79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.08.09 Справа№ 32/157
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш”, м.Львів.
До відповідача Приватного підприємства „Фарм-Сервіс”, м.Львів.
Про стягнення 19 086,51 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Шелемей В.В. -юрисконсульт (довіреність №1 від 12.01.2009р.).
Від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Фреш”, м.Львів до Приватного підприємства „Фарм-Сервіс”, м.Львів про стягнення 19 086,51 грн., з яких 18 423,75 грн. сума основного боргу, 515,87 грн. інфляційні нарахування та 146,89 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 23.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.07.2009р. В судовому засіданні 14.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 26.08.2009р. в зв»язку з неявкою сторін. Рішення прийнято 26.08.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог вх. №17463 від 26.08.2009р., в якій вказує, що у зв'язку із допущенням помилки в розрахунку заборгованості, борг відповідача за отриманий товар станом на 15.06.2009р. становить 16 968,79 грн. та просить стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш” 17 579,20 грн., з яких 16 968,79 грн. сума основного боргу, 475,13 грн. інфляційних нарахувань, 135,28 грн. три відсотки річних.
В судове засідання відповідач участі повноважних представників повторно не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надіслав, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, заяви, докази сплати боргу від нього не надходили, відтак справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:
На підставі усної домовленості протягом січня-вересня 2008 року ТзОВ „Фреш” здійснило поставку товару ПП „Фарм-Сервіс” на загальну суму 22 127,07 грн.
Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості поставленого товару, борг становить 16 968,79 грн.
03.03.2009р. ТзОВ „Фреш” звернулось до ПП „Фарм-Сервіс” з претензією №51 про погашення боргу, проте відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними за період з 21.01.2008р. по 05.09.2008р. на загальну суму 16 968,79 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).
Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 26.08.2009р. складає 16 968,79 грн.
Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних, які згідно заяви про уточнення позовних вимог становлять 135,28 грн. та збитки від інфляції в сумі 475,13 грн.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
У відповідності із ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт поставки позивачем товару підтверджується видатковими накладними за період з 21.01.2008р. по 05.09.2008р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні) на загальну суму 16 968,79грн.
Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про погашення цього боргу, або ж спростовували позовні вимоги, чи сам факт поставки товару.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 16 968,79 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку до заяви про уточнення позовних вимог 475,13 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 135,28 грн. 3 % річних.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 16 968,79 грн. основного боргу, 475,13 грн. збитків, завданих ростом інфляції, 135,28 грн. 3% річних.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача виходячи із суми позову яка підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю згідно заяви про уточнення позовних вимог.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Фарм-Сервіс” (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 2/10; р/р 2600400601121 в Філії ВАТ „Укрексімбанк” м.Львів; МФО 325718; ЄДРПОУ 31363684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш” (79024, м.Львів, вул.Промислова, 53; р/р 26001130000163 в ВАТ „ВІЕЙБІ БАНК” м.Київ; МФО 380537; ЄДРПОУ 23956445) основний борг в сумі 16 968,79 грн., інфляційні нарахування в сумі 475,13 грн., три проценти річних в сумі 135,28 грн., держмито в сумі 175,80 грн. та 287,83 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя