83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.08.09 р. Справа № 25/127
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м. Донецьк
до відповідача державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області
за участю третіх осіб з боку відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
- державного відкритого акціонерного товариства ЦЗФ “Маяк” ДХК “Луганськвугілля” с. Калинінський м. Свердловськ Луганської області,
- товариства з обмеженою відповідальністю “Диком” м. Дніпропетровськ
про стягнення 20166грн.00коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Загнітко Я.А. - провідний юрисконсульт (довіреність № 27-11/67-Д від 27.11.2006);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи - ДВАТ ЦЗФ “Маяк” ДХК “Луганськвугілля”: не з'явився;
від третьої особи - ТОВ „Диком”: не з'явився;
Позивач - державне підприємство “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області про стягнення збитків в сумі 20166грн.00коп., які складаються з суми, стягнутої згідно рішення господарського суду м. Києва у справі № 31/48 від 23.01.2007р. в розмірі 10086грн.00коп. та з вартості залізничного тарифу в сумі 10080грн.00коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на претензію на суму 20166,00грн. за вих. № 04/777 від 28.11.2008, договір поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005р., додаткову угоду № 1-12/06 від 18.12.2006 до договору поставки № 21-04/2-КН від 20.04.2005р., договір поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004р. з додатковими угодами до нього, залізничні накладні, акт приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 2747 від 27.05.2006р., акт про відбір проб вугілля № 2747 від 26.05.2006р., довіреність № 56 від 11.01.2006р., телеграму, квитанцію на маршрут або групу вагонів, відомість плати за користування вагонами, рішення господарського суду м. Києва по справі № 31/48 від 23.01.2007р., розрахунок суми позову, платіжне доручення № 9146 від 13.03.2007р. на суму 10086,00грн., перелік ТЕХПД.
Відповідно до ухвали голови господарського суду Донецької області Темкіжева І.Х. від 16.06.2009р., за письмовою заявою судді Бойко І.А., з огляду на ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи був продовжений на один місяць - до 27.08.2009р., у зв'язку з необхідністю витребування у сторін документів, які мають суттєве значення для розгляду справи по суті.
В поясненнях відповідач підтверджує факти та обставини поставки та повернення вугільної продукції, яка була забракована Бурштинською ТЕС ВАТ „Західенерго” в травні 2006р. та визнає суму 10086грн.00коп., сплачену позивачем згідно рішення господарського суду м. Києва № 31/48 від 23.01.2007р.; проти суми вартості залізничного тарифу в розмірі 10080грн.00коп. заперечує, посилаючись на сплив строку позовної давності та відсутність доказів сплати позивачем залізничного тарифу на вказану суму.
Ухвалою від 11.08.2009 суд, за письмовим клопотанням відповідача, залучив до участі в справі в якості третіх осіб з боку відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вантажовідправника - ДВАТ ЦЗФ “Маяк” ДХК “Луганськвугілля” с. Калинінський м. Свердловськ Луганської області та співвласника вантажу - ТОВ “Диком” м. Дніпропетровськ.
В запереченнях на пояснення відповідача (вих. № 121-юр від 17.08.2009) позивач зазначив, між ДП „Вугілля України” та ДП „Донецька залізниця” укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг, відповідно до якого залізниця приймає до перевезення, видає вантажі та надає додаткові послуги. Розрахунки за надані послуги згідно п. 2 Правил розрахунків за перевезення вантажів проводяться Технологічним центром з оброблення перевізних документів (ТЕХПД). Всі перевізні документи оформлені належним чином, завірені підписом та печатками ЄТЕХПД є підтвердженням наданих залізницею послуг та отриманої за них плати (переліки ТЕХПД № 190, № 263).
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, треті особи витребуваних ухвалою суду від 11.08.2008 документів не представили.
В силу приписів ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
20.04.2005 між ДП “Вугілля України” (Покупець) та ВП „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” (Постачальник) був укладений договір поставки № 21-04/2-КН.
Пункти 1.1. та 4.5. цього договору передбачають, Постачальник на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити вугілля кам'яне енергетичне українського походження. Постачальник зобов'язується поставити вугілля на умовах договору з характеристиками якості, узгодженими Сторонами та надати Покупцю сертифікати якості на вугілля, що постачається.
На виконання умов зазначеного договору відповідач в травні 2006р. відвантажив за залізничними накладними № 51644828 (вагони № 67865568, № 67850818), досилка за накладною № 48206666 (вагони № 67865568, № 67850818) партію вугілля марки ДГСШ, ДГСШ 0-13 загальною масою 138тн. Вантажоодержувачем вугільної продукції, поставленої за зазначеними накладними, в рамках договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004, укладеного між ДП „Вугілля України” (Постачальник) та ВАТ „Західенерго” (Покупець), є Бурштинська ТЕС ВАТ „Західенерго”.
Додатковими угодами № 2-10/05 від 25.10.2005 та № 8-1 від 11.06.2004 до договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004 було пролонговано строк дії даного договору до 31.12.2006 та встановлені гранично допустимі якісні показники.
Згідно п. п. 5.1. та 5.2. договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004 приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій П-6 та П-7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань”, та/або іншими нормативними актами України, ГКД, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору. За одиницю виміру кількості вугілля приймається одна тонна. Вугілля приймається Покупцем по вазі, визначеній при зважуванні на тензометричних вагах ТЕС Вантажоодержувача та вказується в Акті звіряння по кількості та якості.
При прийманні вугілля на Бурштинській ТЕС була виявлена невідповідність якості вугілля умовам договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004 в редакції Додаткової угоди № 8-1 від 11.06.2004 до цього Договору, нормам ДСТУ, посвідченням якості. Так, фактичний вміст золи у вугіллі, поставленому в вагонах № 67865568 та № 67850818 склав 71,5% проти 30% гранично допустимого вмісту золи, що підтверджується актом приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 2747 від 27.05.2006р. та актом про відбір проб вугілля № 2747 від 26.05.2006р. Перелічені акти були підписані з боку уповноваженого представника ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” ВП „Шахтоуправління „Південнодонбаське № 1” Орленко А.В., який діяв на підставі довіреності № 56 від 11.01.2006р., без будь-яких зауважень чи заперечень. Отже, підписуючи зазначені акти без заперечень та застережень, відповідач визнав факт поставки неякісної продукції.
У відповідності з положеннями ст. 119 Статуту залізниць України ВАТ „Західенерго” сплатило плату за користування вагонами на території Бурштинської ТЕС за час простою вагонів в очікуванні в сумі 6,00грн. з ПДВ (відомість плати за користування вагонами № 934/867) та провізну плату в розмірі 10080,00грн. з ПДВ за повернення неякісного вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Бірюково Донецької залізниці (квитанція на групу вагонів № Е 569589 від 26.05.2009).
Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 31/48 від 23.01.2007, яке набрало законної сили, позовні вимоги ВАТ „Західенерго” до ДП „Вугілля України” про стягнення збитків в сумі 10086,00грн., у тому числі провізна плата за перевезення повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Бірюково Донецької залізниці (квитанція на групу вагонів № Е 569589 від 26.05.2009) та плата за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС (відомість плати за користування вагонами № 934/867) були задоволені в повному обсязі на суму 10086,00грн. На виконання рішення суду позивач платіжним дорученням № 9146 від 13.03.2007 перерахував на рахунок ВАТ „Західенерго” суму 10086,00грн.
Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України закріплює, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання по поставці вугільної продукції належної якості в рамках укладеного з позивачем договору не виконав, чим завдав останньому збитки.
В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).
В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Позивач в обгрунтування понесених збитків посилається на рішення господарського суду у справі № 31/48 від 23.01.2007, на виконання якого була сплачена сума 10086,00грн. (платіжне доручення № 9146 від 13.03.2007), договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг, укладений між ДП „Вугілля України” та ДП „Донецька залізниця”, переліки ТЕХПД № 190, № 263. Вказані переліки свідчать про надання послуг залізницею та отримання нею плати в розмірі 10080,00грн. - вартість залізничного тарифу, сплаченого ДП „Вугілля України” за перевезення вугілля до Бурштинської ТЕС.
Таким чином, позивачем були понесені збитки на загальну суму 20166грн.00коп.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія на суму 20166,00грн. (вих. № 04/777 від 28.11.2008), яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.
В силу приписів перелічених статей Цивільного та Господарського кодексів України, з огляду на документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведений та документально підтверджений факт понесення збитків в сумі 20166грн.00коп., завданих поставкою вугілля, що не відповідає показникам стосовно вмісту золи, зазначеним у посвідченнях про якість.
На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відповідача проти суми вартості залізничного тарифу в розмірі 10080грн.00коп. з посиланням на сплив строку позовної давності та відсутність доказів сплати позивачем залізничного тарифу на вказану суму, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Спір, що розглядається в даній справі, виник у зв'язку з неналежним виконання відповідачем свого обов'язку щодо постачання вугілля за договором поставки між позивачем та відповідачем. Тому, до вказаних правовідносин застосовується трирічний строк позовної давності, який не сплинув на момент подачі позову до суду (позовна заява надійшла до суду 27.05.2009, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду, акти приймання вугілля та відбору проб датовані 27.05.2006 та 26.05.2006). Сума 10080,00грн. - вартість залізничного тарифу, сплаченого ДП „Вугілля України” за перевезення вугілля до Бурштинської ТЕС, підтверджується переліками ТЕХПД № 190, № 263, копії яких містяться в матеріалах справи.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Згідно ст. 119 Статуту залізниць України, ст. ст. 173, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 257, 260, 261, 509, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 75, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м. Донецьк до державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” м. Вугледар Донецької області, за участю третіх осіб з боку відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, державного відкритого акціонерного товариства ЦЗФ “Маяк” ДХК “Луганськвугілля” с. Калинінський м. Свердловськ Луганської області, товариства з обмеженою відповідальністю “Диком” м. Дніпропетровськ, про стягнення збитків в сумі 20166грн.00коп., які складаються з суми, стягнутої згідно рішення господарського суду м. Києва у справі № 31/48 від 23.01.2007р. в розмірі 10086грн.00коп. та з вартості залізничного тарифу в сумі 10080грн.00коп., задовольнити.
Стягнути з державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” (85670, м. Вугледар Донецької області, код ЄДРПОУ 34032208) на користь державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м. Донецьк (реквізити юридичної особи: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929; реквізити філії: 83052, м. Донецьк, бул. Шевченко, 133, 7 поверх, блок 2а, код ЄДРПОУ 35210979) збитки в сумі 20166грн.00коп., витраті по сплаті державного мита в сумі 201грн.66коп., витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя