ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 45/264
03.09.09
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
До відповідача: Спільного українсько-латвійського підприємства "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю)
Про: визнання третейської угоди недійсною
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача: Переяславська М.В., дов. від 29.01.2007 № 4-4016
Відповідача: Краснощок О.М., дов. від 31.07.2009 № 679/07
Суть спору: визнання недійсною третейської угоди, зафіксованій у договорі № 803917 від 03.07.2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у третейській угоді, яка викладена у вигляді третейського застереження, визначено місце знаходження третейського суду, проте відповідач звернувся до того ж третейського суду, яка за іншою адресою де і відбувався розгляд спору. На думку позивача, відповідач не звертався до відповідача за погодженням зміни місця розгляду третейської справи, чим порушив порядок зміни умов договору, а тому вважає що третейське застереження підлягає визнанню недійсним.
Крім того, в доповненнях до позовної заяви позивач зазначив, що договір, в якому міститься третейське застереження, був підписаний не уповноваженою не це особою, а тому третейське застереження має бути визнано судом недійсним.
Відповідач проти задоволенню позову заперечив, та вказав, що третейський суд в якому відбувся розгляд третейської справи знаходиться за іншою адресою, ніж вказано в договорі, проте це не впливає на дійсність договору, оскільки позивач приймав участь у третейському розгляді і лише після програшу в третейському суді звернувся із зазначеною позовною заявою до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою від 03.07.2009 порушено провадження у справі № 45/264 та призначено її до розгляду на 10.08.2009.
Ухвалою від 10.08.2009 виправлено описку в ухвалі про порушення провадження у справі та відкладено розгляд справи на 03.09.2009.
В судовому засіданні 03.09.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
03.07.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір № 803917 (далі - Договір).
Згідно п. 6.2. Договору у випадку неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів вони підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Українській асоціації виробників феросплавів і ін.. електрометалургійної продукції, у відповідності з діючим законодавством України і регламентом вищевказаного суду, затвердженого головою Української асоціації виробників феросплавів і іншої електрометалургійної продукції Кравченко П.О. у відповідності з протоколом № 17 від 06.04.2006.
Відповідно до п. 6.3. Договору Третейський суд при Українській асоціації виробників феросплавів і іншої електрометалургійної продукції розташований за адресою: Україна, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 10,кім 204.
Згідно п. 6.4. Договору місце розгляду спорів визначається додатково при передачі спору у вищевказаний Третейський суд.
Відповідач звернувся з позовною заявою до визначеного в Договорі третейського суду, проте за іншою адресою, а саме: 49000, м. Дніпропетровськ, пл. Леніна 1, кв. 254.
Зазначена позовна заява прийнята третейським судом до розгляду та 01.06.2009 винесено рішення, за участю представників Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" - Бойко Н.Л., Метельченко А.В. та Спільного українсько-латвійського підприємства "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) -Краснощок О.М. Рішенням третейського суду вимоги Спільного українсько-латвійського підприємства "Хімімпекс" (Товариство з обмеженою відповідальністю) задоволено та вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" грошові кошти.
Спір виник в наслідок того, що позивач вважає третейську угоду недійсною, а відповідач заперечує проти цього.
Згідно ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Матеріалами справи підтверджується, що зміст третейського застереження відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про третейські суди".
З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв участь у третейському розгляді, шляхом направлення своїх представників та проти компетенції третейського суду або про зміну місця розгляду третейської справи не заперечував. Отже, позивач погоджувався як з компетенцією третейського суду так і з місцем третейського розгляду, а отже своїми діями схвалив як третейський порядок розгляду спору так і місце третейського розгляду (ст. 241 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 78, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя С. Балац
Дата підписання рішення: 22.09.2009 року