Провадження № 22-ц/490/4527/12 Справа № 2-10/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.
Категорія 44
15 травня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого -судді Макарова М.О.
суддів -Гайдук В.І., Міхеєвої В.Ю.
при секретарі -Завідоновій К.Д.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за
апеляційною скаргою Феремерського господарства “Воскресенівське”
на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської осбласті від 29 лютого 2012 року та ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року по справі
за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господаства “Воскресенівське”, третя особа ОСОБА_3, про розірвання договору оренди землі,
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ФГ “Воскресінське”про розірвання договору оренди землі від 21 січня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ “Воскресенівське”у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року заборонено ФГ “Восресенівське”проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, площею 4,958 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю ІІ-ДП №025902 від 22 січня 2002 року.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено, яким вказаний договір оренди землі розірвани та зобов'язано ФГ “Воскресенівське”повернути ОСОБА_2 земельну ділянку.
В апеляційній скарзі ФГ “Воскресенівське”, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи ставить питання про скасування рішення, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову та скасування ухвали суду про забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення та ухвала суду про забезпечення позову підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі від 21 січня 2008 року, належним чином не проводиться оренда плата, а також цей договір своєчасно не був зареєстрований.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованним. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 21 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ФГ “Воскресенівське”було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,958 га, власником якої є позивачка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №025902 від 22 лютого 2003 року (а.с.5, 10).
У пінкті 2.1 даного договору, зокрема визначено, що він укладається терміном на 10 років
Також судом встановлено, що у Васильківському відділі Дніпроптеровської регіональної філії ДП “ЦДЗК”у Державному реєстрі вчинено запис про реєстрацію вказаного договору оренди за
№ 0410118001574 від 22 листопада 2010 року (а.с. 6).
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі”договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов”язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтями 14, 18 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально та набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно із ст.15 Закону України “Про оренду землі”, істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оспорюваний договір оренди містить всі істотні умови, що визначені частиною 1 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” та цей договір відповідає вимогам ст.ст. 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону.
Посилання позивачки на те, що відповідачем не виконувалися умови договору оренди землі, а саме не проводилася оранка земельної ділянки позивачки, про що також зазначено і в рішенні суду першої інстанції, колегія суддів важає безпідставними, оскільки доказів невиконання умов договору оренди позивачем не надано, а також з матеріалів справи встановлено, що третя особа ОСОБА_3 з осені 2010 року користується земельною ділянкою позивача без правових підстав, про що ОСОБА_3 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності (а.с.115-122).
Крім того відповідно відповідно до п.11.4 Договору оренди землі сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки має здійснюватися за умови письмового попередження зацікавленої у цьому сторони не пізніше ніж за 6 місяців; зміна умов договору оренди земельної ділянки або його дострокове розірвання здійснюється шляхом укладання угоди у письмовій формі.
Проте судом встановлено, що позивачка не повідомляла відповідача про дострокове розірвання спірного договору оренди, а також між сторонами з цього приводу спірна угода не укладалась.
Також відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
1) момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка вимагаючи розірвати вказаний договір оренди таких умов, що передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України не навела.
Посилання позивача на те, що відповідачем своєчасно не було зроблено державну реєстрацію договору оренди, колегія суддів вважає безпідставним, окільки на даний час вказаний договір оренди є чинним, а також з дня підписання цього договору позивач своєчасно отримувала відповідну орендну плату (а.с. 139-142), а інших доказів невиконання договору оренди позивачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є необгрунтованими.
Висновок суду першої інстанції про не прийняття доказів, які були представлені представником відповідача на підтвердження орендної плати позивачу відповідно до договору оренди є безпідставними, оскільки в рішенні суду взагалі не зазначено доводів чому саме ці докази є не допустими.
На підставі викладеного колегія суддів колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки рішення суду постановлено з порушення норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, а також висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Крім того, відповідно до матеріалів справи ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року вжито заходи забезпечення позову та заборонено ФГ “Воскресенівське”проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, що належить позивачу (а.с.81).
Відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, а рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення колегія суддів вважає, що підстави для вжитих заходів забезпечення позову відсутні, а тому ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.154, 303, 307, 309, 312, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства “Воскресенівське” задовольнити частково.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господаства “Воскресенівське”, третя особа ОСОБА_3, про розірвання договору оренди землі відмовити.
Ухвалу Васильківського районного уду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до Фермерського господаства “Воскресенівське”, третя особа ОСОБА_3, про розірвання договору оренди землі скасувати.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді