ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.08.2015Справа № 910/17496/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю«АВС Логістік Групп»
до 1) Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України,
2) Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби
про визнання недійсними результатів аукціону
Суддя: Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача 1 -Мельниченко Р.В. (довіреність від 30.03.2015)
від відповідача 2 - не прибув
08.07.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати недійсними результати аукціону (відкритих електронних торгів) з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп», оформлені протоколом проведення електронних торгів із продажу нерухомого майна від 20.02.2015 №52404 та актом реалізації предмета іпотеки від 21.05.2015, затвердженим заступником директора департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Асадовим В.Т. в межах виконавчого провадження №36704504.
07.08.2015 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі.
11.08.2015 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача, у якому він з посиланням на положення ст. ст. 30, 38 Господарського процесуального кодексу України просить викликати у судове засідання міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича для надання пояснень на питання, що входять до його компетенції та стосуються законності вчинення виконавчих дій підлеглими державними виконавцями.
11.08.2015 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про витребування в Міністерстві юстиції України з виконавчого провадження ВП №36704507, яке знаходиться на виконанні головного державного виконавця Артемчука Т.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України експертний звіт, який зроблений оцінювачем ТОВ «Консалтинговий центр «Маркон» стосовно частини активів ТОВ «АВС Логістік Групп» станом на 01.08.2014.
12.08.2015 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про:
- виклик у судове засідання експерта оцінювача - директора ТОВ «Консалтинговий центр «Маркон» ПольовничогоРуслана Сергійовича для надання пояснень з приводу умов проведення та складання експертного звіту;
- призначення судово-будівельної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на розгляд якого поставити такі питання: визначити ринкову вартість складської будівлі з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями, а також трансформаторною підстанцією і контрольно-пропускним пунктом загальною площею 10 944,80 кв. м., яка розташована за адресою: с. Хотів, вул. Промислова, 36, Києво-Святошинський район Київської області, станом на 20.02.2015.
Клопотання від 12.08.2015 позивач мотивує різницею в методиках оцінювання майна при здійсненні оцінки експертом Польовничим Р.С. частини активів ТОВ «АВС ЛогістікГрупп» та у процесі продажу нежитлових будівель державним виконавцем, тобто у першому випадку активи оцінюються як цілісний майновий комплекс, а у другому випадку як нерухоме майно з інженерними покращеннями або без них. Крім того, експерт ПольовничийР.С. оцінку об'єкту здійснював в досить тривалий проміжок часу, призначений у лютому, а роботу виконав у вересні2015 року. Сам звіт не містить повного обсягу інформації про об'єкт оцінки. У звіті надані загальні характеристики, які не мають ніякого відношення до об'єкту оцінки.Експертом Польовничим Р.С. не здійснена оцінка обладнання за інвентарними номерами 252-257, а воно відносенодо ціни одного метра квадратного. На думку позивача, даний підхід є протиправним, бо спірне обладнання є окремим об'єктом застави і безоплатність продажу порушує баланс майнових інтересів як боржника так і стягувача. Також, позивач зазначає, що оцінка нерухомого майна, яка зроблена по договору застави та договору іпотеки не дорівнює ціні продажу. Посилаючись на положення ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» позивач зазначає, що строк чинності звіту про оцінку майна збіг 01.02.2015, а продаж майна здійснений 20.02.2015.
13.08.2015 до канцелярії суду надійшло письмове клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю присутності представника позивача у іншому судовому засіданні.
Представник відповідача 2 у судове засіданні не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання за належною юридичною адресою ухвали господарського суду.
Розглянувши клопотання позивача від 11.08.2015 про виклик у судове засідання міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича для надання пояснень, суд дійшов такого висновку.
Предметом даного позову є вимога про визнання недійсними результатів аукціону (відкритих електронних торгів) з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп», оформлені протоколом проведення електронних торгів із продажу нерухомого майна від 20.02.2015 №52404 та актом реалізації предмета іпотеки від 21.05.2015, затвердженим заступником директора департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Асадовим В.Т. в межах виконавчого провадження №36704504.
У клопотанні позивача від 11.08.2015 наведено перелік питань, які, на думку позивача, підлягають з'ясуванню у міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича та стосуються відповідності дій державного виконавця законодавству України, а також застосування діючого законодавства та судової практики стосовно проведення виконавчих дій державним виконавцем.
Відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
враховуючи те, що питання встановлення відповідності дій державного виконавця законодавству України, а також застосування чинного законодавства у процесі визначення правомірності виконавчих дій в процесі здійснення виконавчого провадження у межах розгляду справи № 910/17496/15 належить до виключної компетенції суду, а також враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав для виклику зазначеної посадової особи, у задоволенні клопотання позивача слід відмовити за необґрунтованістю.
Розглянувши клопотання позивача від 11.08.2015 про витребування доказів, суд дійшов такого висновку.
Право сторони у справі на подачу клопотання про витребування доказів у разі неможливості їх надати самостійно регулюється приписами ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.
Так, ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інши хосіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
В пункті 2.1 постави Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.
З урахуванням наведених позивачем обставин, фактичних обставин справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про витребування доказів та вважає за необхідне витребувати у відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українидля огляду у судовому засіданні матеріали виконавчого провадження ВП №36704507, оригінал та належним чином засвідчену копію експертного звіту, складеного оцінювачем ТОВ «Консалтинговий центр «Маркон» стосовно частини активів ТОВ «АВС Логістік Групп» станом на 01.08.2014, який знаходиться в матеріалах зазначеного виконавчого провадження.
Розглянувши клопотання позивача від 12.08.2015 про виклик у судове засідання експерта оцінювача та призначення судово-будівельної експертизи, суд зазначає таке.
Експерт - це процесуальна особа, якій у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, доручається через проведення дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, давати висновки з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери його спеціальних знань. Отже, процесуальна функція експерта полягає у вирішенні проблем формування доказової бази за допомогою спеціальних знань.
Як зазначається в п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до статті 1 Закону «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємносуперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 Господарського процесуального кодексу України дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна. Так само не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чифізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несеобов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
Отже, враховуючи наведевище, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача в частині, що стосується виклику у судовезасідання експерта для дачі пояснень.
Стосовно клопотання позивачав частині призначення судово-будівельної експертизи, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємносуперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012).
Отже, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення експертизи.
З метою повного та всебічного розгляду справи по суті від учасників судового процесу слід витребувати додаткові докази.
Враховуючи викладене, розгляд справи слід відкласти.
Керуючись ст.ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Відкласти розгляд справи на 03.09.15 о 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 13 .
2. Позивачу надати:
- у підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчену копію витягу від Державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на день розгляду справи;
- оригінали документів, доданих до позовної заяви в копіях - для огляду в засіданні;
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору;
- письмові пояснення на відзив відповідача, документальне підтвердження і нормативне обґрунтування доводів викладених у запереченні.
3. Відповідачам надати:
- у підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчені копії статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи;
- письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України;
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
4 . Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати для огляду у судовому засіданні матеріали виконавчого провадження ВП №36704507, оригінал та належним чином засвідчену копію експертного звіту, складеного оцінювачем ТОВ «Консалтинговий центр «Маркон» стосовно частини активів ТОВ «АВС Логістік Групп» станом на 01.08.2014, який знаходиться в матеріалах зазначеного виконавчого провадження.
5. Попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи, передбачені п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а саме штраф у доход Державного бюджету України у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя В.О. Демидов