гСправа № 358/1220/14-ц Провадження № 2/358/9/15
12 серпня 2015 року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі цивільну справу за позовом Богуславської міської ради Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення із незаконного займаного житлового приміщення,
В серпні 2014 року Богуславська міська рада Київської області (далі-позивач) звернувшись до суду з позовом, просила визнати відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1; виселити із квартири АДРЕСА_1; зобов'язати Богуславський районний сектор Державної міграційної служби України в Київській області зняти з реєстраційного обліку відповідачів, які зареєстровані в спірній квартирі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі, сім'єю в складі 4-х осіб, перебували на загальній черзі квартирного обліку при Богуславському виконкомі. У відповідності до рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради №218/17 від 15.12.2009 року відповідачам було надано двохкімнатну квартиру №134 в новозбудованому житловому будинку №11 по вул. Комсомольська в м. Богуслав. У відповідності до ст. 58 ЖК України та на виконання вказаного рішення ОСОБА_1 16.12.2009 року був виданий ордер на вселення в зазначене приміщення, до якого були включені всі особи, які спільно з нею перебували на черзі квартирного обліку. При розгляді питання про надання сім'ї відповідачів квартири за рахунок новозбудованого житла, ОСОБА_1, яка представляла інтереси сім'ї, було надано письмове погодження на одержання двохкімнатної квартири та зобов'язання про звільнення всією сім'єю займаної квартири АДРЕСА_2, де вони проживали до грудня 2009 року та зняття з реєстраційного обліку. На даний час відповідачами не виконано зобов'язання по звільненню житлового приміщення №10 в будинку №85 по вул. Шевченка в м. Богуслав, зняттю з реєстраційного обліку. До цього часу відповідачі використовують квартиру АДРЕСА_3 на власний розсуд, тобто в користуванні сім'ї ОСОБА_1 фактично залишилося дві квартири. На неодноразові, к усні так і письмові пропозиції звільнити одне з займаних приміщень та передати його в розпорядження органу місцевого самоврядування, відповідачами ніяких дій не проводиться. Протизаконне використання квартири відповідачами порушує право Богуславської міської ради щодо володіння та розпорядження належною житловою площею а сам розподіл звільненого житла між черговиками. що перебувають на черзі квартирного обліку при Богуславському виконкомі (а.с.2-4).
До початку розгляду справи по суті представник позивач ОСОБА_5 уточнила позовні вимоги та просила зобов'язати ОСОБА_6 виконати письмове зобов'язання від 13.12.2009 року щодо звільнення разом з сім'єю (всього - 4 особи) займаного приміщення, а саме квартири АДРЕСА_4 та виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_4 з звільненням від особистих речей, з одночасним зняттям з реєстраційного обліку місця проживання, посилаючись на те, що 13.12.2009 року відповідачем ОСОБА_1, взято на себе письмове зобов'язання щодо звільнення разом з сім'єю (всього - 4 особи) займаного приміщення, а саме квартири АДРЕСА_4. На даний час жодних дій по звільненню вказаного житла не вчинено, тобто вищевказана квартира продовжує перебувати у фактичному користуванні членів сім'ї відповідача разом з отриманою, як потребуючим житла, квартирою в новозбудованому будинку по вул. Комсомольській. Така позиція відповідачів суперечить правовим засадам ч.3 ст. 509 ЦК України, а саме добросовісності, розумності та справедливості. Враховуючи невиконання певних дій відповідачами, позивач користується правом вимоги виконання відповідачами свого обов'язку. Представник позивача, посилаючись на положення ст. 526 ЦК України вважає, що діями відповідачів грубо порушуються права територіальної громади, як власника комунального майна, право на яке підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.12.2013 року.
Під час підготовчого судового засідання представник позивача ОСОБА_5 підтримала уточненні позовні вимоги, але в судове засідання не з'явилася, не дивлячись на те, що їй було відомо про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (77, 105, 115, 119, 120, 146, 156-158, 166-168, 212, 214-217, 232, 240, 245). Крім того, вона письмово звернулась з клопотанням про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без її участі (а.с.239).
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, не дивлячись на те, що їм було відомо про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 28-30, 34-38, 41, 42, 73-75, 79-88, 104, 106-113, 147-155, 160-165).
Представник відповідачів ОСОБА_8 під час підготовчого судового засідання первісний позов та уточнені позовні вимоги позивача не визнав (а.с.68).
Під час судового засідання представник відповідачів ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи від 18.12.2014 року (а.с.104), заяву задоволено. Потім він звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 06.02.2015 року (а.с.119), заяву задоволено. 09.02.2015 року звернувся від імені відповідачів із заявами про зупинення провадження у справі (а.с.122-142), заяви залишені без задоволення. 27.03.2015 року повторно звернувся від імені відповідачів із заявами про зупинення провадження у справі, (а.с.169-210), заяви залишені без задоволення. 20.04.2015 року звернувся із завою про відкладення розгляду справи (а.с.213), заява задоволена. 22.05.2015 року звернувся із завою про відвід судді (а.с.222-225), заява залишена без задоволення. 12.06.2015 року звернувся із заявою про відкладення розгляду справи (а.с.233), заява задоволена. В судове засідання призначене на 20.07.2015 року, 29.07.2015 року та 12.08.2015 року представник відповідачів ОСОБА_8 не з'явився, не дивлячись на те, що належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 242, 243, 246-250).
Враховуючи положення ст. ст.11, 27, 169 ЦПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд; участь сторін у судовому засіданні є їх правом, а не обов'язком; неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та зважаючи на те, що представник позивача ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі (а.с.239), cуд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії довідки № 7051, виданої 11.11.2009 року виконкомом Богуславської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 та члени її сім'ї: син ОСОБА_2, дочка ОСОБА_3 та онук ОСОБА_4 дійсно зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.6).
Із копії заяви ОСОБА_1 до голови виконкому Богуславської міської ради ОСОБА_9 від 13.12.2009 року вбачається, що вона з сім'єю в складі 4 осіб, а саме: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 погоджується на одержання двохкімнатної квартири із зняттям черги квартирного обліку та зобов'язується звільнити займане приміщення, знятися з реєстраційного обліку та зареєструватися в 30-ти денний термін за адресою виданого ордеру ( а.с.13).
Із копії ордеру №47 від 16.12.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 з сім'єю з 3 осіб (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4О.) отримала право зайняти жиле приміщення жилою площею 46,1 кв.м., яка складається з 2 кімнат в ізольованій квартирі АДРЕСА_5 ( а.с.9).
Згідно копії довідки №1725, виданої 13.05.2014 року Богуславською ЖЕК вбачається, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 дійсно зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. Дочка ОСОБА_3 та онук ОСОБА_4 не зареєстровані (а.с.7).
Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 310 ЦК України, фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 311 ЦК України, житло фізичної особи є недоторканним. Фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Згідно коментаря до п.64, п.66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністерства УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470, вбачається, що громадяни у відношенні яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, до отримання ордеру, кожний з них особисто надає письмове зобов'язання (заяву) про звільнення займаного жилого приміщення. Дане зобов'язання підтверджує про згоду на переселення до наданого жилого приміщення. В разі, коли член сім'ї ні в письмовому, ні в іншій формі не надав згоди звільнити займане жиле приміщення, він виселенню не підлягає та зберігає право користування попереднім жилим приміщенням.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 виконала своє зобов'язання (заяву) від 13.12.2009 року, оскільки після отримання ордеру звільнила раніше займану квартиру АДРЕСА_3 та переїхала і зареєструвалась у квартирі АДРЕСА_6, а відповідач ОСОБА_3 перед видачею ордеру на вселення до нового жилого приміщення ніякого зобов'язання (заяву) не писала, тому відсутні законі підстави у її виселенні із квартири АДРЕСА_7.
Оскільки позивач не надав суду належні та достовірні докази на підтвердження своїх вимог, суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 12, 14, 310, 311 ЦК України, ст. 58 ЖК України та п.п.64, 66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністерства УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470, суд-
В задоволенні позовних вимог Богуславської міської ради Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_1 виконати письмове зобов'язання від 13.12.2009 року щодо звільнення разом з сім'єю (всього 4 особи) займаного приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_8 та виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_9 з звільненням від особистих речей, з одночасним зняттям з реєстраційного обліку місця проживання, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Текст повного рішення виконано 14 серпня 2015 року.
Головуючий: суддя ОСОБА_10