Справа № 171/984/15-к Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/472/К/15 Суддя-доповідач ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 ,, ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 12 серпня 2015 року апеляційні скарги: прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2015 року, у кримінальному провадженні №12015040410000222 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Апостолове, Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, не перебуває у шлюбі, освіта середня, працює монтером колії КМС-80 Придніпрвської залізниці, м. Кривий Ріг, раніше не судимого; проживаючого в АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, якого визнано винним та засуджено за ч.1 ст.122 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст.ст.75,76 КК України, обвинуваченого звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Контроль за поведінкою обвинуваченого покладено на кримінально-виконавчу інспекцію в Апостолівському районі Дніпропетровської області
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_8
потерпілий - ОСОБА_9
обвинувачений - ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати, у зв'язку з порушенням кримінального процесуального законодавства України, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуваний вирок суду, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням його за ч.1 ст.122 КК України закрити на підставі примирення підсудного з потерпілим.
Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2015 року ОСОБА_7 було визнано винним та засуджено за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за наступних обставин.
Так, 28 лютого 2015 р., приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 знаходився в приміщенні кафе «Меркурій», розташованого на території Привокзальної площі в м. Апостолове Дніпропетровської області, куди також прийшов ОСОБА_9 . Вважаючи, що ОСОБА_9 вдарив його, на ґрунті особистих неприязне них відносин, які раптово виникли, ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , підійшов до того і кулаком правої руки умисно наніс один удар в обличчя потерпілого.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому виличної кістки ліворуч, без зміщення, перелому нижньої щелепи ліворуч в проекції вінцевого відростка, одного синця в підочній області ліворуч та виличній області ліворуч, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, понад 21 день.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого зазначає на незаконність вироку суд у зв'язку з тим, що судом не роз'яснено право на можливість закриття кримінального провадження на підставі угоди між обвинуваченим та потерпілим, що є порушенням вимог п.25 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 02.07.2004 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 зазначає на ті обставини, що обвинуваченому в період досудового розслідування та під час судового розгляду справи не роз'яснювалось його право на можливість закриття кримінального провадження на підставі угоди про примирення між ним та потерпілим ОСОБА_9 . Між тим, на час судового розгляду провадження, обвинувачений ОСОБА_7 відшкодував збитки, спричинені потерпілому ОСОБА_9 , вибачився перед останнім та між ними відбулося примирення.
В судовому засіданні, при апеляційному розгляді, прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та частково підтримав апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, просив скасувати вирок суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
В судовому засіданні, при апеляційному розгляді, потерпілий ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу сторони захисту та заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням його з обвинуваченим.
В судовому засіданні, при апеляційному розгляді обвинувачений ОСОБА_7 наполягав на задоволенні їх із захисником апеляційної скарги та закритті кримінального провадження, у зв'язку з примиренням його з потерпілим.
Відповідно до ст. 402 КПК України, заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження надані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 було здійснено на підставі положень ч.3 ст.349 КПК України.
При цьому, суд першої інстанції дотримався вимог норм ч.3 ст.349 КПК України, допитав обвинуваченого, і за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оскаржувались, у тому числі і тих фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті.
На підставі викладеного, колегія суддів, відповідно до ст. 404 ч.1 КПК України, не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оспорювалися і стосовно яких, відповідно до вимог ст.349 ч.1 КПК України докази не досліджувались.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 122 КК України в апеляційних скаргах також не оскаржується.
Між тим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційних скарг прокурора та захисника обвинуваченого про необхідність скасування вироку суду з огляду на істотні порушення судом вимог кримінального процесуального законодавства, а саме не роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_7 про можливість закриття кримінального провадження, на підставі угоди про примирення між ним та потерпілим ОСОБА_9 .
Так, відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, прокурор і суддя не можуть бути ініціаторами укладення угоди про примирення.
Згідно з п.1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженою стороною кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді ).
Укладення угоди про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_7 оголошено 24 квітня 2015 року. В той же день йому була вручена під розписку пам'ятка про процесуальні права і обов'язки, в якій ОСОБА_7 роз'яснено право на укладення угоди про примирення з потерпілим (т.1 а.кп.37-38).
В ході судового розгляду кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_7 було вручено пам'ятку про права та обов'язки обвинуваченого та надано час на ознайомлення з ними, і лише після цього суд перейшов до розгляду справи по суті.
З огляду на наведене, ОСОБА_7 було відомо про можливість ініціювання обвинуваченим укладення угоди про примирення між ним та потерпілим у кримінальному провадженні, що спростовує доводи апеляційних скарг прокурора та захисника про необізнаність обвинуваченого стосовно таких прав та наявність порушень з боку органів досудового розслідування та суду, пов'язаних з не роз'ясненням ОСОБА_7 його прав та обов'зків.
При цьому, з часу повідомлення про підозру і до ухвалення вироку, ОСОБА_7 угоди з потерпілими про примирення не уклав і такої угоди до суду першої інстанції не надав.
Втім, відповідно до ч.4 ст.26 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого, а його відмова від обвинувачення, у випадках передбачених цим Кодексом, є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Частиною 2 ст. 56 КПК України встановлено, що на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Так, під час апеляційного розгляду кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_9 відмовився від приватного обвинувачення ОСОБА_7 та заявив клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'зку з примиренням його та обвинуваченого.
Аналогічного змісту клопотання під час апеляційного розгляду заявив обвинувачений ОСОБА_7 ..
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження можливе якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Оскільки, відповідно до змісту пунктів 10 та 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження включає досудове розслідування і судове провадження, а судове провадження кримінальне провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами, тому ухвалений щодо ОСОБА_7 вирок підлягає скасуванню апеляційним судом, а кримінальне провадження щодо нього закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 56 та ст. 417 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_9 від пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення у формі приватного обвинувачення та їх примиренням, згідно з положеннями Глави 36 КПК.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 417 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , - задовольнити, а апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2015 року відносно ОСОБА_7 , засудженого за ч.1 ст.122 КК України - скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити, у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_9 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.
На судові рішення першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4