ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/341
19.08.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»
Про
стягнення 170 995, 67 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники сторін:
Від позивача : Шевчук А.С., предст. за дов. № б/н від 20.02.09 р.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»про стягнення 131 948, 06 грн. основного боргу, 17 529, 52 грн. пені, 18 340, 77 грн. інфляційної складової боргу та 3 177, 32 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 563 від 04.07.2008 р. щодо виготовлення та поставки товару.
Ухвалою суду від 25.06.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/341 та призначено її розгляд на 29.07.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник відповідача у судове засідання 29.07.2009 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 29.07.2009 р. розгляд справи було відкладено до 19.08.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання.
У судовому засіданні 19.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду витребувані документи.
Представник відповідача у судове засідання 19.08.2009 р. повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»та Товариством з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»було укладено договір № 563 від 04.07.2008 р. про виготовлення та поставку товару.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідного до пункту 1.1 договору № 563 від 04.07.2008 р., виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити замовнику товар, по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату.
З представлених суду документів вбачається, що позивач регулярно здійснював поставки товару відповідачу, що підтверджується відповідними накладними на фактичний відпуск товарів та товарно-транспортними накладними, копії яких додані до матеріалів справи.
Згідно з пунктом 7.5., замовник зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки.
Відповідач отриманий товар оплатив частково, у зв'язку з чим у ТОВ «БП-1 КМБ-1»виник борг перед Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»в розмірі 131 948, 06 грн., і цей борг відповідачем визнано, про що свідчить наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків від 13.08.2009 р.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 131 948, 06 грн. основного боргу, 17 529, 52 грн. пені, 18 340, 77 грн. інфляційної складової боргу та 3 177, 32 грн. річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов'язання -це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»в сумі 131 948, 06 грн. основного боргу за договором № 563 від 04.07.2008 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»просить суд також стягнути з відповідача 17 529, 52 грн. пені, 18 340, 77 грн. інфляційної складової боргу та 3 177, 32 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 563 від 04.07.2008 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 131 948, 06 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 18 340, 77 грн. інфляційних нарахувань та 3 177, 32 грн. трьох процентів річних.
Також позивач просить стягнути з відповідача 17 529, 52 грн. пені за порушення договірного зобов'язання, посилаючись на пункт 8.2. договору № 563 від 04.07.2008 р., відповідно до якого за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з пунктом 8.2. зазначеного договору за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Відповідно до розрахунку позивача в частині стягнення пені, перевіреного судом, стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» підлягає пеня у розмірі 17 529, 52 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 625 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БП-1 КМБ-1»(вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, корп. 8, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ 32346942) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 05523398) 131 948 (сто тридцять одну тисячу дев'ятсот сорок вісім) грн. 06 коп. основного боргу, 17 529 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 52 коп. пені, 18 340 (вісімнадцять тисяч триста сорок) грн. 77 коп. інфляційної складової боргу та 3 177 (три тисячі сто сімдесят сім) грн. 32 коп. річних, 1 709 (одна тисяча сімсот дев'ять) грн. 96 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.