ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/281
17.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансмонтаж-ВБК»
до Закритого акціонерного товариства «Аеробуд»
про стягнення 365 911,41 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача юрисконсульт -Ларин А.В. (дов. №245 від 16.12.08)
Від відповідача представник -Троєкуров Д.О. (дов. № б/н від 13.11.07)
Рішення приймається 17.09.2009р., у зв'язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 207 881,01 грн., що становить заборгованість за фактично виконані роботи за договором підряду № 1-П/24-12-07 від 24.12.2007р. та 153 753,60 грн. пені за несвоєчасну сплату відповідачем авансу.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.06.2009р. порушено провадження у справі № 8/281, розгляд справи призначений на 23.07.2009р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 21.08.2009р., у зв'язку з необхідністю витребувати нові докази; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 21.08.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні клопотання про витребування у відповідача актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок форми № КБ-3 на виконання робіт по влаштуванню монолітної залізобетонної фундаментної плити секцій С1Б, С2Е, С4У, С41, С42 житлового комплексу № 4 з об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, розташованого по проспекту Московському (між вул. 12 Квітня і вул. ІІ П'ятиріччя) в м. Харкові, за договором генпідряду між філією «Аєробуд-Схід»Закритого акціонерного товариства «Аєробуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватленд», посилаючись на те, що позивач був єдиним виконавцем робіт за договором генпідряду та за договором підряду № 1-П/24-12-07 від 24.12.2007р. Однак, жодних доказів в підтвердження того, що позивач був єдиним виконавцем робіт за договором генпідряду та за договором підряду № 1-П/24-12-07 від 24.12.2007р. суду не надано.
Суд, розглянувши клопотання позивача, відмовив в його задоволенні, оскільки пунктом 3.2 договору підряду № 1-П/24-12-07 від 24.12.2007р. передбачено, що після закінчення окремого фронту робіт за даним договором, сторонами складається та підписується акт виконаних робіт форми КБ-2в, який є підставою для складання та підписання довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, яка в свою чергу, разом із рахунком-фактурою є підставою для здійснення розрахунків, отже у відповідності до положень ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача наголосив на тому, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що виконання позивачем додаткових робіт на суму 207 881,01 грн. не було погоджено з замовником, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Крім того, як зазначив відповідач у відзив на позовну заяву вказаний спір розглядався Господарським судом м.Києва, про що свідчить рішення Господарського суду м.Києва від 13.01.209р. у справі № 47/151, згідно якого в частині сплати додаткових робіт по спірному договору було відмовлено.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
24.12.2007 між філією «Аеробуд-Схід»ЗАТ «Аеробуд»-«замовник» та ТОВ «Південтрансмонтаж»-«підрядник»був укладений договір підряду № 1-п/24-12-07 (надалі -договір), відповідно до умов якого «підрядник»зобов'язався за завданням «замовника»виконати, а «замовник»зобов'язався прийняти та оплатити роботи по влаштуванню монолітної залізобетонної фундаментної плити Секцій С 1 Б, С 2, Е, С 4 У, С 4 1, С 4 2, на об'єкті: житловий комплекс № 4 з об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, розташований по проспекту Московському (між вул. 12 квітня і вул. ІІ П'ятиріччя) в м. Харкові (“Парковий - 4”).
Відповідно до пункту 10.3 Статуту ЗАТ «Аеробуд»філії не є юридичними особами, філії діють на підставі положень, що затверджуються Загальними зборами товариства.
З огляду на викладене, ЗАТ «Аеробуд»є належним відповідачем по справі.
Судом встановлено, що Господарським судом міста Києва розглядалася справа №47/151 за позовом Товариства з обмеженою про відповідальністю “Південтрансмонтаж-ВБК” до Закритого акціонерного товариства “Аеробуд” про стягнення 284613,35 грн., яка складася з суми заборгованості в розмірі 258 817,94 грн. за виконані роботи по договору підряду № 1-п/24-12-07 від 24.12.2007, 20910,34 грн. інфляційних втрат, 4885,97 грн. -3% річних.
Спір у справі № 8/281 розглядається за позовом Товариства з обмеженою про відповідальністю “Південтрансмонтаж-ВБК” до Закритого акціонерного товариства “Аеробуд” про стягнення 365 911,41 грн., яка складається з суми заборгованості в розмірі 207 881,01 грн. за фактично виконані роботи та додаткові роботи за договором підряду № 1-П/24-12-07 від 24.12.2007р. та 153 753,60 грн. пені за несвоєчасну сплату відповідачем авансу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог у справі № 8/281 позивач посилався на те, що позивачем були виконані роботи на суму 1 313 151,00 грн., а не на суму 1 142 003,99 грн., що підтверджується, як зазначає позивач, актами виконаних робіт форми КБ-2в та довідками форми № КБ-3, які складені та підписані між генпідрядником (ЗАТ “Аеробуд”) та замовником (ТОВ «Приватленд»), а тому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 171 147,01 грн., яка становить різницю між фактично виконаними роботами на суму 1 313 151,00 грн. та вартістю робіт, які були прийняті відповідачем на суму 1 142 003,99 грн. та суму заборгованості в розмірі 36 734,00 грн. за додатково виконані роботи за договором підряду №1-п/24-12-07 від 24.12.2007р.
Договірна ціна визначається на основі договірної ціни (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору, є твердою і складає 1 505 486,00 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).
Згідно зі ст. 2.2 договору ціна договору складається з ціни робіт -1 217 644,00 грн. (у т.ч. ПДВ) та ціни матеріалів -287 842,00 грн. (у т.ч. ПДВ).
Умовами договору підряду № 1-п/24-12-07 від 24.12.2007 сторони погодили, оплата робіт за цим договором здійснюється «замовником»в українських гривнях у безготівковій формі, шляхом прямого грошового переказу на розрахунковий рахунок «підрядника», на підставі виставленого останнім рахунку-фактури (п. 3.1), кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, передачі усіх документів, тощо, протягом 20 (двадцяти) днів після підписання актів прийому-передачі та актів виконаних робіт (п. 3.4.), вартість виконання функцій генпідрядника, що виконуються замовником, визначаються на підставі повної вартості всіх робіт, що виконуються підрядником, вартість виконання замовником функцій генпідрядника, що виконуються замовником становить 5% від повної вартості всіх робіт та утримується замовником щомісячно при поточних розрахунках з підрядником (п. 3.5), «замовник»після отримання актів та довідок Ф № КБ-3 зобов'язаний прийняти виконані належним чином роботи, підписати акти та довідки Ф № КБ 3 на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання, повернути «підряднику»примірник підписаного акту та примірник підписаної довідки Ф № КБ 3, або надати «підряднику»мотивовану письмову відмову в підписанні акту та довідки Ф № КБ 3, на протязі терміну, який встановлений для підписання актів (п. 7.4).
Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2009р. у справі № 47/151 відповідно до актів приймання виконаних робіт до договору підряду № 1-п/24-12-07 від 24.12.2007р., а саме: 2 акта за січень 2008р. на загальну суму 75768 грн., 2 акти за лютий 2008р. на загальну суму 269451,60 грн., 2 акти за березень 2008р. на загальну суму 189482,40 грн., 3 акти за квітень 2008р. на загальну суму 607301,99 грн. та довідок про вартість підрядних виконаних робіт Ф № КБ 3 по договору підряду № 1-п/24-12-07 від 24.12.2007, підписаних повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін, загальна вартість виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по даним актам склала 1 142 003,99 грн., що сторонами по справі не заперечувалось.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що «підрядник»не пізніше 25 числа звітного місяця, в якому були виконані роботи, готує примірники акту та примірники довідок Ф № КБ-3 із зазначенням в них обсягу та вартості виконаних робіт, підписує і надсилає «замовникові».
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2009р. у справі № 47/151, як вже зазначалося, було встановлено, що сторонами за договором підряду № 1-п/24-12-07 від 24.12.2007р. були підписані повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчені печатками сторін акти на загальну суму 1 142 003,99 грн., що сторонами по справі № 47/151 не заперечувалось.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, факти встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2009р. у справі № 47/151 не потребують додаткового доказування, а отже посилання позивача на те, що ним фактично виконані роботи на суму 1 313 151,00 грн., що в свою чергу підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2в та довідками форми № КБ-3, складеними та підписаними генпідрядником (філією «Аєробуд-Схід»ЗАТ «Аєробуд») та замовником (ТОВ «Приватленд») є безпідставними.
Таким чином, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 171 147,01 грн., яка становить різницю між фактично виконаними роботами на суму 1 313 151,00 грн. та вартістю робіт, які були прийняті відповідачем на суму 1 142 003,99 грн. слід відмовити.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 36 734,00 грн. заборгованості за додатково виконані роботи за договором підряду №1-п/24-12-07 від 24.12.2007р., то суд дійшов висновку, що в цій частині вимога позивача також не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Зазначена ціна договору є фіксованою. Виключно за спільною згодою сторін ціна договору може бути змінена, в наступних випадках: внесення змін до проектної документації, якщо це впливає на вартість робіт; зміни обсягів робіт; зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт. Про виникнення обставин, вказаних в даних підпунктах договору «підрядник»повідомляє «замовника»протягом 10-ти календарних днів та подає «замовнику»письмові пропозиції про необхідність збільшення договірної ціни, які повинні бути розглянуті «замовником»протягом 10-ти робочих днів з моменту їх отримання. (п.2.3 договору).
Згідно з п.12.1 договору, умови договору мають однакову зобов'язальну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмової угоди.
Додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємними частинами і набувають чинності у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п.13.4 договору).
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Частиною 3 ст. 844 ЦК України передбачено, що у разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (абз. 2 ч. 4 ст. 844 ЦК України).
Таким чином, враховуючи те, що виконання додаткових робіт не було погоджено між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником), не викладено у письмовій формі та не зафіксовано у додатковій угоді до спірного договору, вимоги позивача є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача 153 753,60 грн. пені, внаслідок порушення відповідачем пункту 2.4 договору, яким передбачено сплата відповідачем авансу в розмірі 660 000,00 грн. протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.
Пеню в розмірі 153 753,60 грн. за несвоєчасну сплату авансу, позивач просив стягнути на підставі п.9.2 договору, яким передбачено, що за порушення зі своєї вини грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) «замовник»сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за договором за кожний день простроченої оплати.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст. 232 ГК України).
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).
Згідно з п.2.4 договору «замовник»зобов'язався перерахувати «підряднику»на розрахунковий рахунок аванс в розмірі 660 000,00 грн. протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору.
Таким чином, як зазначає і сам позивач, він дізнався про порушення відповідачем строку перерахування авансу 10.01.2008р. та саме з цієї дати почався строк позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені, проте позовна заява з вимогою про стягнення з відповідача пені, внаслідок порушення останнім строку сплати авансу, була подана позивачем до Господарського суду м. Києва 22.06.2009р, після спливу позовної давності, встановленої для вимог про стягнення пені.
Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
З огляду на викладене, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 153 753,60 грн. слід відмовити.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявними у суду матеріалами справи, не підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 267, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 651, 844 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття,
Суддя
В.С. Катрич