ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/362
11.09.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 25 674,26 грн. за участю представника позивача -Грищенка І.Д., довіреність № 1744/12 від 14.08.2008р., відповідача -не з'явився,
У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 25 674,26 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки оплаченого природного газу, нафтопродуктів, інших товарів та послуг за договором № К 01512 від 02.03.2007 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.07.2009 року.
03.07.2009 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва відповідач подав заяву, якою визнав заборгованість згідно акту звірки взаєморозрахунків в розмірі 25 674,26 грн.
03.08.2009 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва відповідач подав заяву, якою визнав заборгованість згідно акту звірки взаєморозрахунків в розмірі 25 674,26 грн.
У судовому засіданні 07.08.2009 р. оголошувалася перерва до 11.09.2009 року.
03.09.2009 року через відділ діловодства господарського суду м. Києва позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, якою на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 25 674,26 грн.
У судовому засіданні 11.09.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.03.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір № К 01512, за умовами якого відповідач зобов'язався від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповувати в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надавати послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно отриманих пластикових карток.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами до моменту розірвання (п. 10.1. договору).
Умовами договору було встановлено, що при укладанні договору позивач перераховує на розрахунковий рахунок відповідача впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в додатку № 2 до цього договору (п. 4.1.).
Зібрані у справі докази свідчать, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару, що підтверджується платіжними дорученнями: №№ 1019, 1020, 1113, 101, 257, 292, 490, 633, 750, 762, 769, 785, 772, 916, 813, 1046, 1052, 1462, 1463, 1683, 1705, 2079, 2099, 2674, 2716, 2707, 2774, 2789, 264 на загальну суму 327 975,34 грн. Проте, відповідач в порушення умов договору поставив позивачу товар на суму 302 301,08 грн., що підтверджується податковими накладними: №№ 2963, 4419, 6110, 7990, 10032, 12210, 14312, 16453, 18737, 21259, 23692, 1470, 3868, 624, 8596, 10932, 13224, 15607, 19826, 22097, 24399, 26744, 29055, 1117, 2490.
14.04.2009 року позивача направив на адресу відповідача претензію-вимогу № 1162/12 з вимогою сплатити заборгованість.
У відповідь на вказану претензію відповідач листом за вих. № 118 від 28.04.2009р. повідомив позивача про те, що визнає суму заборгованості в розмірі 25 674,26 грн. та у зв'язку із складним матеріальним становищем не може перерахувати вказану суму боргу в повному обсязі та гарантував погашення існуючої заборгованості.
Станом на 02.03.2009 року між сторонами було підписано Акт звірки розрахунків за період з 01.01.2009р. по 26.02.2009р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 25 674,26 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 25 674,26 грн.
Доказів поставки товару вартістю 25 674,26 грн., оплаченого позивачем, чи повернення сплачених позивачем грошових коштів відповідачем суду не надано.
Відповідач подав до суду заяву про визнання позову. Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 25 674,26 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Державне мито у сумі 256,74 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 78, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 19 (10 поверх, оф. 1-2), код 34483710) на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал»(18036, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12, код 03357168) 25 674 (двадцять п'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 26 коп. грошових коштів, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 74 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Чебикіна