Бориспільський міськрайонний суд Київської області
м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19
Справа № 2-630/10р.
Іменем України
15 березня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Журавського В.В.
при секретарі Хутінаєвій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не прийняла спадщину шляхом сумісного проживання із спадкодавцем, та встановлення не проживання за місцем реєстрації, -
11.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що не проживав за місцем своєї реєстрації в будинку № 5 по провулку Щорса в селі Рогозів Бориспільського району Київської області на час відкриття спадщини після смерті 30.06.2006 року ОСОБА_3 та 17.08.2007 року ОСОБА_4, визнавши його таким, що не прийняв спадщину шляхом спільного проживання з спадкодавцем ОСОБА_3, який помер 30.06.2006 року та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач був зареєстрований в спадковому будинку, проте фактично в ньому не проживав, оскільки проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому не міг фактично прийняти спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позивач та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що відповідач понад 10 років не проживав за місцем реєстрації: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Рогозів, пров. Щорса, буд. 5, де проживали їх (сторін) батьки.
Відповідач та його представник ОСОБА_6 в суді проти позову заперечили, надали письмові заперечення, в яких зазначено, що ОСОБА_2 дійсно проживав та був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3, який належав його дружині ОСОБА_7. Проте, в січні 2006 року він розірвав шлюб з ОСОБА_7 та знявся з реєстрації в її будинку та 02.03.2006 року зареєструвався та поселився в будинку батька № 5 по провулку Щорса в селі Рогозів Бориспільського району Київської області, де проживає по даний час. Тобто фактично він прийняв спадщину після смерті свого батька.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, кожна окремо, пояснили, що вони є сусідами покійних батьків сторін, відповідач приїзжав провідувати батьків за життя дуже рідко, в спадковому будинку не проживав Після поминального обіду на похоранах не залишався, матір доглядала дочка ОСОБА_10, а потім забрала до себе. В будинку ніхто не проживав, оскільки подвір я не прибирається.
ОСОБА_10 в якості свідка зазначила, що вона є рідною сестрою сторін, матір доглядали вони з позивачем по черзі, а потім вона забрала матір до себе, відповідач в спадковому будинку був зареєстрований, проте не проживав.
ОСОБА_11 надав свідчення, зазначивши, що він є двоюрідним братом сторін, він товаришує з сусідом батьків сторін, і часто заходив до тітки, але відповідача там не бачив, зі слів тітки, відповідач в спадковому будинку не проживав.
Суд, заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 30.06.2006 року помер батько позивача та відповідача - ОСОБА_3, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії І-ОК № 049141 від 01.07.2006 року.
Відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.08.2007 року, встановлено, що покійному ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить будинок з надвірними спорудами № 5 по провулку Щорса в селі Рогозів Бориспільського району Київської області.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На випадок смерті ОСОБА_3 заповіту не склав, тому спадкоємцями першої черги за законом після його смерті, згідно ст.1261 ЦК України, є його діти - позивач та відповідач по справі, ОСОБА_10, та його дружина - ОСОБА_4.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований у спадковому будинку з 02.03.2006 року, але фактично в ньому не проживав, що підтверджується Довідками Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області № 2170 від 05.09.2007 року та № 503 від 23.01.2008 року, Актами обстеження від 15.09.2007 року, 21.01.2008 року та 14.05.2008 року, позовною заявою відповідача про продовження строку на прийняття спадщини та уточненнями до неї, де зазначає фактичне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, а також поясненнями свідків.
Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи вважається житловий будинок в якому фізична особа постійно проживає.
Також, як вбачається з судової практики по розгляду такої категорії цивільних справ в ухвалі Верховного Суду України від 11.03.2009 року зазначається, що саме постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину.
Крім того, з рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2008 року вбачається, що була домовленість між сторонами про успадкування відповідачем спадкового майна у випадку, якщо він догляне батьків та проживатиме з ними.
Довідка Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області № 228 від 26.01.2009 року, відповідно до якої відповідач проживає та зареєстрований в спадковому будинку, та Довідка Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області № 1804 від 31.12.2009 року, відповідно до якої відсутні відомості про фактичне проживання відповідача в буд. № 28-а по вул. Чапаєва в с. Гора Бориспільського р-ну Київської обл. після зняття з реєстрації за цією адресою, судом оцінюється критично, оскільки вони не відповідають дійсності та спростовуються вищевикладеним.
До того ж, Довідка Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області № 228 від 26.01.2009 року видана вже через тривалий час після відкриття спадщини і не підтверджує факту проживання відповідача в спадковому будинку на момент смерті спадкодавця. Даного факту також не підтверджує і Довідка ДП МА «Бориспіль» про отримання відповідачем матеріальної допомоги на поховання батька.
Також суд враховує посилання відповідача в своїх запереченнях на ту обставину, що ключі від спадкового будинку знаходились у позивача, як належного спадкоємця, що також підтверджує факт його не проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не звертався з позовом про усунення перешкод в користуванні спадковим майном.
Таким чином, на підставі того, що відповідач дійсно не проживав у спадковому будинку на час смерті спадкодавця ОСОБА_3, то позовні вимоги підлягають задоволенню.
В зв"язку з вищевикладеним, на підставі ст.ст.29, 1261, 1268 ч.3, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 57, 60, 61 ч.3, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що не проживав за місцем своєї реєстрації в будинку № 5 по провулку Щорса в селі Рогозів Бориспільського району Київської області на час відкриття спадщини після смерті 30.06.2006 року ОСОБА_3 та 17.08.2007 року ОСОБА_4.
Визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину шляхом спільного проживання з спадкодавцем ОСОБА_3, який помер 30.06.2006 року та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп..
Повернути ОСОБА_1 надлишково сплачені, відповідно до квитанцій від 11.12.2009 року, судовий збір в сумі 1133 (одна тисяча сто тридцять три) грн. 17 коп. та 83 (вісімдесят три) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Журавський