36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
23.06.2009 р. Справа №19/113
за позовом Відкритого акціонерного товариства імені Мічуріна, 37205, Полтавська область, Лохвицький район, с.Криниця
до Харсіцької сільської ради, 37100, Полтавська область, Чорнухинський район, с.Харсіки
про визнання договору оренди дійсним
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Зуб Ю. П.
від відповідача: не з"явився
Розглядається позовна заява про визнання дійсним договору оренди землі від 17.04.2009р., укладений між ВАТ ім. Мічуріна та Харсіцькою сільською радою.
Відповідач у відзиві позов визнали повністю, повідомив, що не заперечує проти нотаріального посвідчення договору, але не можуть прийняти в цьому участь через відсутність відповідних коштів у бюджеті сільської ради.
В судовому засіданні 23.06.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Господарським судом Полтавської області 26.03.2009р. прийнято рішення по справі № 8/23, яким зобов'язано Харсіцьку сільську раду до 01.05.2009р. укласти з Відкритим акціонерним товариством ім. Мічуріна договір оренди земельної ділянки площею 50,0 га в межах населеного пункту строком на 5 років. Дане рішення сторонами не оскаржувало ся та набрало законної сили.
На виконання вказаного рішення між Харсіцькою сільською радою (відповідачем) та ВАТ ім. Мічуріна (позивачем) 17.04.2009р. укладено договір оренди землі. За умова даного договору відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 50 га. Строк дії договору -до 17 квітня 2014р.
Згідно відмітки на договорі він зареєстрований у Харсіцькій сільській раді 07.05.2009р. за № 17.
Позивач звернувся до Харсіцької сільської ради з заявою від 15.05.2009р. про нотаріальне посвідчення вказаного договору.
Листом від 18.05.2009р. відповідач повідомив, що рада не заперечує проти нотаріального посвідчення договору, але не може прийняти в цьому участі в зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті села.
Позивач, посилаючись на те, що за ст. 639 ЦК України договір оренди землі за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально, а відповідач ухиляється від такого посвідчення, прохає суд визнати спірний договір дійсним на підставі ст. 220 ЦК України.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі»(в редакції Закону України № 1211-ІV від 02.10.2003р. зі змінами та доповненнями станом 17.04.2009р.) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Враховуючи те, що Закон України «Про оренду землі»є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері регулювання орендних земельних відносин і був прийнятий пізніше Господарського кодексу України, мають застосовуватися положення ст. 14 Закону України «Про оренду землі»щодо диспозитивності нотаріального посвідчення договорів оренди земельних ділянок.
Стаття 220 Цивільного кодексу України регулює правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Згідно цієї норми у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В даному випадку Законом України «Про оренду землі» не визначається обов'язковість нотаріального посвідчення договору оренди землі, тобто він може бути посвідчений за бажанням сторін. Отже, положення ст. 220 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Крім того, судом враховується, що умовами застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України є безповоротне ухилення та втрата стороною можливості з будь-яких причин посвідчити правочин.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом України в Узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008р.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору, лише зазначає про відсутність коштів для цього.
Доказів, в підтвердження неможливості посвідчити договір за рахунок позивача, останній суду не надав, на їх наявність у позові не посилається.
Також, матеріалами справи не підтверджується факт безповоротної втрати сторонами можливості посвідчити правочин.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Рішення підписано: