ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 24/202
24.06.09
За позовом Приватного підприємства "Наш молочник"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000"
Про стягнення 3 302,97 грн.
Суддя: Смілянець В.В.
Представники сторін:
Від позивача: Юрга К.В. (довіреність від 05.05.2009р.)
Від відповідача: Молога О.Г. (довіреність від 17.06.2009р.)
Позивач - Приватне підприємство "Наш молочник" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000" 3214,63 грн. заборгованості за договором, 74,34 грн. збитків від інфляції, 15,00 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
24.06.2009р. в судовому засіданні Позивач - Приватне підприємство "Наш молочник" надав суду клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000" 74,34 грн. збитків від інфляції, 15,00 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
24.06.2009р. в судовому засіданні Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000" надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в зв'язку з оплатою боргу.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
24 липня 2004 року між Позивачем - Приватним підприємством "Наш молочник" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000" був укладений Договір № 81 (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов'язувався поставити товар, а Відповідач (Покупець) прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 10 банківських днів з дати отримання товару.
Станом на 31.01.2009р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 2962,93 грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
На виконання умов Договору в період з 28.02.2009р. по 14.03.2009р. Позивач - Приватне підприємство "Наш молочник" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000" отримав товар на загальну суму 5979,32 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:
- видаткова накладна № НМ-03202 від 28.02.2009р. на суму 3377,60 грн.;
- видаткова накладна № НМ-03924 від 14.03.2009р. на суму 2601,72 грн.
В період з 20.02.2009р. по 22.04.2009р. Відповідач здійснив повернення товару Позивачу на загальну суму 482,13 грн., що підтверджується видатковим накладними (повернення), копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно п. 4.3. Договору Відповідач (Покупець) зобов'язувався оплачувати отриманий товар кожні 10 банківських днів за реалізований товар.
На момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000" повністю виконав зобов'язання по сплаті вартості товару в сумі 8458,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Але судом було встановлено, що Відповідач порушив умови Договору, несвоєчасно оплатив отриманий товар.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення Відповідачем обов'язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.
Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 74,34 грн., 3% річних - 15,00 грн.
Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 74,34 грн. та 3% річних в розмірі 15,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-2000" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 1; код ЄДРПОУ 31168778; р/р 26008301000808 у Філії № 1 АКБ "Трансбанк", МФО 322896; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Наш молочник" (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9; код ЄДРПОУ 32980350; р/р 260042993 в 3-й КФ ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322960) 74 (сімдесят чотири) грн. 34 коп. збитків від інфляції, 15 (п'ятнадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Рішення надіслати сторонам.
5. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя В.В. Смілянець