Справа № 347/425/15-ц
Провадження № 22-ц/779/1338/2015
Категорія 9
Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.
Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.
11 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Малєєва А.Ю.,
суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.,
секретаря Яковин М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника директора Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2015 року по справі за позовом Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про повернення автомобіля, -
У лютому 2015 року представник Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення автомобіля. Позовні вимоги обґрунтував тим, що у відповідності до витягу з наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської облдержадміністрації від 14 вересня 2005 року № 89 інваліда II групи загального захворювання ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_1 було забезпечено в якості гуманітарної допомоги автомобілем DAIMLERCHRYSLER, 1999 року випуску. ІНФОРМАЦІЯ_1 інвалід ОСОБА_3 помер. Пункт 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 вказує, що після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Мінсоцполітики за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда упродовж шести місяців з дня смерті інваліда. Автомобіль, термін експлуатації якого менше, ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї безоплатно, якщо в ній є інвалід, який мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або упродовж не більше 6 місяців з дня його смерті. В іншому разі автомобіль повертається (вилучається) головному управлінню праці та соціального захисту у повному комплекті для реалізації, в установленому порядку. Автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини інваліда, вилучається відповідними підрозділами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням департаменту. Встановлений чинним законодавством термін на переоформлення автомобіля вийшов, а відповідач не переоформив і не повернув вказаний автомобіль департаменту. Просив зобов'язати відповідача, члена сім'ї померлого інваліда ОСОБА_3 повернути позивачу гуманітарний автомобіль DAIMLERCHRYSLER, 1999 року випуску, отриманий інвалідом безкоштовно.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2015 року відмовлено у задоволенні позову Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про повернення автомобіля.
Позивач заступник директора Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації оскаржив указане рішення в апеляційному порядку. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним і таким, що підлягає скасуванню на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права. Апелянт з посиланням на ст. 58 Конституції України, а також відповідно до вимог ст. 5, ч. 4 ст. 4 ЦК України зазначає, що посилання в судовому рішенні на п. 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями затвердженого постановою Кабміну № 999 від 08.09.1997 безпідставним, так як на час смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, діяв новий Порядок від 19.07.2006, яким і необхідно керуватися. Крім того апелянт вказує, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 07.11.2012 № 6-118цс12 питання про вилучення після смерті інваліда в його сім'ї автомобіля, отриманого інвалідом як гуманітарна допомога, повинно вирішуватися на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті інваліда, якому надавався автомобіль. Таким чином, на думку позивача, відповідно до діючого законодавства автомобіль необхідно повернути департаменту, оскільки підстави для перереєстрації даного автомобіля на ОСОБА_2 відсутні.
Просить скасувати рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2015 року та винести нове рішення, яким задовольнити позов. Звільнити апелянта від сплати судового збору, судові витрати покласти на відповідача.
В судове засідання сторони не з'явились.
Заслухавши, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних мотивів.
Згідно матеріалів справи, Наказом № 89 від 14 вересня 2005 року головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської ОДА про умови видачі інвалідам спецавтотранспорту відповідно до медичних показань, визначених актом огляду обл. МСЕК від 06 червня 2005 року № 472 гр. ОСОБА_3, інваліду II групи загального захворювання, відповідно до п. 2 Порядку надання автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2001 року № 128 та відповідно до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ ГД-10655 від 04 вересня 2005 року підлягає забезпеченню автомобілем DAIMLERCHRYSLER, безплатно відповідно до копії Витягу з наказу (а.с.5, 6).
Відповідно до копії Свідоцтва про дарування від 30.06.2005 засвідченого печаткою нотаріуса в м. Брауншвайґ, громадянин Німеччини ОСОБА_6 подарував як гуманітарну допомогу для головного управління праці і соціального захисту населення міста Івано-Франківськ, регіональне управління, з подальшою передачею інвалідові другої групи, ОСОБА_3, жителю АДРЕСА_1, легковий автомобіль Daimler-Chrysler, ідент. Номер НОМЕР_1, об'єм 1,7999 см3, 1999 року випуску (а.с. 8 - зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер відповідно до копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 03.05.2012 (а.с. 7).
Відповідач ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, постійно проживала та вела спільне господарство з 28.10.1954 до моменту смерті ОСОБА_3, що стверджується копією Довідки № 25/02.2-18 від 30.01.2015 виданої виконкомом Вербовецької сільської ради (а.с.30) і копією паспорту громадянина України (а.с.29-зворот).
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам закону рішення суду не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 37 Порядку від 08.09.1997, у зв'язку зі смертю інваліда ОСОБА_3 та наявністю в нього членів сім'ї автомобіль підлягає перереєстрації на позивача як члена сім'ї за місцем, де інвалід перебував на обліку як власник цього автомобіля.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до п. 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У даній справі такою подією є смерть інваліда ОСОБА_3.
Згідно п. 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 року № 999 (в редакції, чинній на час прийняття рішення про надання спірного автомобіля), після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Порядок 1997 року був визнаний таким, що втратив чинність, постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року, якою затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, пункт 41 якого по іншому регулював питання про залишення після смерті інваліда у його сім'ї автомобіля, отриманого як гуманітарна допомога.
Відповідно до статті 5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Частиною четвертою статті 4 ЦК визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Таким чином, питання про залишення після смерті інваліда у його сім'ї автомобіля, отриманого інвалідом як гуманітарна допомога, має вирішуватись на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті інваліда, якому автомобіль надавався як гуманітарна допомога.
У справі, що розглядається, таким нормативно-правовим актом є Порядок від 19.07.2006 року № 999. Згідно з п. 41 цього Порядку автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, після смерті інваліда повертається (вилучається) головному управлінню праці та соціального захисту населення і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки права та обов'язки у членів сім'ї інваліда щодо спірного автомобіля виникли після смерті інваліда, а не в момент забезпечення інваліда автомобілем, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Порядок 2006 року. Вказане відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 07 листопада 2012 року по справі № 6-118цс12.
Враховуючи наведене, правових підстав для відмови у задоволенні позову Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про повернення автомобіля на час розгляду справи не було.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.309 ЦПК однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Оскільки ухвалою суду про відкриття провадження у справі було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 121,80 грн.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника директора Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 05 травня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації гуманітарний автомобіль DAIMLERCHRYSLER, 1999 року випуску, отриманий інвалідом безкоштовно.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 121,80 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Ю. Малєєв
Судді: В.А. Девляшевський
О.Є. Меленко