ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/408
18.08.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк інвестицій та заощаджень»
про
стягнення 117 156 євро, що за курсом НБУ станом на 26.05.2009 складає 1 250 023,59 грн.
Суддя
Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача
не з'явився;
від відповідача
Сабадашова С.С., представник за дов. №08-0/07-43 від 21.07.2009.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Володимирський»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк інвестицій та заощаджень»(далі -відповідач) про стягнення 117 156 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 26.05.2009 складає 1 250 023,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 30.09.2008 між позивачем та відповідачем було укладено Генеральний договір №290/01102008 про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій (далі -Генеральний договір);
- в рамках Генерального договору, 24.04.2009 була укладена угода по наданню міжбанківського кредиту, за якою ВАТ «КБ «Володимирський»надав кредит в сумі 117 000 євро ТОВ «Банк інвестицій та заощаджень»;
- даний кредит надавався на строк з 24.04.2009 до 25.05.2009 під 2% річних;
- в забезпечення виконання зобов'язань відповідачем, згідно договору застави майнових прав №23/Z/09-035 від 24.04.2009, було передано в заставу позивачу право вимоги кредитних ресурсів на суму 1176000 грн. та нарахованих процентів в розмірі 22%, що розміщені у ВАТ «КБ «Володимирський», згідно Генерального договору. Але в зв'язку з належним виконання позивачем своїх зобов'язань за зазначеною вище угодою, майнові права передані в заставу припинили свою дію;
- однак, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за угодою про надання міжбанківського кредиту від 24.04.2009, укладеної в рамках Генерального договору.
Відповідач письмових заперечень проти позову, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), не подав у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відсотки за кредитом повернув у повному обсязі. Проти вимоги повернути тіло кредиту заперечень не висуну.
На призначене судове засідання 18.08.2009 повноважний представник позивача не з'явився, причини неявки суду не відомі.
За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.09.2008 між позивачем (Позичальник) та відповідачем (Кредитор) укладено Генеральний договір, предметом якого є порядок укладання сторонами угод на проведення міжбанківських операцій і загальні умови їх виконання.
Пунктом 5.1 Генерального договору передбачено, що укладання угод відповідно до Генерального договору відбувається шляхом визначення їх умов у кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між дилерами сторін за допомогою системи REUTERS DEALING по телефону, системі S.W.I.F.T. або електронній пошті НБУ (в залежності від умов цього Генерального договору).
В раках Генерального договору, 24.04.2009 між сторонами, шляхом обміну документів за допомогою електронного зв'язку, була укладена угода по наданню міжбанківського кредиту за якою ВАТ «КБ «Володимирський»надав кредит в сумі 117 000 євро ТОВ «Банк інвестицій та заощаджень» строком до 25.05.2009 під 2% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 24.04.2009 між позивачем (Затаводержатель) та відповідачем (Заставодавець) у справі укладено договір застави майнових прав №23/Z/09-035, відповідно до п.1.1 якого даний договір забезпечує вимоги Заставодержателя по поверненню до 25.05.2009 міжбанківського кредиту в розмірі 117 000 євро, сплаті нарахованих по ньому процентів, сплаті пені, відшкодуванню збитків по міжбанківському кредиту, наданому згідно Генерального договору, підтверджень по системі SWIFT/TELEX форма МТ-320 №5292 та №5620 від 24.04.2009.
Предметом застави за цим договором є право вимоги, яке належить Заставодавцю на кредитні ресурси розміщені у Заставодержателя згідно Генерального договору, підтверджень по системі SWIFT/ TELEX формата МТ-320 №5619 від 24.04.2009 на суму 1 176 000 грн. та сплаті процентів з розрахунку 22% річних. Заставодавець передає Заставодержателю майнові права на загальну суму 1 176 000 грн.
Позивач свої зобов'язання за вище зазначеною угодою були виконані належним чином.
Як слідує з матеріалів справи, позивач нараховував проценти щомісячно пропорційно користуванню кредитними коштами за період з 24.04.2009 до 30.04.2009 -45,30 євро, за період з 01.05.2009 до 25.05.2009 -156,00 євро.
Відповідач за період користування кредитом з 24.04.2009 до 30.04.2009 сплатив суму процентів 45,50 євро.
У ході проведення судового засідання 17.08.2009 представник позивача надав електронний документ (повідомлення) отриманий через систему SWIFT та зазначив, що 25.06.2009 відповідач перерахував проценти за користування кредитними коштами в сумі 156 євро позивачу. Відповідач підтвердив даний факт.
Ухвалою суду від 17.08.2009 припинено провадження у справі в частині стягнення 156 євро, на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за угодою про надання міжбанківського кредиту від 24.04.2009 укладеної в рамках Генерального договору, внаслідок чого станом на 26.05.2009 існує прострочена заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту 117 000 євро.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 524 ЦК України визначено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 189 ГК України вказано, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання (п.1). Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. (п.3).
Положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України передбачено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Аналогічні положення містяться й у ч. 1, 3 ст. 533 ЦК України.
Частиною 2 статті 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Стаття 1 Закону України «Про національний банк України»встановлює, що офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.
Відтак, факт наявності боргу у Відповідача в сумі 117 000 євро, який станом на 25.05.2009 (за офіційним курсом НБУ http://www.bank.gov.ua/) становив 1 245 005,77 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Крім того, оскільки 156 євро були сплачені відповідачем після подання даного позову до суду, то судові витрати в цій частині за курсом НБУ станом на 25.05.2009 також покладаються також на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк інвестицій та заощаджень»(04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д, ідентифікаційний код 33695095, к/р 32007198401 у Головному управління НБУ по Києву і Київській області, МФО 380281) стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»(40030, м. Суми, пл. Незалежності, 10, ідентифікаційний код 26120084, к/р 32003101300 в Управлінні НБУ в Сумській області, МФО 337933) 117 000 (сто сімнадцять тисяч) євро, що за курсом НБУ станом на 26.05.2009 складає 1 245 005 (один мільйон двісті сорок п'ять тисяч п'ять) грн. 77 коп. основного боргу, а також 1 171 (одну тисячу сто сімдесят одну) євро 56 євроцентів, що за курсом НБУ станом на 25.05.2009 складає 12 466 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.