21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
25 серпня 2009 р. Справа 14/116-09
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи
за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116
до: Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321
про стягнення 17004,37 грн. заборгованості
За участю представників сторін:
позивача : Михалевська З.О., представник за дорученням
відповідача : не з"явився
Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов про стягнення 17004,37 грн. заборгованості з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли".
Ухвалою суду від 24.06.2009 р. було порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 18.08.2009 р., за результатами якого винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.08.2009 р. в зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду щодо надання необхідних для розгляду справи доказів та забезпечення явки в судове засідання уповноваженого представника.
На визначену дату відповідач повторно не з'явився, вимог суду щодо надання витребуваних доказів не виконав, письмових пояснень причини своєї неявки суду не надав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 1286 р - 1287 р від 19.08.2009 р.
За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.
20.10.2008 р. між сторонами було укладено договір на постачання природного газу № 06/08-2063, відповідно до умов якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) зобов'язується передати у власність ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (Покупець), а останній зобов'язується прийняти та оплатити, природний газ.
Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що Постачальник передає Покупцю протягом періоду з 01.11.2008 р. по 31.12.2008 р. включно, газ в обсязі 1 000 000 м.куб., за наявності його обсягів, в тому рахунку по місяцях: листопад - до 700 000 м.куб., грудень - до 300 000 м.куб.
У відповідності до п. 4.4, 6.1 договору № 06/08-2063 від 20.10.2008 р. приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Як вбачається з наданих позивачем актів прийому-передачі природного газу від 30.11.2008 р. та від 31.12.2008 р. позивач виконав взяті на себе зобов'язання, передавши відповідачу протягом визначеного періоду природного газу на загальну суму 1 264 380,51 грн.
Відповідач же зобов'язання щодо оплати отриманого газу, у встановлені умовами договору № 06/08-2063 від 20.10.2008 р. строки, не виконав, погашаючи існуючу суму боргу частинами, що засвідчується наданим позивачем до матеріалів справи реєстром платіжних документів за період з 14.11.2008 р. по 23.03.2009 р.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснив повний розрахунок з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за отриманий на умовах договору № 06/08-2063 від 20.10.2008 р. природний газ 23.03.2009 р., що також засвідчується платіжним документом № 386 відповідно до реєстру платіжних документів.
Внаслідок викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено порушення умов, укладеного між сторонами, договору щодо поставки природного газу, в частині проведення розрахунків, що в свою чергу суперечить положенням ч.1 ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачем же за порушення умов оплати отриманого газу було нараховано штрафні санкцій відповідачу в сумі 17004,37 грн., в тому рахунку 6285,53 грн. пені, 9935,54 грн. інфляційних втрат та 783,30 грн. 3% річних.
До того ж, пунктом 7.2 договору № 06/08-2063 від 20.10.2008 р. визначено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу Покупець зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст.ст. 546, 547, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 611 ЦК України передбачає наслідки порушення зобов'язання, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 6285,53 грн. пені та 783,30 грн. 3% річних є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам в зв'язку з чим, позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
В свою чергу, в судовому засіданні судом було встановлено, що позивачем невірно обрахована заявлена до стягнення сума інфляційних втрат, оскільки останнім при обрахунку не враховано різні періоди виникнення боргу за поставлений природний газ у відповідності до актів передачі газу за листопад - грудень 2008 р. та динаміка його погашення відповідачем.
Внаслідок викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 9935,54 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 7936,57 грн., в частині ж стягнення 1998,97 грн. інфляційних втрат слід відмовити, як помилково нарахованих.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі вищевикладеного та беручи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 17004,34 грн. штрафних санкцій, в тому рахунку 6285,53 грн. пені, 9935,54 грн. інфляційних втрат та 783,30 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 15005,37 грн., з яких 6285,53 грн. пені, 7936,57 грн. інфляційних нарахувань та 783,30 грн. 3% річних.
В частині ж стягнення 1998,97 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.
Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, р/р 260013293 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Вінниця, МФО 302247, код ЄДРПОУ 00294020) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116, р. № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 6285,53 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят п"ять грн. п"ятдесят три коп.) пені, 7936,57 грн. (сім тисяч дев"ятсот тридцять шість грн. п"ятдесят сім коп.) інфляційних втрат, 783,30 грн. (сімсот вісімдесят три грн. тридцять коп.) 3% річних, 150,05 грн. (сто п"ятдесят грн. п"ять коп.) витрат на сплату державного мита; 275,76 грн. (двісті сімдесят п"ять грн. сімдесят шість коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 27 серпня 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - вул. Шолуденко, 1, м.Київ, 04116
3 - відповідачу - вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321