83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.09.09 р. Справа № 14/234
за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”,
ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу
Красноармійського регіонального виробничого управління,
ЄДРПОУ 35397811, м.Красноармійськ
до відповідача Державного підприємства „Селидіввугілля”, ЄДРПОУ 33426253,
м.Селидове в особі відокремленого підрозділу „Виробниче управління
теплофікації”, ЄДРПОУ 33644412, м.Селидове
про стягнення 35181 грн. 47 коп.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: Чапек Т.В.-нач. юр. служ.
від відповідача: Шойлиця М.С.-юрисконсульт
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 22.07. по 12.08.2009р.,
з 12.08. по 02.09.2009р.
Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійське регіональне виробниче управління, м.Красноармійськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство „Селидіввугілля”, м.Селидове в особі відокремленого підрозділу „Виробниче управління теплофікації”, м. Селидове, про стягнення заборгованості в сумі 35181,47 грн., у тому числі основний борг в сумі 33958,60 грн., пеня в сумі 797,97 грн., інфляція в сумі 325,07 грн. та три проценти річних в сумі 99,83 грн.
Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач розрахунком, доданим до заяви від 02.09.2009р., зменшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30743,21 грн., у тому числі основний борг в сумі 29698,33 грн., пеня в сумі 681,91 грн., інфляція в сумі 277,67 грн. та три проценти річних в сумі 85,30 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №13-Н від 01.01.2009р. про надання послуг на питне водопостачання та водовідведення, акти надання питної води, рахунки, розрахунок суми заборгованості.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву від 06.07.2009р. №128, згідно з яким повідомив суд про неправомірний розрахунок позивачем витрат води за травень 2009р. Одночасно, як вказує відповідач, ним було проведено оплату за спожиту протягом березня-травня 2009р. воду в сумі 99039,24 грн., з яких переплачено позивачу 3803,40 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
01.01.2009р. між сторонами був підписаний договір №13-Н про надання послуг на питне водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання подавати своїми водопровідними мережами питну воду відповідачу у межах узгоджених розрахункових об'ємів з урахуванням технічних можливостей. Крім цього, за умовами вказаного договору позивач також зобов'язався приймати та очищувати господарсько-побутові стоки та близькі до них за складом стічні води відповідача у межах узгоджених розрахункових обсягів та у межах гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а відповідач - оплачувати послуги, надані позивачем на умовах вказаного договору.
Відповідно до п.2.2 договору №13-Н від 01.01.2009р. узгоджений розрахунковий обсяг води, що споживається: у березні дорівнює 27878 тис. куб.м., у квітні становить 14717 тис. куб.м. та у травні складає 414 тис. куб.м.
Одночасно, за змістом п.3.2 договору №13-Н від 01.01.2009р. сторонами було узгоджено й такі саме розрахункові обсяги стічних вод.
За приписом п.2.3 договору №13-Н від 01.01.2009р. передбачено, що відповідач зобов'язаний за свій рахунок придбати та встановити згідно з технічними умовами, виданими позивачем, прилади обліку питної води. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку здійснюється у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам позивача. Приймання в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється представниками позивача.
Кількість води, використаної відповідачем, визначається за показниками повірених приладів обліку. При відсутності приладу обліку за узгодженням з позивачем обсяги водоспоживання визначаються на підставі п.2.2 договору.
Згідно п.3.3 договору №13-Н від 01.01.2009р. обсяг стічних вод, які надходять до міської каналізаційної мережі, визначається за кількістю взятої води.
Кількість поданої води, прийнятих стоків оформляється двустороннім актом, завіреним підписами представників сторін та печаткою або штампом один раз на місяць не пізніше 24 числа поточного місяця (п.п.2.6, 3.6 договору).
При цьому, згідно п.6.4.1 договору встановлений обов'язок відповідача щомісячно підписувати акт, який фіксує кількість поданої води та прийнятих стоків. При безпідставній відмові його від підписання акту, акт в односторонньому порядку підписується позивачем на підставі даних приладів обліку або п.2.2, 3.2 договору. Один примірник акту в триденний термін направляється відповідачу як підстава для оплати.
Як встановлено судом, 21.04.2009р. сторонами було підписано акт №433, згідно якого у квітні 2009р. позивачем було відпущено відповідачу 3825 тис. куб.м. води та прийнято від останнього 3825 тис.куб.м. стоків.
20.05.2009р. позивачем було складено акт №541, за змістом якого у травні 2009р. позивачем було відпущено відповідачу 4318,5 тис.куб.м. води та прийнято від останнього стоків у кількості 4318,5 тис.куб.м. Відповідач від підписання вказаного акту відмовився.
В заяві від 22.07.2009р. №2128 позивачем було повідомлено суд про припущення ним помилки при визначенні обсягів поданої води та прийнятих стоків у травні 2009р., зокрема, проведено перерахунок нарахування, за результатами якого обсяг відпущеної відповідачу у травні 2009р. води становить 3877,7 тис.куб.м., а прийнято стоків у кількості 3877,7 тис.куб.м.
Відповідач проти проведеного позивачем нарахування обсягів поданої води та прийнятих стоків заперечує, посилаючись на ті обставини, що визначення обсягів води та стоків за травень 2009р. виходячи з розрахунку за три попередніх місяці є неправомірним.
Зокрема, за поясненнями відповідача, після закінчення опалювального сезону споживання води зведено до мінімума, враховуючи, що основна виробнича діяльність з надання послуг теплопостачання з 15 квітня не ведеться. Таким чином, за твердженням відповідача, за відсутності у травні 2009р. водоміру розрахунок обсягів спожитої води має бути визначений у відповідності з умовами п.2.2 договору №13-Н від 01.01.2009р., а саме, за узгодженими обсягами води та стоків.
Позивач проти вказаних тверджень відповідача заперечує з підстав, викладених в заяві від 22.07.2009р. №2128.
Як встановлено судом, актом від 20.05.2009р., складеним контролерами позивача, встановлено, що водомір ЛЛТ-100х зав.№8887 не рахує воду. При цьому, згідно вказаного акту запропоновано відповідачу провести заміну водоміру.
26.05.2009р. сторонами підписаний акт №9 приймання в експлуатацію засобів обліку холодної води підприємства, згідно з яким на підключенні котельної КВТС-20 по вул.Лермонтова встановлений водомір діаметром 15 мм, типу КВ-1,5, заводський №182917. Вказаним актом прийнято в експлуатацію водолічильникі холодної води та дозволено його використовувати для комерційних розрахунків.
Відповідно до п.2.4 договору №13-Н від 01.01.2009р. при неможливості вести облік води за приладом обліку з причин, які не залежать від відповідача, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою води за попередні три розрахункові місяці. Даний порядок зберігається на протязі не більше 1 місяця до установки відповідачем справного приладу обліку.
За приписом ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, внаслідок підписання договору №13-Н від 01.01.2009р. сторони за власним волевиявленням погодились саме з таким порядком визначення обсягів використаної води у разі неможливості ведення обліку за приладом обліку.
Доказів наявності будь-яких заперечень сторін проти вказаного пункту договору до матеріалів справи не надано.
З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, згідно якого у разі несправності засобів обліку води та теплової енергії, яка не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами споживання. Крім цього, вказаним пунктом правил також передбачено можливість обліку централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці.
За таких обставин, за висновками суду, проведене позивачем нарахування обсягів кількості поданої протягом квітня-травня 2009р. води у розмірі 7,702 тис.куб.м. та прийнятих стоків у кількості 7,702 тис.куб.м. є правомірним, а відмова відповідача від підписання акту за травень 2009р. є безпідставною.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
За приписом п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно до п.5.6 договору №13-Н від 01.01.2009р. відповідач відповідно до заявленого об'єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі згідно з діючими тарифами у наступні строки:
- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за першу декаду;
- до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за другу декаду;
- до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за третю декаду.
Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць відповідач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту отримання води платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, не пізніше ніж через 3 банківських дня після підписання акту (п.5.7 договору №13-Н від 01.01.2009р).
При цьому, згідно п.5.2 договору на момент його підписання позивачем тариф на послуги питного водопостачання становить 3,50 грн. за 1 м.куб. (без ПДВ), коефіцієнт корегування тарифу становить 1,317. На загальну суму нараховується ПДВ 20%.
Одночасно, за приписом п.5.3 договору тариф на послуги водовідведення дорівнює 3,45 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ). На загальну суму нараховується ПДВ 20%.
Як встановлено судом, позивачем за квітень-травень 2009р. нараховано відповідачу за послуги водопостачання та водовідведення грошові кошти в сумі 74498,80 грн.
В свою чергу, відповідач платіжними дорученнями №176 від 08.05.2009р., №177 від 14.05.2009р., №178 від 18.05.2009р., №150 від 17.04.2009р., №148 від 28.04.2009р., №148 від 22.04.2009., №171 від 06.05.2009р. відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 44800,47 грн.
Свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу решти грошових коштів в сумі 29698,33 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за квітень-травень 2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 277,67 грн. та три проценти річних в сумі 85,30 грн. за період з 26.04.2009р. по 15.06.2009р.
Згідно п.7.2 договору №13-Н від 01.01.2009р. позивачем за період з 26.04.2009р. по 15.06.2009р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 681,91 грн.
За висновками суду, розрахунок суми пені та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Одночасно, нарахування інфляції на суму заборгованості за надані протягом квітня-травня 2009о. послуги розпочате позивачем з квітня 2009р. Враховуючи, що порушення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем з оплати вартості отриманих послуг могло відбутися не раніше 26.04.2009р., за висновками суду, нарахування позивачем інфляції в сумі 205,90 грн. за квітень 2009р. є неправомірним, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 71,77 грн.
За таких обставин, враховуючи, що позов частково доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 30537,31 грн., у тому числі основний борг в сумі 29698,33 грн., пеня в сумі 681,91 грн., інфляція в сумі 71,77 грн. та три проценти річних в сумі 85,30 грн.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління, м.Красноармійськ до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове в особі відокремленого підрозділу „Виробниче управління теплофікації”, м.Селидове задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове в особі відокремленого підрозділу „Виробниче управління теплофікації”, м.Селидове на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління, м.Красноармійськ основний борг в сумі 29698 грн. 33 коп., пеню в сумі 681 грн. 91 коп., інфляцію в сумі 71 грн. 77 коп. та три проценти річних в сумі 85 грн. 30 коп., всього заборгованість в сумі 30537 грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 305 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 271 грн. 25 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління, м.Красноармійськ до Державного підприємства „Селидіввугілля”, м.Селидове в особі відокремленого підрозділу „Виробниче управління теплофікації”, м.Селидове відмовити.
В судовому засіданні 02.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 02.09.2009р.
Суддя