Рішення від 30.07.2015 по справі 911/3013/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2015 р. Справа № 911/3013/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодіак-Омега», мЯлта, АРК

про стягнення 22669,34 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області подано позов Публічного акціонерного товариства «“Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зодіак-Омега» про стягнення 22669,34 грн.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.

Провадження у справі № 911/3013/15 порушено ухвалою суду від 15.07.2015 року та призначено справу до розгляду на 30.07.2015 року.

В судовому засіданні 30.07.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Однак, відповідач у судове засідання 30.07.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.

Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим також підтверджується доповідною запискою керівника апарату Господарського суду Київської області у справі № 911/3013/15.

Інформація про час і місце розгляду справи № 911/3013/15 була розміщена на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області 15.07.2015 року.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/3013/15.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 25.12.2013 року між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі - позивач, Постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Зодіак-Омега» (далі - відповідач, Покупець) був укладений Договір № 1447/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник зобов'язується передати Покупцеві природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що на виконання умов Договору позивач позивач поставив з січня по лютий 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 15 350,36 грн.

Відповідно до п.3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання- передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Таким чином, акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, які можуть включати доплату частини коштів покупцем або зарахування надміру сплачених коштів в рахунок оплати інших поставок природного газу.

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України при розгляді справ за участю Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Так, у постановах ВГСУ у справах № 5021/1407/12 та № 924/943/14 суд зазначив, що п.6.1 Договору не пов'язує обов'язок покупця природного газу сплачувати помісячно за отриманий природний газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, з датою оформлення відповідного акту приймання-передачі природного газу. Тобто, прострочення грошового зобов'язання відповідача за Договором не пов'язане з часом підписання відповідного акту.

Від так, зобов'язання з оплати поставленого природного газу виникає не залежно від дати оформлення актів приймання-передачі природного газу і обраховується з врахуванням визначених Договором строків оплати, а саме, з 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу.

Позивач зазначив, що відповідач прийнявши природний газ, безпідставно відмовляється оформлювати акти приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2014 року. В той же час, факт отримання ним природного газу підтверджується рядом інших документів, а саме: витягом з Реєстрів споживачів природного газу за січень та лютий 2014 року, реєстрами обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» через газотранспортні мережі ПАТ «Кримгаз» за січень та лютий 2014 року та податковими накладними за вказаний період. Факт отримання природного газу у спірний період відповідачем не заперечено та не спростовано.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати поставленого газу, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 12 350,36 грн., що також підтверджується сальдо підприємства та випискою по операціях по підприємству. Відповідні обставини відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується основна заборгованість відповідача в сумі 12 350,36 грн., що ним не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання з оплати природного газу, позивач просить стягнути з відповідача 1 204,44 грн. пені, 8 663,30 грн. інфляційних та 451,23 грн. 3% річних.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі не виконання Покупцем пункту 6.1 Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Підстави та умови нарахування пені визначені у відповідному п. 7.2 Договору, зокрема, передбачено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційних по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог про стягнення пені, річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Зодіак-Омега» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Паровий проїзд, 2, код 35580073) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 12 350,36 грн. основного боргу, 1 204,44 грн. пені, 8 663,30 грн. інфляційних, 451,23 грн. 3% річних та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Кошик

Попередній документ
48519768
Наступний документ
48519772
Інформація про рішення:
№ рішення: 48519771
№ справи: 911/3013/15
Дата рішення: 30.07.2015
Дата публікації: 21.08.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії