ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.08.2015Справа №910/13208/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІНА»
про стягнення 33 087 525,37 грн. заборгованості за кредитним договором
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Янкова А.В. - представник за довіреністю;
від відповідача не з'явився
На підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 у розмірі 30 000000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 2 526 575,35 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 433 972,60 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 126 977,42 грн.; в разі відсутності коштів на рахунках відповідача позивач звернути стягнення на майно відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/13208/15 та призначено розгляд справи на 25.06.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 розгляд справи відкладено до 15.07.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 03.08.2015.
В судовому засіданні 03.08.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов кредитного договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 (з урахуванням умов додаткового договору № 03 від 02.12.2014) не було виконано свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту в сумі 30 000 000,00 грн. та сплати відсотків за його користування в сумі 2 526 575,35 грн. Крім того, посилаючись на те, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов'язань за кредитним договором № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 (з урахуванням умов додаткового договору № 03 від 02.12.2014), позивач просив стягнути пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 433 972,60 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 126 977,42 грн. Нормативно в обґрунтування позову позивач посилався на приписи ст.ст. 526, 553, 554, 1054 Цивільного кодексу України.
Відповідач в судове засідання 03.08.2015 представників повторно не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні, що узгоджується і з п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
25.11.2014 між позивачем - ПАТ «Комерційний банк «Стандарт», з однієї сторони, та відповідачем - ТОВ «БРІНА», як позичальником, було укладено кредитний договір № 132/КЛ-1114 (далі - кредитний договір № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014), згідно розділу 1 якого банк на умовах, визначених договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну лінію (далі - кредитна лінія), в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на наступних умовах: загальний ліміт кредитування за кредитною лінією - 24 000 000,00 грн. (п.п. 1.1), кредитна лінія відкривається з 25.11.2014 по 24.11.2015 включно (п.п. 1.1.2), процентна ставка за користування кредитом - 26,5% процентів річних (п.п. 1.1.4), погашення частин/траншів кредиту здійснюється позичальником в строки, що визначені графіком зменшення загального ліміту кредитування, який є невід'ємним додатком до цього договору; при цьому, остаточна дата повернення (повного погашення) кредиту є 24.11.2015 (п.п. 1.1.6).
Пунктом 3.1 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 визначено, що після підписання договору банк відкриває для обліку заборгованості по кредиту рахунок № 26009001011510 (п.п. 3.1.1), а для обліку процентів - рахунок нарахованих доходів № 20685001011510 (п.п. 3.1.2).
Відповідно до пункту 3.7 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 сторони домовились, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань зі сплати кредиту та процентів банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих та несплачених процентів, комісій.
Пунктами 3.8, 3.9 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 визначено, що для випадків, визначених пунктом 3.7 договору, остаточною датою погашення кредиту є 61 календарний день за останнім днем, в який позичальник повинен був виконати відповідні зобов'язання, вчинити певні дії, про що банк надсилає позичальнику відповідну письмову вимогу.
Згідно з п. 4.1 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014, проценти за користування позичальником кредитом нараховуються банком у валюті кредиту з дня надання кредиту до дня його фактичного погашення на суму фактичного щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом.
Пунктом 4.5 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 встановлено, що позичальник сплачує нараховані проценти у валюті кредиту, щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем користування кредитом, та в день припинення дії договору або в день погашення заборгованості позичальником в повному обсязі, якщо таке погашення сталося після остаточної дати погашення. У разі несвоєчасної сплати позичальником заборгованості за нарахованими процентами у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк процентів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.
Пунктом 8.2 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 визначено обов'язки позичальника, зокрема: повернути банку кредит у день остаточної дати погашення кредиту, погашати кредит у строки, встановлені у цьому договорі або у відповідних додатках до договору, сплачувати банку в строки, передбачені цим договором, суму нарахованих процентів, сплатити банку комісії, штрафні санкції, та відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені договором (п.п. 8.2.1), на письмову вимогу банку достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції, у випадках, передбачених цим договором та/або договорами забезпечення (п.п. 8.2.4).
Відповідно до пункту 9.3 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 за порушення, встановлених цим договором строків сплати процентів за користування кредитом/траншем та/або сплати комісій, передбачених цим договором, яке допустив позичальник до настання остаточної дати погашення кредиту/траншу, банк має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на письмову вимогу банку, не пізніше 5 банківських днів з дня/дати відправлення письмової вимоги банку, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Також, сторонами при укладенні договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 в додатку № 2 було узгоджено графік погашення кредиту/зменшення загального ліміту кредитування, а саме:
- з 25.11.2014 по 24.03.2015 включно: ліміт кредитної лінії - 24 000 000,00 грн., сума зменшення ліміту - 8 000 000,00 грн.;
- з 25.03.2014 по 24.07.2015 включно: ліміт кредитної лінії - 16 000 000,00 грн., сума зменшення ліміту - 8 000 000,00 грн.;
- з 25.07.2014 по 24.11.2015 включно: ліміт кредитної лінії - 8 000 000,00 грн., сума зменшення ліміту - 8 000 000,00 грн.,
- з 25.11.2014 - кредитний ліміт - 0,00 грн.
02.12.2014 між позивачем - ПуАТ «Комерційний банк «Стандарт», з однієї сторони, та відповідачем - ТОВ «БРІНА», як позичальником, було укладено додатковий договір № 03 до кредитного договору № 132/КЛ-1114, яким сторонами визначено загальний ліміт кредитування в сумі 30 000 000,00 грн., та узгоджено новий графік погашення кредиту/зменшення загального ліміту кредитування, а саме:
- з 25.11.2014 по 24.03.2015 включно: ліміт кредитної лінії - 24 000 000,00 грн., сума зменшення ліміту - 00,00 грн.;
- з 02.12.2014 по 24.03.2015 включно - ліміт кредитної лінії - 30 000 000,00 грн., сума зменшення ліміту - 8 000 000,00 грн.;
- з 25.03.2014 по 24.07.2015 включно: ліміт кредитної лінії - 22 000 000,00 грн., сума зменшення ліміту - 8 000 000,00 грн.;
- з 25.07.2014 по 24.11.2015 включно: ліміт кредитної лінії - 14 000 000,00 грн., сума зменшення ліміту - 14 000 000,00 грн.,
Надання відповідачу кредитних кошів в сумі 24 000 000,00 грн. підтверджується банківською випискою, згідно якої кредитні кошти у наведеній сумі перераховані позивачем відповідачу 25.11.2014 на рахунок № 26009001011510.
Також, 02.12.2014 позивачем відповідачу було перераховано 6 000 000.00 грн. на рахунок № 26009001011510 на виконання умов додаткової угоди № 03 від 02.12.2014, на підтвердження чого позивачем було надано банківську виписку.
Як зазначав позивач у позові, згідно Графіку погашення кредиту, викладеного у п. 2 кредитного договору в редакції додаткового договору № 03 від 02.12.2014, відповідач зобов'язаний був здійснити погашення траншу в сумі 8 000 000,00 грн. до 24.03.2015, проте погашення наведеної суми траншу відповідач не здійснив.
Крім того, у письмових поясненнях позивач вказував на те, що за відповідачем обліковується прострочена заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам на рахунку № 200695002011510 (прострочені до 30 днів) та № 20696001011510 (прострочені більше ніж на 30 днів), і загальний розмір якої станом на 27.04.2015 складає 2 526 575,35 грн.
Станом на 27.04.2015 загальна сума боргу відповідача за кредитним договором № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 (з урахуванням умов додаткового договору № 03 від 02.12.2014) становить загалом 33 087 525,37 грн., в тому числі:
- прострочена заборгованість по поверненню кредиту (поточна) - 22 000 000,00 грн.;
- прострочена заборгованість по поверненню кредиту (прострочена) - 8 000 000,00 грн.;
- заборгованість по процентам (поточна) - 566 301,37 грн.;
- заборгованість по процентах (прострочена) - 1 960 273,98 грн.;
- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 433 972,60 грн.;
- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 126 977,42 грн.
15.05.2015 позивачем на адресу відповідача було направлено лист - вимогу № 15/05 -434, в якому позивач вказував про порушення відповідачем умов вищевказаного кредитного договору та наявність заборгованості в загальному розмірі 33 087 525,37 грн., в т.ч. 30 000 000,00 грн. основного боргу, 2 526 575,35 грн. заборгованості за відсотками та 560 950,02 грн. Таким чином, позивач заявив, що термін погашення основної заборгованості і плати за кредит є таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення в повному обсязі, і просив виконати зобов'язання по поверненню коштів та сплатити проценти за його користування у строку до 21.05.2015.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Вимогами ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки і відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що позивач відповідно до кредитного договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 (з урахуванням умов додаткового договору № 03 від 02.12.2014) надав відповідачу кредитні кошти в сумі 30 000 000,00 грн. зі строком повернення по 24.11.2015 включно, зі сплатою за їх користування процентів, отримання відповідачем яких підтверджується наявними в справі платіжними документами.
Проте, відповідачем всупереч умов укладеного кредитного договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 (з урахуванням умов додаткового договору № 03 від 02.12.2014) допущено прострочення сплати чергового траншу кредитних коштів в сумі 8 000 000,00 грн., строк оплати якого сплив 24.03.2015 включно (згідно з графіком погашення кредиту/зменшення загального ліміту кредитування згідно додаткового договору № 03 від 02.12.2014).
Також відповідачем, всупереч п. 4.5 укладеного договору, допущено прострочення зі сплати процентів за користування кредитними коштами, що згідно п. 9.3 наведеного договору є підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій, а саме пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за його користування.
Оскільки відповідач порушив зобов'язання щодо погашення чергового кредитного платежу та сплати процентів за користування кредитними коштами, згідно п. 3.7 договору № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 у позивача виникло право достроково вимагати повернення усієї суми наданого кредиту, сплати процентів за його користування та сплати пені за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо сплати наведених платежів, про що позивачем було надіслано відповідачу письмову вимогу № 15/05 -434.
Станом на 27.04.2015 загальна сума боргу відповідача за кредитним договором № 132/КЛ-1114 від 25.11.2014 (з урахуванням умов додаткового договору № 03 від 02.12.2014) складає загалом 33 087 525,37 грн., в тому числі:
- прострочена заборгованість по поверненню кредиту (поточна) - 22 000 000,00 грн.;
- прострочена заборгованість по поверненню кредиту (прострочена) - 8 000 000,00 грн.;
- заборгованість по процентам (поточна) - 566 301,37 грн.;
- заборгованість по процентах (прострочена) - 1 960 273,98 грн.;
- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 433 972,60 грн.;
- заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 126 977,42 грн.
Зазначена заборгованість відповідачем не погашена.
Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідача боргу за кредитним договором підлягає задоволенню.
Розглянувши вимогу позивача про те, що в разі відсутності коштів на рахунках відповідача слід звернути стягнення на майно відповідача, суд дійшов висновку, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки є умовною. А згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України висновок в резолютивній частині рішення не може залежати від настання або ненастання якихось обставин, тобто винесення умовного рішення нормами процесуального закону не допускається.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
При цьому суд відзначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.02.2015 №116 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт»до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.02.2015 №38 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Стандарт», згідно з яким з 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Стандарт» Грицака Ігоря Юліановича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ «Стандарт» запроваджено строком на три місяці з 20.02.2015 до 19.05.2015 включно. На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №101 від 18.05.2015 здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Стандарт продовжено по 18.06.2015 (включно).
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від сплати судового збору звільняється.
У відповідності до вимог ч. 3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
У зв'язку з викладеними судовий збір в сумі 73080,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІНА» (код ЄДРПОУ 39168120; місцезнаходження: 04060 м. Київ, вул. Щусєва, буд. 10) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» (код ЄДРПОУ 36335426; місцезнаходження: 04017 м. Київ, вул. Почайнінська, 45) заборгованість у сумі 33087525 (тридцять три мільйони вісімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень тридцять сім копійок) грн. 37 коп., яка складається з: 30000000 (тридцять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 2526575 (два мільйони п'ятсот двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 35 коп. заборгованості за процентами, 433972 (чотириста тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) грн. 60 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 126977 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 42 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІНА» (код ЄДРПОУ 39168120; місцезнаходження: 04060 м. Київ, вул. Щусєва, буд. 10) в доход Державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 грн. судового збору.
Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 14.08.2015.
Суддя Ю.М.Смирнова