Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
08.09.2009
Справа №2-15/2895-2009
За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3а, ідентифікаційний код 03358593) в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Лінійна, 10, ідентифікаційний код 26178681)
До відповідача Комунального підприємства «Житловик-4» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. 60 років ВЛКСМ, 20, ідентифікаційний код 32513245)
Про спонукання укласти додаткові угоди
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Щербак А.О., довіреність № 1482 від 02.06.2009 р., у справі
Від відповідача - Бутирський Є.В., довіреність № 21 від 19.06.2009 р., у справі
Обставини справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, в якій просить зобов'язати Комунальне підприємство «Житловик-4» укласти додаткові угоди № 18 від 02.03.2009 р. та № 19 від 01.04.2009 р. до Договору № 105 на відпуск теплової енергії від 23.10.2003 р. в редакції позивача, а у випадку ухилення від підписання додаткових угод - вважати вказані угоди укладеними в редакції Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго».
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до статті 1 Закон у України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією й її споживання можливе виключно на підставі договору, який відповідач, як балансоутримувач приміщень за адресою вул.. Некрасова,79 та вул.. Некрасова, 81 у м. Євпаторія, повинен укласти, проте, до часу подачі позову до суду додаткові угоди на вказані об'єкти не були укладені у зв'язку з ухиленням Комунального підприємства «Житловик-4», що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.
22.06.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшов відзив відповідача, в якому він проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. З вказаного відзиву вбачається, що приміщення за адресою вул.. Некрасова, 79, 81 в м. Євпаторії не знаходяться на балансі відповідача.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалась перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.
За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІУ від 24.06.2004 р.
Предметом регулювання цього Закону, згідно зі статтею 3, є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 16 цього Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Причому виконавцем, згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону, є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Матеріали справи свідчать, що на виконання вищенаведених норм позивач листом № 982 від 03.04.2009 р. звернувся до Комунального підприємства «Житловик-4» з пропозицією укласти додаткову угоду № 18 від 02.03.2009 р. на об'єкт - нежитлові приміщення площею 7,82 кв.м за адресою м. Євпаторія, вул.. Некрасова, 79, до договору про постачання теплової енергії № 105 від 23.10.2003 р..
Листом № 1094 від 15.04.2009 р. позивач звернувся до Комунального підприємства «Житловик-4» з пропозицією укласти додаткову угоду № 19 від 01.04.2009 р. на об'єкт - нежитлові приміщення площею 186,0 кв.м за адресою м. Євпаторія, вул.. Некрасова, 81, до договору про постачання теплової енергії № 105 від 23.10.2003 р..
Проте, відповідачем не було надано відповіді у відповідності до вимог чинного законодавства.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (стаття 187 Господарського кодексу України).
Керуючись вказаними нормами позивач і звернувся до суду з позовом про спонукання відповідача до укладання додаткових угод на надання житлово-комунальних послуг на обєктах, що знаходяться на балансі відповідача.
Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України „Про теплопостачання” балансоутримувачем (будинку, групи будинків, житлового комплексу) є власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.
Крім того, Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" визначено, що балансоутримувач здійснює закупівлю послуг з якісного обслуговування та утримання в належному санітарному і протипожежному стані внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, вивезення побутових відходів, охорони приміщень тощо та комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, електропостачання, теплопостачання).
Таким чином, обов'язок балансоутримувача об'єктів, на які подається тепло, укласти договір купівлі-продажу теплової енергії з теплопостачальною організацією, визначений законодавчо.
Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач не є балансоутримувачем приміщень, які відносяться до предмету спору по вказаній справі.
Так, згідно Рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 196/1 від 10.04.2009 р. «Про передачу жилого фонду» було вирішено: (а.с. 55)
«П.1 Комунальному підприємству «Житловик-4» передати, а Комунальному підприємству «Житловик-1» прийняти на праві господарського відання, по фактичному стану жилий фонд в кількості 4 домоволодінь загальною площею 16550,28 м. кв, жилою площею 7546,50 м.кв…»
Згідно додатку № 1 до вказаного Рішення (а.с. 56) зазначений перелік домоволодінь, які повинні бути передані Комунальним підприємством «Житловик-4» Комунальному підприємству «Житловик-1». Серед них зазначені, зокрема, домоволодіння по вул.. Некрасова, 79 в м. Євпаторія, та по вул.. Некрасова, 81 в м. Євпаторія.
30.04.2009 р. був складений акт приймання -передачі об'єктів комунальної власності. (а.с. 57-58)
Таким чином, на день звернення позивача з відповідним позовом до суду, відповідач у справі Комунальне підприємство «Житловик-4» не був балансоутримувачем приміщень за адресою вул.. Некрасова,79 та вул.. Некрасова, 81 у м. Євпаторія, які стосуються предмету спору, отже у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.
Судові витрати у вигляді сплаченого Євпаторійською філією Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.