"31" липня 2009 р.
Справа № 15/75-09-3247
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Баришникова Г.В.;
від третьої особи - не з'явився;
від відповідача - Граніна І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського державного екологічного університету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Міністерство освіти та науки України, до Одеської міської ради про визнання права власності на майно, -
В засіданні суду 20.07.2009 р. оголошувалась перерва до 31.07.2009 р. в порядку ст. 77 господарського процесуального кодексу України.
Одеський державний екологічний університет звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Міністерство освіти та науки України, про визнання права власності за державою в особі Міністерства освіти і науки України право власності на геофізичну морську навчально-наукову лабораторію Одеського державного екологічного університету, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Кирпичний, 1-А, загальною площею 513,2 кв.м, що складається в цілому з літ. „А”, „Б” - учбовий корпус, літ. „В” - сховище, літ. „Г” - вбиральня, відповідно до технічного паспорту, складеного КП „ОМБТІ та РОН” станом на 29.11.2000 р. Позовні вимоги обґрунтовані наступним..
Одеський державний екологічний університет, заснований на державній формі власності та підпорядкований Міністерству освіти і науки України, був утворений на базі Одеського гідрометеорологічного інституту, що був ліквідований розпорядженням Кабінету міністрів України від 09.08.2001 № 363-р „Про утворення Одеського державного екологічного університету”.
В червні 1948 року «ГОРПРОЕКТ»Управління головного архітектора м. Одеси за замовленням Одеського гідрометеорологічного інституту був розроблений техно-робочий проект морської станції за адресою: м. Одеса, пров. Кирпичний, 1-А. Зазначений проект та кошторис були у встановленому порядку погоджені зі службами міста та області, після чого було здійснено будівництво морської станції.
Після завершення будівництва морська станція була відповідно до вимог законодавства прийнята до експлуатації та прийнята на баланс Одеського гідрометеорологічного інституту, де знаходиться до теперішнього часу. Однак, як вказує позивач, оригінал акту державної приймальної комісії щодо завершення будівництва морської станції було загублено.
Так, позивач зазначає, що в будівлі морської станції було організовано геофізичну морську навчально-наукову лабораторію, яка постійно використовується для забезпечення учбових та лабораторних занять студентів з океанології, гідрографії, морської гідрометрії та метеорології. Крім того, на об'єкті систематично проводяться цілодобові метеорологічні та гідрологічні спостереження, які використовуються в учбовому процесі і для наукової роботи.
Відповідно до Положення про Геофізичну морську навчально-наукову лабораторію, затвердженого ректором ОДЕКУ 29.12.2005 р., вона є самостійним структурним підрозділом університету. Наукова та навчальна робота лабораторії проводиться за рахунок бюджетних коштів.
При цьому позивач посилається на те, що факт багаторічного функціонування геофізичної лабораторії підтверджується відповідними доказами. Зокрема, геофізична лабораторія широко використовувалась сторонніми організаціями у середині та наприкінці минулого століття. З листами про надання даних спостережень геофізичної лабораторії до Одеського гідрометеорологічного інституту звертались „Укрпівдендіпрокомунбуд” (29.12.1970 р.), Одеська філія „Чорноморндіпроект” (08.12.1966 р., 02.12.1971 р., 29.11.1972 р., 12.06.1978 р.), Відділення економіки та екології світового океану (28.09.1981 р.), Одеське протизсувне управління (25.02.1983 р.), Південний науково-дослідницький проектно-конструкторський інститут морського флоту (28.04.1989 р.), тощо. Також позивач зазначає, що на протязі більш ніж 50 років лабораторія обслуговується усіма необхідними експлуатаційними службами (здійснюється водопостачання, електропостачання, вивозиться сміття), що свідчить про те, що будівля геофізичної лабораторії була прийнята до експлуатації у встановленому порядку.
В січні 2009 року Міністерство освіти і науки України в інтересах Одеського державного екологічного університету звернулось до Одеського міського голови з проханням видати свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт. Однак, в оформленні свідоцтва було відмовлено з підстав відсутності акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту. Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про визнання за державою в особі Міністерства освіти і науки України права власності на вказану лабораторію згідно ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, відповідно до якої на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб .
Разом з тим, позивач вказує, що земельна ділянка, на якій розташована спірна лабораторія, була надана Одеському гідрометеорологічного інституту у встановленому порядку, що підтверджується актом відведення земельної ділянки в натурі від 17.03.1955 р. та планом земельної ділянки від 26.09.1956 р. Будівельні роботи на об'єкті здійснювались на підставі погодженої проектної документації. Відповідність завершеного будівництвом об'єкту будівельним нормам та правилам підтверджена технічним висновком про можливість збереження об'єкту за адресою: м. Одеса, пров. Кирпичний, 1-А, виконаним МПП „Рубікон+” (ліцензія АБ № 206267). Відповідність об'єкта державним будівельним нормам та правилам виключає можливість порушення прав інших осіб.
Таким чином, на думку позивача, згідно чинного законодавства України існують всі правові підстави для визнання в судовому порядку права власності на будівлю геофізичної лабораторії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2009 р. порушено провадження у справі № 15/75-09-3247 та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.
Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала, однак представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з огляду на їх обґрунтованість.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 1-5 т. 2).
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд зазначає наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України „Про утворення Одеського державного екологічного університету” від 09.08.2001 р. № 363-р на базі Одеського гідрометереологічного інституту, що ліквідовано, був утворений Одеський державний екологічний університет.
В червні 1948 року Управлінням головного архітектора м. Одеси „Горпроект” за замовленням Одеського гідрометеорологічного інституту був розроблений техно-робочий проект морської станції за адресою: м. Одеса, пров. Кирпичний, 1-А, який був погоджений у встановленому порядку службами міста та області. Також Управлінням головного архітектора м. Одеси „Горпроект” був розроблений кошторис до проекту відновлення морської станції Одеського гідрометеорологічного інституту в м. Одеса. Після цього, за даними позивача була збудована морська станція.
Як вказує позивач, після завершення будівництва морська станція була відповідно до вимог законодавства прийнята до експлуатації та прийнята на баланс Одеського гідрометеорологічного інституту, де знаходиться до теперішнього часу, однак оригінал акту державної приймальної комісії щодо завершення будівництва морської станції було загублено. Так, як з'ясовано судом, в будівлі морської станції було організовано геофізичну морську навчально-наукову лабораторію, в якій проводяться учбові та лабораторні заняття студентів позивача.
Відповідно до Положення про Геофізичну морську навчально-наукову лабораторію, затвердженого ректором ОДЕКУ 29.12.2005 р., лабораторія є самостійним структурним підрозділом університету. Наукова та навчальна робота лабораторії проводиться за рахунок бюджетних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, геофізична лабораторія широко використовувалась сторонніми організаціями. Так, з листами про надання даних спостережень геофізичної лабораторії до позивача звертались „Укрпівдендіпрокомунбуд” (29.12.1970 р.), Одеська філія „Чорноморндіпроект” (08.12.1966 р., 02.12.1971 р., 29.11.1972 р., 12.06.1978 р.), Відділення економіки та екології світового океану (28.09.1981 р.), Одеське протизсувне управління (25.02.1983 р.), Південний науково-дослідницький проектно-конструкторський інститут морського флоту (28.04.1989 р.).
Також наявними в матеріалах справи договором на послуги з водопостачання і водовідведення № 4213/2 від 28.02.2003 р., договором про постачання електричної енергії № 9000 від 20.11.2006 р., типовим договором про надання послуг електрозв'язку № 048800003065 від 29.12.2005 р., договором № 1КК09 від 25.02.2009 р. про надання послуг по видаленню твердих побутових відходів підтверджується факт обслуговування лабораторії необхідними експлуатаційними службами з водопостачання, з електропостачання і вивозу сміття. Вказане свідчить про належність позивачу будівлі геофізичної лабораторії та використання її позивачем.
В січні 2009 року Міністерство освіти і науки України в інтересах Одеського державного екологічного університету звернулось до Одеського міського голови з проханням видати свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт (лист № 1/11-6193 від 09.12.2008 р.), яке залишено без задоволення з підстав відсутності акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту.
Відсутність зазначеного акту про прийняття спірної будівлі до експлуатації, а також інших дозвільних документів на будівництво вказаної будівлі свідчать про здійснення позивачем самочинного будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Разом з тим підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Однак, частиною 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як з'ясовано судом, земельна ділянка, на якій розташована спірна будівля лабораторії, була надана Одеському гідрометеорологічного інституту у встановленому порядку, що підтверджується актом відведення земельної ділянки в натурі від 17.03.1955 р. та планом земельної ділянки від 26.09.1956 р. Факт використовування позивачем цієї земельної ділянки за призначенням та сплати земельного податку підтверджується наявними в матеріалах справи податковими розрахунками земельного податку, розрахунками суми земельного податку, звітами по пільги на земельний податок
Більш того, як вбачається з технічного висновку про стан та можливість подальшої експлуатації будівлі геодезичної морської навчально-наукової лабораторії Одеського екологічного університету за адресою: м. Одеса, пров. Кирпичний, 1-А (а.с. 128-147 т. 1), підготовленого МПП „Рубікон+” (держліцензія АБ № 206267), технічний стан будівельних конструкцій нежилих приміщень лабораторії задовільний; протипожежні заходи виконані у відповідності з вимогами ДБН, також будівля відповідає будівельним нормам та правилам СНіП і придатна для подальшої експлуатації.
До того ж слід зазначити, що судом не встановлено порушення прав та інтересів інших осіб будівництвом вказаної лабораторії.
Крім того, згідно наявного в матеріалах справи технічного паспорту, виготовленого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” станом 29.11.2000 р. (а.с. 121-127 т. 1), навчально-наукова лабораторія, розташована по пров. Кирпичний, 1-А в м. Одеса, що знаходиться в користуванні позивача, складається з наступних приміщень: літ. „А”, „Б” - учбовий корпус, літ. „В” - сховище, літ. „Г” -вбиральня. Загальна площа приміщень становить 513,2 кв.м.
Враховуючи вищевикладене та те, що зведена позивачем будівля геофізичної морської навчально-наукової лабораторії в цілому відповідає вимогам будівельних норм і правил, що підтверджується відповідним висновком компетентної організації, та не порушує законні права та інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
При цьому слід зазначити, що згідно статуту позивача університет заснований на державній формі власності та підпорядкований Міністерству освіти і науки України, відповідно згідно вимог чинного законодавства спірна будівля може перебувати лише у власності держави, від імені якої у даних правовідносинах виступає Міністерство освіти та науки України.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Одеського державного екологічного університету відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Одеського державного екологічного університету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Міністерство освіти та науки України, до Одеської міської ради про визнання права власності на майно задовольнити.
2. ВИЗНАТИ за державою в особі Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10) право власності на геофізичну морську навчально-наукову лабораторію Одеського державного екологічного університету, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Кирпичний, 1-А, загальною площею 513,2 кв.м, що складається в цілому з літ. „А”, „Б” - учбовий корпус, літ. „В” - сховище, літ. „Г” -вбиральня, відповідно до технічного паспорту, складеного КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” станом на 29.11.2000 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 05.08.2009 р.
Суддя