафтогаз України» зобов'язання за Договором виконано належним чином, передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 13 837 636,73 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.11.2011 року за жовтень 2011 року, від 30.11.2011 року за листопад 2011 року, від 31.12.2011 року за грудень 2011 року.
Також додатковою угодою від 14.06.2012 року № 2 до Договору встановлено, що договір визнано таким, що припинив дію в частині передачі природного газу, з 01.01.2012 року.
Однак, відповідач свої зобов'язання з оплати природного газу своєчасно та в повному обсязі не виконав, грошові кошти за поставлений газ всупереч п. 6.1. Договору не сплатив, що підтверджується довідкою про операції. Зокрема, сума поставки за договором становить 13 837 636,73 грн., фактично сплачено відповідачем лише 4 381 143 грн.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором (п. 7.1 Договору).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений природний газ позивачем нараховані 3% річних у сумі 442 253 грн. та інфляційні витрати в сумі 6 784 874,44 грн.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.
Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог про стягнення 3% річних та інфляційних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір з суми задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
вирішив:
2. Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, код 03358593) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 3% річних у сумі 442 253 грн. та інфляційні витрати в сумі 6 784 874,44 грн.
4. Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, код 03358593) в доход Державного бюджету України 73080 грн. судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю. Кошик