Справа № 355/1317/15-к
Кримінальне провадження № 1-кп/355/83/15
"14" серпня 2015 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю потерпілої ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка кримінальне провадження № 12015110070000581 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козлів Переяслав-Хмельницького району Київської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, пільгами не користується, не одруженого, дітей на утриманні не має, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого
1) 02.06.2006 року Переяслав-Хмельницьким міським судом Київської області за ч.2 ст. 121, 69, ч.4 ст. 296, 70 КК України до п'ять років позбавлення волі;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
ОСОБА_5 25.06.2015 року близько 00 годин 20 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував у помешканні ОСОБА_4 , що знаходиться по АДРЕСА_2 .
Під час перебування у вищевказаному помешканні ОСОБА_5 в одній із кімнат будинку помітив мобільний телефон « Hokia» . Після цього у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме: мобільним телефоном « Hokia», що належить ОСОБА_4 . У подальшому, близько 00 годин 20 хвилин 25.06.2015 року , ОСОБА_5 , не реагуючи на зауваження ОСОБА_4 , забрав із собою мобільний телефон « Hokia» із сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» , вийшов з будинку, вартість яких відповідно до висновку товарознавчої експертизи від 07.07.2015 року становить 440 гривень, чим спричинив власнику матеріальну шкоду.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж).
28.07.2015 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому та потерпілій.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила вказану угоду з обвинуваченим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди між потерпілою та обвинуваченим про примирення, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнав себе винуватим, цілком розуміють обоє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 25.06.2015 року близько 00 годин 20 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував у помешканні ОСОБА_4 , що знаходиться по АДРЕСА_2 .
Під час перебування у вищевказаному помешканні ОСОБА_5 в одній із кімнат будинку помітив мобільний телефон « Hokia» . Після цього у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме: мобільним телефоном « Hokia», що належить ОСОБА_4 . У подальшому, близько 00 годин 20 хвилин 25.06.2015 року , ОСОБА_5 , не реагуючи на зауваження ОСОБА_4 , вийшов з будинку, забравши із собою мобільний телефон « Hokia» із сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» , вартість яких відповідно до висновку товарознавчої експертизи від 07.07.2015 року становить 440 гривень, чим спричинив власнику матеріальну шкоду.
Тому ці його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити у кримінальному провадженні № 12015110070000581 угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 28.07.2015 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим від 28.07.2015 року покарання у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян( що становить одну тисячу двадцять гривень).
Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України, не застосовувався та не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_1