Справа № 346/2636/15-ц
Провадження № 22-ц/779/1808/2015
Категорія 50
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
11 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.,
секретаря: Яковин М.Я.,
з участю: апелянта ОСОБА_2 та
його представника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 червня 2015 року, -
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_4 з позовом про зменшення розміру аліментів з 600 грн до 400 грн, обґрунтовуючи його важким матеріальним становищем, припиненням підприємницької діяльності та доглядом за перестарілою матір'ю.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 23 червня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом не було враховано того, що його матеріальний стан значно погіршився у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності та необхідністю догляду за перестарілою матір'ю, що на його думку, є підставою для зменшення розміру аліментів. Апелянт вважає, що судом першої інстанції рішення винесено упереджено із прихильним ставленням до відповідача, що свідчить про висновки суду стосовно наявності у нього транспортних засобів та вартості оплати послуг адвоката. При цьому, зазначає ОСОБА_2, суд не дав об'єктивної оцінки матеріальному становищу відповідача та укладення нею договору дарування об'єкту незавершеного будівництва разом із земельною ділянкою. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася з невідомих причин, хоч судове повідомлення було вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у її відсутності.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали. ОСОБА_2 крім того зазначив, що в даний час він дійсно здійснює догляд за своєю перестарілою матір'ю. Розмір її щомісячної пенсії становить 1400 грн. А він отримує за виконання своїх обов'язків по догляду за матір'ю від управління соціального захисту населення тільки 16 грн щомісяця. Пояснив також, що стабільної роботи в даний час він не має, періодично працює на будівництві жилих будинків за місцем його проживання, виконує підсобні роботи. Підтвердив, що має двох братів, які проживають окремо і ніякої допомоги матері не надають. Вважає, що ним надано достатньо доказів в обґрунтування позову про зменшення розміру аліментів. У зв'язку із наведеним ОСОБА_2 та його представник просять апеляційну скаргу задовольнити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, прийшов до висновків, що позивачем не надано належних доказів його неспроможності сплачувати аліменти у розмірі 600 грн. З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2014 року постановлено стягувати із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.29).
В п.23 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказано, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку із зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання апелянта про те, що у нього значно погіршився матеріальний стан у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності та необхідністю догляду за перестарілою матір'ю, оскільки самі по собі названі обставини не можуть свідчити про дійсний матеріальний стан ОСОБА_2 на даний час. Боржник є особою молодого віку, є працездатним, отже, зобов'язаний працювати та утримувати свою малолітню дитину.
При цьому, слід зазначити, що батьки мають рівні права та обов'язки відносно дітей і повинні забезпечити дитині хоча б прожитковий мінімум, який відповідно до Закону України "Про бюджет України на 2014 рік" на час постановлення судом рішення про стягнення аліментів становив для дітей віком до 6 років - 1032 грн.
У зв'язку із наведеними обставинами, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, визначаючи своїм рішенням від 06.06.2014 року до сплати ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердому грошовому розмірі по 600 грн в місяць. Такий розмір аліментів відповідає половині прожиткового мінімуму, який з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, забезпечує лише мінімальні потреби дитини, і не достатні для повноцінного її розвитку. Доводи апелянта про зменшення розміру аліментів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки немає обставин, які б згідно із ст.192 Сімейного Кодексу України являлись би підставою для зміну розміру аліментів, які сплачує боржник.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній справі ухвалив рішення з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права. Інші доводи апелянта правильності висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення суду немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 червня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: А.Ю. Малєєв
О.Є. Меленко