83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.09.09 р. Справа № 28/156
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
присекретарі судового засідання Гутевич С.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткон-Юг”, м.Маріуполь
про стягнення 18331 грн. 99 коп.
Представники:
Від позивача: Хомицький В.М.
Від відповідача: не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткон-Юг”, м.Маріуполь, про стягнення суми боргу в розмірі 17384грн.20грн., 3% річних в розмірі 182грн.89коп., інфляційних витрат в сумі 764 грн.90 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рахунок-фактуру №ЭД-000007 від 03.02.2009р., платіжне доручення №402 від 09.02.2009р., претензію №356 від 17.04.2009р., ст.ст.11, 526, 527, 530, 625, 1212, 1214 ЦК України.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.06.2009р. порушив провадження у справі № 28/156 та призначив її розгляд на 22.07.2009р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву №б/н та дати, відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що спірна сума перерахована позивачем за поставку товару на адресу останнього, а тому не підлягає поверненню. Крім цього, відповідач зазначив, що оскільки сторонами не був визначений конкретний строк передачі товару, для встановлення строку поставки товару позивач повинен був направити позивачу вимогу про поставку товару, а не про повернення грошових коштів.
11.08.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшли пояснення по справі №б/н від 05.08.2009р., згідно з якими позивач наполягає на своїй правовій позиції.
13.08.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла заява про уточнення позовних вимог №б/н від 12.08.2009р., відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м.Донецьк просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу безпідставно отримане майно, а саме грошові кошти у розмірі 17384 грн. 20 коп., а також інфляційні витрати у розмірі 764 грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 182 грн. 89 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 16, 202, 203, 205, 207, 208, 625, 643, 1212-1214 ЦК України, ст. 22 ГПК України. Суд приймає до уваги зазначену заяву та розглядає справу по суті.
До суду 16.09.2009р. надійшов відзив № 205 від 09.09.2009р., в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що позивачем не доведений факт помилкового перерахування грошових коштів.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області строк розгляду справи продовжений на 1 місяць.
Перед початком розгляду справи по суті позивача було ознайомлено з правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20 та 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, господарський суд встановив:
За твердженням позивача, 03.02.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Меткон-Юг”, м.Маріуполь (відповідач), виставило факсимільним зв'язком Відкритому акціонерному товариству “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м.Донецьк (позивачу), рахунок-фактуру №ЭД-000007 від 03.02.2009р. на сплату товару - труби 273*36, труби 219*22 безшовної, на загальну суму 17384 грн. 20 коп. (копія рахунку-фактури наявна в матеріалах справи).
09.02.2009р. позивач платіжним дорученням № 402 перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 17384 грн. 20 коп., призначенням платежу є “за трубу сч. 7 от 03,02,09”.
Відповідно до претензії №356 від 17.04.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 17384 грн. 20 коп. Однак, як зазначає позивач, до теперішнього часу грошові кошти відповідачем не повернуті.
Позов мотивовано тим, що здійснений позивачем платіж не можна вважати акцептом на оферту відповідача, оскільки зазначений платіж було здійснено після спливу строку, вказаного у рахунку №ЭД-000007 від 03.02.2009р.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У виставленому відповідачем позивачу рахунку-фактурі № ЭД-000007 від 03.02.2009р. зазначено: „рахунок дійсний до оплати до 03.02.2009р.”. Тобто рахунок-фактура № ЭД-000007 від 03.02.2009р. є пропозицією укласти договір (офертою) з встановленим строком для відповіді.
Рахунок-фактура № ЭД-000007 від 03.02.2009р. має всі суттєві умови, визначені законом для договорів купівлі-продажу, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, ціна, загальна сума товару, реквізити відповідача. Тобто, покупець (позивач) мав повну інформацію про товар.
Відповідно до ст. 643 Цивільного кодексу України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Акцепт (відповідь про прийняття пропозиції) у вигляді оплати здійснений позивачем 09.02.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 402 від 09.02.2009р., тобто із запізненням.
Відповідно до ст. 645 Цивільного кодексу України якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Тобто, законодавець передбачив звільнення від зобов'язань у випадку несвоєчасної відповіді на пропозицію укласти договір саме особи, яка зробила пропозицію. Однак, виходячи з того, що відповідач не повернув грошові кошти, що були перераховані позивачем на рахунок відповідача, суд вважає, що договір є укладеним.
Згідно з приписами ст.642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Однак, претензія позивача про повернення коштів була направлена відповідачу тільки 17.04.2009р., тобто через 2 місяці після перерахування платіжним дорученням № 402 від 09.02.2009р. грошових коштів в розмірі 17384 грн.20коп.
Твердження позивача, що відповідач без достатніх правових підстав отримав майно позивача, у зв'язку з чим просить суд на підставі ст. 1212-1214 ЦК України стягнути з останнього 17384 грн. 20 коп., як безпідставно отримані, судом до уваги не приймаються на підставі наступного.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб (виставлення рахунка відповідачем та його оплата позивачем), які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Суд не погоджується з тим, що платіж був здійснений помилково оскільки відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.
В платіжному дорученні № 402 від 09.02.2009р. є посилання на рахунок № 7 від 03.02.2009р., вартість, найменування товару та банківські реквізити відповідача в платіжному дорученні № 402 від 09.02.2009р. та в рахунку-фактурі № ЭД-000007 від 03.02.2009р. співпадають.
Таким чином, твердження позивача, що грошові кошти в розмірі 17384 грн.20 коп. були перераховані помилково спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Однак, позивачем суду не доведено, що платіж був здійснений помилково, в зв'язку з чим суд не погоджується з тим, що відповідач набув майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави.
Крім того, згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази встановлення строку поставки, позивачем не доведений факт прострочення відповідачем зобов'язання по поставці товару, у позивача не виникло право вимоги повернення попередньої оплати.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м.Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткон-Юг”, м.Маріуполь, про зобов'язання повернути позивачу безпідставне отримане майно, а саме грошові кошти у розмірі 17384грн.20коп. не підлягають задоволенню.
Враховуючи підстави відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми безпідставно набутих грошових коштів, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 764 грн. 90 коп. та 3% річних в розмірі 182 грн. 89 коп.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача.
Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 18331 грн. 99 коп.
Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 183 грн. 32 коп.
Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжним дорученням № 1683 від 17.06.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 183 грн. 31 коп.
За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивач при подачі позовної заяви недоплатив державне мито в розмірі 00 грн. 01 коп.
За таких обставин, з позивача на користь Державного бюджету м.Донецька у Ворошиловському районі підлягає державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон - ЮГ”, м.Маріуполь, відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод” (за адресою: 83023, м. Донецьк, пр. Полеглих комунарів,104, р/р 26009186498001 в ВАТ АКБ “Капітал” в м. Донецьку, МФО 334828, код ЄДРПОУ 00176650) на користь Державного бюджету м.Донецька у Ворошиловському районі державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.
Видати наказ.
В судовому засіданні 23.09.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя