91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.09.09 Справа № 18/123.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Севастополь
до акціонерного банку «Український комунальний банк», м. Луганськ
про стягнення 4583 грн. 01 коп.
за участю представників:
від позивача: Кустовськой О.С. за дов. від 07.08.2009;
від відповідача Родіонова О.І. за дов. від 07.12.2007.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 4292 грн. за оренду державного майна (нежитлових приміщень) за договором оренди від 29.12.2007 № 650 та пені в сумі 292,01 грн. за прострочення платежів.
Відповідач проти позову заперечує та пред'явив зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди від 29.12.2007 № 650, який укладено між сторонами за позовом.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
29.12.2007 між сторонами за позовом укладено договір оренди нерухомого майна державної власності № 650 згідно якому, позивач зобов'язався передати відповідачу в оренду вбудоване нежитлове приміщення площею 35,4 м2, яке знаходиться на першому поверху Севастопольського морського коледжу, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Репіна, 3, для розміщення відділення банку.
Відповідач зобов'язався вносити позивачу орендну плату в сумі 1810 грн. (без ПДВ) в місяць, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з щомісячним коригуванням її на щомісячний індекс інфляції; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, встановленому діючим законодавством (п. п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).
Позивач у позовній заяві вказав, що відповідач прийняв вказане приміщення за актом приймання-передачі від 29.12.2007, однак, орендну плату не вносив.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 4292 грн. за оренду державного майна (нежитлових приміщень) за договором оренди від 29.12.2007 № 650 за період: з 29.12.2007 по 01.05.2008 та пені в сумі 292,01 грн. за прострочення платежів.
Відповідач проти позову заперечує та пред'явив зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди від 29.12.2007 № 650, який укладено між сторонами за позовом.
Відповідач у зустрічній позовній заяві вказав, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 № 1231-р було зупинено укладення договорів оренди об'єктів державної власності. Проте, у супереч вимогам розпорядження Кабміну України договір оренди був укладений.
На підставі вказаних доводів відповідач пред'явив зустрічний позов про визнання договору оренди від 29.12.2007 № 650 недійсним.
Відповідач також вказав, що акт приймання-передачі від 29.12.2007 був складений формально, насправді, фактично, відповідач не приймав у користування нежитлове приміщення, вказане в договорі оренди, цим приміщенням він взагалі не користувався.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що в первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва -щодо державного майна.
Пунктом 2 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 412, встановлено, що регіональні відділення у межах своєї компетенції повинні забезпечувати виконання законів України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів Фонду державного майна України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 № 1231-р «Деякі питання розпорядження об'єктами державної власності»Фонду державного майна України та іншим суб'єктам управління об'єктами державної власності, до прийняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення, було приписано зупинити укладення нових договорів оренди об'єктів державної власності.
Вказане розпорядження на підставі ч. 2 ст. 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»вступило в силу з моменту його прийняття, тобто з 24.12.2007.
Наказом Фонду державного майна України від 27.12.2007 № 2047 «Щодо розпорядження об'єктами державної власності»з метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 № 1231-р регіональним відділенням Фонду державного майна України було приписано зупинити укладення нових договорів оренди об'єктів державної власності.
Однак, у супереч вимогам вищевказаних розпорядження Кабінету Міністрів України та наказу ФДМ України (які не визнані такими, що суперечать Конституції України) позивач 29.12.2007 уклав з відповідачем договір оренди нерухомого майна державної власності № 650.
Згідно ч. 1 ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 4 та 5 ст. 4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є постанови Кабінету Міністрів України та нормативно-правові акти інших органів державної влади України, що регулюють цивільні відносини.
Відповідно до абз. 4 розділу «Правові наслідки невідповідності змісту правочину законодавству»узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції.
Договір оренди нерухомого майна державної власності від 29.12.2007 № 650 укладено сторонами за позовом у супереч вимогам вищевказаних розпорядження Кабінету Міністрів України та наказу ФДМ України.
За таких обставин, договір оренди нерухомого майна державної власності від 29.12.2007 № 650 підлягає визнанню недійсним (зустрічний позов підлягає задоволенню).
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Судом встановлено, що сторони за позовом нічого не одержали за недійсним договором.
Відповідач за первісним позовом зазначив, що він фактично не користувався приміщенням, яке є предметом недійсного договору.
Ці доводи відповідача підтверджуються листом директора Севастопольського морського коледжу від 21.09.2009 № 205-2 в якому вказано, що Укркомунбанк фактично приміщення не займав і не займає (приміщення, щодо якого укладено оспорюваний договір оренди, знаходиться у будівлі цього коледжу).
Таким чином, акт приймання-передачі від 29.12.2007 носить формальний характер і не приймається судом до уваги у якості доказу користування відповідачем приміщенням, так як факт користування заперечується особою (Севастопольським морським коледжем) у віданні якої знаходиться уся будівля і яка безпосередньо володіє та користується цією будівлею.
Враховуючи, що позивач та відповідач фактично нічого не одержали за недійсним договором, правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України, судом не застосовуються.
Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та пені, в зв'язку з порушенням відповідачем договору оренди від 29.12.2007 № 650, не підлягають задоволенню, так як вказаний договір визнано судом недійсним.
За таких обставин, в первісному позові слід відмовити за його безпідставністю.
Розподіл державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом не здійснюється, так як позивача звільнено від цих судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України витрати позивача за зустрічним позовом на державне мито в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В первісному позові відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна державної власності від 29.12.2007 № 650, який укладено між регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (м. Севастополь) та акціонерним банком «Український комунальний банк» (м. Луганськ).
4. Стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058, на користь акціонерного банку «Український комунальний банк», м. Луганськ, вул. В.В. Шевченко, 18-а, ідентифікаційний код 2419588, витрати на державне мито в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; наказ видати.
22 вересня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 28 вересня 2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко