Рішення від 17.09.2009 по справі 12/103-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

17 вересня 2009 р. Справа 12/103-09

за позовом: Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго МАЯК" відкритого акціонерного товариства "МАЯК" (21029 м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 145)

до: Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпостач" (м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 114/2)

про стягнення 43924,10 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Малечко І.П., довіреність № б/н від 03.10.08, паспорт серія АВ 140058 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій обл. 13.07.2000р.;

відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 43924,10 грн., в тому рахунку: 39247,51 грн. основного боргу за послуги теплопостачання на підставі договору № 190/08 від 01.08.2008 року, 500 грн. штрафу, 2174,40 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 1741,22 грн. втрат від інфляції через порушення термінів оплати послуг електрозв'язку та 260,97 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Ухвалою суду від 22.06.2009 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 07.07.2009 року. У зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання відкладено на 03.08.2009 р..

В засідання суду 03.08.2009р. представники сторін не з'явились, витребувані судом документи не надали.

Натомість від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв'язку з його відрядженням. До того ж сторонами не надано документів, витребуваних попередніми ухвалами суду.

Зважаючи на наведені обставини, розгляд справи відкладено на 17.09.2009р..

01.09.2009р. від представника позивача надійшла заява № 400 від 31.08.2009р. про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 14084,94 грн.. Дана заява мотивована тим, що після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив свій борг на суму 14 084,94 грн., що стверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.07.2009р., копія якої долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.09.2009 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 18 124,44 грн. основного боргу з тих підстав, що 16.09.2009р. відповідач в рахунок погашення заборгованості згідно видаткових накладних № РН-0000119, № РН-0000181 поставив матеріали на загальну суму 18663,34 грн.. Просить стягнути з відповідача 7038,13 грн. основного боргу, 500 грн. штрафу, 1741,22 грн. інфляційних, 260,97 грн. 3% річних та 2174,40 грн. пені.

Дані заяви прийняті судом.

Відповідач правом участі в засіданнях суду не скористався, відзиву не надав. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 30.06.09 р. за № 286308.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 01.08.20008 року між Дочірнім підприємством «Теплокомуенерго МАЯК» відкритого акціонерного товариства «МАЯК» (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Вінницяобпостач» (відповідач) укладено договір № 190/08 про надання послуг з центрального опалення, постачання теплої води приміщення, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе 108/2 загальною площею 1260,28 кв.м..

19.11.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду, в якій визначено розмір опалювальної площі 771,81 кв.м.

За умовами даного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором за умови безперебійного і в повному обсязі забезпечення енергоносіями, паливом, електроенергією, водою.

Пунктом 7 договору визначено, що Виконавець (позивач) щомісячно в строк до 20 числа місяця попереднього до надання послуг надає Споживачу (відповідач) рахунок на попередню оплату теплової енергії. Споживач зобов'язаний оплатити кожний рахунок на протязі трьох календарних днів з дня його отримання. Крім того, Виконавець щомісячно надає Споживачеві до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, рахунки-фактури за фактично надані за цим договором послуги, платежі за які вносяться Споживачем в 3-денний строк після отримання рахунку-фактури.

За період з 01.08.2008 року по 18.11.2008 року за згодою сторін послуги теплопостачання не надавались.

В період з 19.11.2008 року по 16.02.2009р. позивачем надано відповідачу послуг теплопостачання на загальну суму 43 545,13 грн., на оплату яких останньому виставлені наступні рахунки-фактури: № 1349 від 30.11.2008 року, № 1575 від 10.12.2008 року, № 1719 від 31.12.2008 року, № 179 від 30.01.2009 року, № 581 від 28.02.2009 року, № 428 від 28.02.2009 року.

Вартість послуг теплопостачання визначалась згідно з діючими тарифами, які встановлені рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради, зокрема № 2316 від 30.09.2008 року, 3 3051 від 19.12.2008 року, № 3051 від 09.12.2008 року, № 441 від 25.02.2009 року.

Відповідач в рахунок проведення розрахунків за надані послуги провів часткові розрахунки на суму 36 507 грн., які прийнято позивачем.

Наведене стверджується:

- договором № 190/08 від 01.08.2008 р.,

- додатковою угодою до договору № 19.11.2008 р.,

- рахунками-фактурами з доказами їх відправки відповідачу,

- виписками банку від 09.12.2008 року, від 10.12.2008 року;

- угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.07.2009 року;

- видатковими накладними № РН-0000119 від 16.09.2009 року, № РН-0000118 від 16.09.2009 року.

Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зважаючи, що відповідач своє зобов'язання виконав не у повному обсязі, борг становить 7 038,13 грн..

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 7 038,13 грн. боргу.

Судом встановлено, що позивачем, крім суми основного боргу, за неналежне виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги, нараховано до стягнення з відповідача 500 грн. штрафу, 1741,22 грн. інфляційних, 260,97 грн. 3% річних та 2174,40 грн. пені.

Пунктом 10 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного внесення плати та невиконання зобов'язань за даним договором з відповідача стягується штраф в розмірі 100 грн. за кожний випадок вказаних порушень. Позивач вважає, що відповідачем п'ять разів порушено строки сплати, виходячи з неоплати п'яти рахунків. Разом з тим, два з цих рахунків є рахунками щодо перерахунку за опалення і гарячу воду за минулі місяці, які направлялись відповідачу разом з рахунками за поточні місяці. Тому суд вважає, що їх не можна приймати за окремі випадки порушення строків оплати. А відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 300 грн.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 10 договору передбачена відповідальність за порушення зобов'язань за даним договором та несвоєчасне внесення плати у вигляді стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим при підрахунку суми пені, інфляційних та 3-х відсотків річних позивачем допущено помилки у бік завищення, що випливає з розрахунку, здійсненого за допомогою програми «Фінансові інструменти від Фірми «Вікторія». З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3-х відсотків річних підлягають задоволенню в розмірах, відповідно: 1972,85 грн., 1345,33 грн. та 248,73 грн., - з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам та сумі боргу, що погашена після подання позову, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12,22,33,43, 49, 82, 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпостач» (м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 114/2, п/р 260083014437 в ВФ УСБ м. Вінниця, МФО 302010, код 01880569) на користь Дочірнього підприємства «Теплокомуенерго МАЯК» Відкритого акціонерного товариства «МАЯК» (21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 145, п/р 26009050245841 в АКБ «Укрсоцбанк» в м. Хмельницькому, МФО 312018, код 23110524) - 7 038,13 грн. основного боргу, 300 грн. - штрафу, 1345,33 грн. - інфляційних втрат, 248,73 грн. - 3% річних, 1972,85 грн. - пені, 431,14 грн. -у відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 306,74 грн. -у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 вересня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

Попередній документ
4851302
Наступний документ
4851304
Інформація про рішення:
№ рішення: 4851303
№ справи: 12/103-09
Дата рішення: 17.09.2009
Дата публікації: 08.10.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.09.2009)
Дата надходження: 18.06.2009
Предмет позову: про стягнення 43924,10 грн.