Провадження № 2/359/1085/2015
Справа № 359/2214/15-ц
“ 10 ” серпня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Шляхетко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, про визначення частки у спільній сумісній власності та переведення прав та обов'язків співвласника боржника, -
12.03.2015 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, в якому просив суд визначити, що частка ОСОБА_2 у праві власності на квартиру №23, що розташована в будинку №2 по вул.Нова-ІІ у м.Борисполі Київської області, становить 1/3 частину; перевести на нього - ОСОБА_1 - права та обов'язки співвласника ОСОБА_2 на 1/3 частину у праві спільної сумісної власності на квартиру №23, що розташована в будинку №2 по вул.Нова-ІІ у м.Борисполі Київської області, з проведення перерахунку боргу у розмірі 253696,40 гривень, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь на підставі рішення господарського суду Київської області від 02.06.2011 шляхом зменшення вказаного боргу на 195123,00 грн. (1-3).
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням господарського суду Київської області від 02.06.2011 з відповідача ОСОБА_2 на його користь стягнуто 253696,40 гривень. На виконання господарського суду Київської області від 20.06.2011 №261043 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 06.07.2011 відкрито виконавче провадження, реєстраційний №27373663, і постановою головного державного виконавця від 07.07.2011 накладено арешт на все майно ОСОБА_2 та оголошено заборону його відчуження. Позивач стверджує, що борг примусово не стягнуто. В ході виконавчого провадження встановлено, що земельні ділянки в межах Київської області за ОСОБА_2 не обліковуються, Бориспільська ОДПІ не володіє інформацією про наявність розрахункових рахунків, належних боржнику. 28.07.2011 ДАІ повідомило, що за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано автомобіль НОМЕР_1, який після його розшуку був переданий на реалізацію ТОВ «Укрспецторг групп», однак через відсутність покупців торги були визнані такими, що не відбулись, вартість автомобіля після уцінки склала 21000 гривень, що менше 10% суми боргу. Згідно з даними, наданими Комунальним підприємством «Бориспільське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності належить двокімнатна квартира №23, що заходиться в будинку №2 по вул.Нова-ІІ у м.Борисполі Київської області, та співвласниками якої є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05 грудня 2014 року суб'єктом оціночної діяльності ПП «Авто-експрес» складено звіт, за висновком якого ринкова вартість двокімнатної квартири №23, що знаходиться в будинку №2 по вул.Нова-ІІ у м.Борисполі Київської області, станом на 01.12.2014 склала 585369 гривень, ринкова вартість 1/3 частина якої станом на 01.12.2014 року 195123 гривень. У вказаному висновку ПП «Авто-експрес» зазначено, що виділ у натурі 1/3 частки квартири є неможливим.
9 грудня 2014 року позивачем кожному з відповідачів були направлені листи оголошеною цінністю з оформленням рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, якими було запропоновано відповідачу ОСОБА_2 продати свою частку у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру, а відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запропоновано придбати частку, яка належить боржнику. Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_3 отримала лист особисто 13.12.2014 року, інші відповідачі від отримання листів ухилились, проте, враховуючи, що відповідачі проживають однією сім'єю, він вважає, що вони ознайомились з вимогою, проте бажання придбати частку не виявили, хоч відповідачам відомо про наявність цього спору, оскільки в липні 2014 року він звертався з аналогічним позовом, який було залишено без розгляду.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини підтримала повністю.
Відповідачі проти позову заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 в ході судового розгляду пояснив, що рішення господарського суду було ухвалено без його присутності та повідомлення. Він зазначений борг не визнає, стверджує, що кошти були вкладені позивачем в придбання товару, які позивач частинами забрав, про що маються розписки. Частина товару, яка в нього залишилась, державним виконавцем не була описана і позивач від отримання цього товару відмовився. Автомобіль, що належить йому на праві власності, не був реалізований, та, оскільки позивач від отримання автомобіля в рахунок погашення боргу відмовився, він його передав іншій особі по довіреності. Лист відповідача він не отримував, оскільки давно розлучений з дружиною та проживає окремо за іншою адресою, відомою позивачу. З висновком оцінювача він не згодний, оскільки невідомо яким чином документи на квартиру опинились у позивача та оскільки, фактично оцінювач квартиру не оглядав, наведені у звіті дані про квартиру не відповідають дійсності.
Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище -ОСОБА_6, а.с.61-62) А.Р. проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що їм нічого не відомо про наявні у відповідача ОСОБА_2 борги, коштів на придбання належної йому частки квартири вони не мають, з вартістю не згодні.
Представник відділу виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в які просив розгляд справи здійснювати у його відсутність (52,53).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цієї цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Сторонам та їх представникам судом було роз'яснено, що відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України судом було роз'яснено особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, та попереджено про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
В тому числі роз'яснено, що відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
За змістом ч. 2 вказаної статті у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 02.06.2011 у справі №26/043-11 було задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та в тому числі стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 246905 гривень 70 коп. грошових коштів, 2554 гривні 05 копійок держаного мита та 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4000 оплати послуг адвоката (а.с.5-11).
За змістом ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що вищенаведене судове рішення було скасоване в установленому законом порядку після набрання ним законної сили, суду не надано та не зазначено джерел їх здобуття.
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 06.07.2011 було відкрито виконавче провадження ВП №27373663 з примусового виконання наказу №26/043, виданого 20.06.20111 року господарським судом Київської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 боргу 253696,40грн. (а.с.12).
Постановою головного державного виконавця від 07.07.2011 накладено арешт на все майно ОСОБА_2 та оголошено заборону його відчуження (а.с.13).
Згідно з відповіддю Головного управління юстиції у Київській області від 27.12.2013 року №В-3039/6.2, направленою позивачу, 28.07.2011 ДАІ повідомило, що за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано автомобіль НОМЕР_1, який після його розшуку був переданий на реалізацію ТОВ «Укрспецторг групп», торги були визнані такими, що не відбулись, у зв'язку з відсутність покупців, вартість автомобіля після уцінки державним виконавцем склала 21000 гривень, який 28.02.2013 року позивачу було запропоновано залишити за собою та, у зв'язку з тим, що позивачем не було виявлено такого бажання, автомобіль було повернуто боржнику (а.с.14-17).
Та обставина, що за відповідачем ОСОБА_2 на праві власності зареєстрований автомобіль НОМЕР_2, підтверджується вищевказаною інформацією, наданою Бориспільським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 28.07.2011 за результатами пошуку по базі даних АІС «Автомоібль» Бориспільського РЕВ при УДАЇ ГУМВС України в Київській області (а.с.107).
Будь-яких належних доказів, що на даний час автомобіль знятий з реєстрації та право власності відповідача ОСОБА_2 на вказане майно припинено в установленому законом порядку, сторонами не надано та не зазначено джерел їх здобуття.
Згідно з довідкою КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» №378 від 24.04.2013 відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (в даний час - ОСОБА_4) ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності належить двокімнатна квартира №23, що заходиться в будинку №2 по вул.Нова-ІІ у м.Борисполі Київської області, що також підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло №3356 від 07.05.1997 року (а.с.18,126).
09.12.2014 року позивач направив в адресу відповідачів за зареєстрованим місцем їх проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 рекомендовані листи з описом вкладень, відповідно до яких запропонував: відповідачу ОСОБА_2 продати свою частку у праві спільної власності на квартиру №23, розташовану в будинку №2 по вул.Нова-ІІ у м.Борисполі Київської області, а відповідачам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - придбати частку ОСОБА_2 у вказаній квартирі вартістю 195123 грн., про прийняте рішення повідомити йому письмово у тижневий строк. Лист отримано відповідачем ОСОБА_3 13.12.2014 (а.с.19-23).
Як також встановлено судом 05 грудня 2014 року суб'єктом оціночної діяльності ПП «Авто-експрес» складено звіт, за висновком якого ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_1, станом на 01.12.2014 склала 585369 гривень; ринкова вартість 1/3 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 станом на 01.12.2014 склала 195123 гривні; виділ у натурі 1/3 частки квартири є неможливим (а.с.95).
Даючи оцінку вказаному звіту на предмет його належності і допустимості, суд прийшов до висновку, що він не може бути визнати ані належним ані допустимим доказом у даній справи, виходячи з наступного.
Так, в порушення вимог ст..11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також ч.3 ст.10, ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» ПП «Авто-експрес» провело оцінку належного боржнику ОСОБА_2 нерухомого майне не на підставі постанови державного виконавця, а також не на замовлення власника спірної квартири та не за його дорученням, а на замовлення позивача, про що зазначено в розділі 2 «Стислий виклад найважливіших фактів і висновків» Звіту (а.с.70), в той час, як замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.
Крім того, суб'єктом оціночної діяльності не проводився огляд квартири, про що свідчить примітка в розділі 6 «Загальна характеристика об'єкта оцінки» Звіту про те, що оздоблення приміщень квартири визначено із наданої інформації Замовника оцінки (а.с.77).
З урахуванням викладеного, оскільки вищезазначений Звіт про оцінку нерухомого майна та виділу частки в натурі від 05.12.2014, складений ПП «Авто-експрес» з порушенням порядку, встановленого законом, а також в ньому взяті до уваги нічим не підтверджені відомості щодо оздоблення підлоги, стін та стелі приміщень об'єкта оцінки, суд прийшов до переконання, що цей доказ не може бути прийнятий судом до уваги з вищенаведених підстав та відповідно до вимог ст.ст.58,59,212 ЦПК України.
Суд звернув увагу сторін на вищенаведені обставини, які свідчать про недопустимість та неналежність наданого суду доказу, проте клопотання про призначення судової експертизи для визначення ринкової вартості належної відповідачу ОСОБА_2 частки спірної квартири, а також з питань можливості виділення її в натурі, особами, що беруть участь у справі, заявлено не було.
На підставі наведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також їх достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, як того вимагає ч.3 ст.212 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позивачем в порушення вимог ст.10,11,60 ЦПК України не доведено наявність підстав для звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності відповідачів, оскільки належними і допустимими доказами не доведено, що у відповідача відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення, а також не доведено, що виділ частки квартири із спільного майна є неможливий, та не доведено ринкову вартість належної боржнику ОСОБА_2 частки квартири, на яку, у разі переведення на позивача прав та обов'язків співвласника-боржника, має бути проведений перерахунок, зменшення суми боргу.
В зв'язку з цим в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено і понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 243 гривні 60 копійок (а.с.152) відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,11,60,61,88,209,212,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області, про визначення частки у спільній сумісній власності та переведення прав та обов'язків співвласника боржника - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В.Муранова-Лесів