ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 45/232
09.09.09
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автобус-1"
До: Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації
Третя особа: Головне управління державного казначейства України у місті Києві
Про: стягнення 76.630,68 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники сторін:
Позивача: Людвик І.В., дов. від 12.05.2009 № б/н
Лавковська Л.І., дов. від 20.04.2009 № б/н
Відповідача: Мацієвський В.В., дов. від 17.01.2998 № 23
Третя особа: Олешко О.М., дов. від 01.06.2009 № 05-04./597-5875
Суть спору: стягнення 76.630,68 грн. збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до ст. 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та Порядку проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 № 664 прагнув на підставі отриманих від мешканців чеків отримати від держави кошти для того, щоб за їх рахунок погасити свою заборгованість перед своїми кредиторами.
Позивач стверджує, що він у встановлений строк звернувся до відповідача з необхідними документами та просив за результатом їх розгляду здійснити розрахунок з позивачем за вищевказаними чеками. Проте, за твердженням позивача, відповідач таких розрахунків не здійснив, мотивуючи це тим, що підстави для реалізації розрахунків відсутні через відсутність коштів з відповідним бюджетним призначенням та порядку, встановленого урядом.
Отже, позивач вважає, що внаслідок бездіяльності відповідача, позивач зазнав збитків в розмірі нереалізованих розрахунків з ним коштами Державного бюджету на суму 76.630,68 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що згадані позивачем розрахунки здійснюються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Відповідач стверджує, що він відшкодування на ім'я ОСББ "Автобус-1" не отримував, а термін дії постанов Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 № 664 та від 09.02.2006 № 124 закінчився.
Крім того, відповідач наголошує, що зазначеними постановами Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку районних у м. Києві державних адміністрацій здійснювати за власні кошти погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями.
Третя особа надала суду пояснення, в яких зазначила що не є учасником спірних відносин та не може надати суду будь-які фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що заперечують проти вимог позивача.
Ухвалою від 29.05.2009 порушено провадження у справі №45/232 та призначено її до розгляду на 18.06.2009.
Ухвалою від 18.06.2009 розгляд справи було відкладено на 30.07.2009, в цьому судовому засіданні залучено до участі у справі Відділення державного казначейства у Голосіївському районі міста Києва в якості третьої особи.
В судовому засіданні 30.07.2009 допущено заміну третьої особи її правонаступником -Головним управлінням державного казначейства України у місті Києві. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2009 для виготовлення повного тексту рішення.
У судовому засіданні 27.08.2009 продовжено оголошену перерву до 09.09.2009 для виготовлення повного тексту рішення.
У судовому засіданні 09.09.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,-
Позивач, з метою отримання грошових коштів за рахунок субвенції з Державного бюджету України, передав відповідачеві чеки, отримані від мешканців.
Згідно ст. 39 Закону України "Про державний бюджет України" установлено, що у 2005 році розрахунки з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперів колишнього СРСР здійснюються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом погашення заборгованості таких громадян, що утворилася станом на 1 вересня 2004 року, за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату, в рахунок податкового боргу минулих років, у тому числі розстроченого, підприємств (структурних підрозділів підприємств) житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, що надають ці послуги, за видами податків, визначеними у пункті 24 статті 12 цього Закону, та за рахунок частини виручки від реалізації природного газу у 2000 році, що отримувалась як плата за транзит природного газу через територію України, в обсязі 6.000.000 тис. гривень по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, а також пені, штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з порушенням податкового законодавства, повернення бюджетних позичок та кредитів, наданих під гарантію Кабінету Міністрів України, в тому числі шляхом переводу боргу, та додаткових податкових зобов'язань підприємств, які виникають в результаті виконання цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 № 664 затверджено Порядок проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Згідно ст. 36 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити завершення розрахунків з погашення зобов'язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперів колишнього СРСР, які здійснюються за рахунок відповідної субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам шляхом погашення заборгованості таких громадян, що утворилася станом на 1 вересня 2004 року, за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, квартирну плату, розпочаті у 2005 році згідно із статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік".
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.2006 № 124 "Про реалізацію статті 36 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" установлено, що у разі коли громадянин з будь-яких причин не погасив заборгованість за житлово-комунальні послуги у 2005 році за розрахунковим чеком, виданим відповідно до Порядку проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2005 р. N 664 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 31, ст. 1863, N 46, ст. 2886), та не повернув такий чек до 1 січня 2006 р. установі відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", йому надається право до 30 червня 2006 р. погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги за розрахунковим чеком або повернути його зазначеній установі для відновлення списаної суми на своєму компенсаційному рахунку.
Отже, як вбачається з вищевказаних норм, відносини між сторонами спору виникли з приводу використання коштів Державного бюджету України.
Натомість, відносини які склалися між позивачем та відповідачем з приводу використання субвенції Державного бюджету не є господарськими відносинами, а тому на вказані відносини не поширюються норми Господарського та Цивільного кодексів України.
Позивач в позовній заяві наголошує на протиправній бездіяльності відповідача, що призвела до збитків позивача.
Проте, господарські суди з набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України не уповноважені здійснювати судову перевірку діяльності органів влади (суб'єктів владних повноважень) під час здійснення ними владних, управлінських функцій.
Натомість нормою ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки позовні вимоги ґрунтуються на нормах Господарського кодексу України, то господарський суд зобов'язаний розглянути такі вимоги та прийняти рішення.
Натомість суд позбавлений можливості оцінити діяльність відповідача, як того просить позивач, а документів, в яких було б встановлено факт неправомірної бездіяльності відповідача, позивачем суду не надано.
Отже, вимоги позивача є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволення позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя С.В. Балац