Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2009 р. Справа № 37/179-09
вх. № 4882/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Повіланський О.О. за довіреністю № б/н від 16.10.2008 р.
відповідача - Шаган Г. Н. за довіреністю № 612 від 18.05.2009 р.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік", м. Синельникове
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент", м. Харків
про стягнення 299163,06 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент" (відповідач) про стягнення грошових коштів за поставлену продукцію у сумі 299163,06 грн.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 19.08.2009 р. за вх. № 20710, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиві відповідач вказував на те, що 01.04.2007р. між сторонами було укладено договір поставки № 720/Х, за яким позивач взяв на себе зобов'язання поставляти на адресу відповідача товар, в кількості та за вартістю відповідно до накладних. 27.03.2008 р. між відповідачем та АКБ "УкрСиббанк" було укладено договір овердрафта № 02/08/КБ, відповідно до умов якого банку сплачувалися проценти у розмірі 17% в рік. Однак, у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в державі відповідачу були збільшені проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим він сплачує проценти у розмір 30% в рік з 14.01.2009 р. Також, відповідач вказував на те, що у нього зменшується товарообіг. За таких обставин у відповідача є складнощі з проведенням розрахунків за товари та послуги. На підставі викладеного позивач просив суд відстрочити сплату заборгованості до 31.01.2010 року без сплати штрафних санкцій та пені.
Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 15.09.2009 р. за вх. № Д848, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач, через канцелярію господарського суду 15.09.2009 р. за вх. № 10565, надав заперечення на відзив відповідача, які господарським судом залучаються до матеріалів справи. У наданих запереченнях позивач вказував на те, що своїм відзивом відповідач підтвердив факт існування між сторонами договору поставки, підтвердив факт здійснення позивачем на адресу відповідача поставок продукції за укладеним договором, та не заперечує проти існування у нього заборгованості перед позивачем по розрахункам за поставлену продукцію. Також, позивач вказував на те, що несвоєчасне здійснення відповідачем розрахунків за поставлену продукцію, погіршує фінансове становище ТОВ «Атлантіс», яке через брак обігових коштів, які мали надійти від відповідача, не в змозі здійснювати власні розрахунки з кредиторами, вимушене користуватись кредитними ресурсами, та несе внаслідок цього значні фінансові втрати у вигляді сплати штрафних санкцій та сплати відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з чим подальше відстрочення здійснення сплати відповідачем боргу, погіршить фінансове становище ТОВ «Атлантіс», що є неприпустимим.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відстрочити виконання рішення суду.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
01.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Збутова мережа п'ятий елемент» було укладено договір поставки №720/Х, за яким позивач поставляв на адресу відповідача товар (алкогольну продукцію), а останній приймав і оплачував його вартість.
Сторони підтвердили факт того, що після закінчення терміну дії вищезазначеного договору від 01.04.2007 р. вони продовжили співпрацю у зв'язку з чим за період з 01.04.2008 р. по 03.03.2009 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято деяку алкогольну продукцію. Так, відповідачем залишилася неоплаченою поставлена продукція на суму 299163,06 грн. про що свідчать копії накладних доданих позивачем до позовної заяви.
У зазначених видаткових накладних вказано перелік, асортимент та кількість товару, ціна за одиницю, загальна ціна, тобто є всі істотні умови, по яких сторонами досягнуто письмової згоди.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що факт проведення суб'єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань відповідно до правочинів, укладених цим суб'єктом з іншими суб'єктами господарювання, повинні підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку, виступають накладні.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За даних обставин, суд дійшов висновку про існування між ТОВ «Атлантіс» та ТОВ «Збутова мережа п'ятий елемент» правочину, укладеного між ними на підставі накладних.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що вищевказані накладні містять вказівки на те, що товар відвантажений за ними, передавався відповідачу на умовах договору купівлі-продажу. У згаданих накладних, після зазначення реквізитів постачальника (позивача) та покупця (відповідача) зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу передано товар.
Враховуючи те, що відповідач не зважаючи на фактичне прийняття товару відповідно до товаророзпорядчих документів (видаткових та транспортних накладних) не виконав своє зобов'язання щодо оплати товару на адресу відповідача 26.05.2009 р. позивачем було направлено претензію за вихідним номером № 26/05, яка містила у собі вимогу про оплату суму заборгованості за поставлений товар.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем грошових коштів за поставлену продукцію у сумі 299163,06 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
В задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення господарський суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивач проти вказаного клопотання відповідача заперечує та вказує на те, що відстрочення виконання рішення по даній справі буде сприяти погіршенню фінансового стану позивача.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 2992,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статтями 11, 509, 525, 526, 530, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
В задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент" (юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, поштова адреса: 61037, м. Харків, просп. Московський, 199-в, код ЄДРПОУ 33068228, р/р 26004137050401 АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантік" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельниково, вул. Космічна, 1, код ЄДРПОУ 30012937, п/р 26003900696682 ДФ «ПУМБ», МФО 305813) - грошові кошти за поставлену продукцію у сумі 299163,06 грн., 2992,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 21.09.2009 р.