справа 2-а-511//2011 р.
Іменем України
27.06.11 року смт. Врадіївка
Миколаївської області
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Фасій В. В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Врадіївського району в інтересах ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Врадіївському районі Миколаївської області (далі- УПФ у Врадіївському районі) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просить зобов'язати пенсійний фонд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як «дитині війни» за період з 25.11.2010 р. по 25.05.2011 р. з врахуванням проведених виплат, обґрунтовуючи тим, що він відповідно до Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” (далі - Закон №2195-ІУ) належить до категорії дітей війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону №2195-ГУ йому щомісячно, починаючи з 1 січня 2006 року повинна проводитися доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В період з листопада 2010 року по 2011 рік така допомога виплачувалася не в повному розмірі; 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щомісячно.
Відповідач отримав ухвалу суду від 27.05.2011 р. про відкриття скороченого провадження 15.06.2011 р., у встановлений у ній строк (10 днів з моменту отримання) заперечення на позов не надав (супровідний лист з відміткою про отримання представником УПФУ у Врадіївському районі ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття скороченого провадження).
З врахуванням повідомлених позивачем обставин, вважаю можливим ухвалення законного та обгрунтованого рішення, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі, в порядку скороченого провадження.
ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2195-ІУ відноситься до категорії дітей війни та з 1996 р. перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Врадіївському районі, як "дитина війни” (НОМЕР_1 виданий 23.12.1997 р.. пенсійне посвідчення серії АА №39729, видне 08.01.1998 р.).
У період з 25.11.2010 р. по 25.05.2011 р. нарахування підвищення до пенсії щомісяця як дитині війни ОСОБА_1 здійснювалося в розмірах 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (довідка за вих. №1293, довідка за вих. №2257/02 від 09.06.2011р.)
Відповідно до ст. 6 Закону №2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пункт 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. №489-У “Про держаний бюджет України на 2007р.” було зупинено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ.
Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007р. визнав таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007р.” п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону №2195-ІУ від 18.11.2004р., також своїм рішенням № 10рп/2008 р. від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав положення п.41 розділу 2 Закону України “Про держаний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р., що стосується виплати доплати “дітям війни” неконституційним.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, їх окремі положення. що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто з 09.07.2007 року - Закон України від 19.12.2006р. №489-У “Про державний бюджет України на 2007р.” та з 22.05.2008р. - Закон України “Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що стосуються виплати доплати “дітям війни” втратили чинність.
Дія ст. 6 Закону №2195-ІУ Законом України “Про державний бюджет України на 2010р.” № 2154- УІ від 27.04.2010р., ЗУ “Про державний бюджет України на 2011 р.”№ 2857- УІ від 23.12.2010 р. не зупинена.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами встановленими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Будь - якими іншими діючими нормативно - правовими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.
Крім того відсутність коштів щодо забезпечення виплати підвищення до пенсії у вказаному розмірі є безпідставними, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституцією України та ст. 6 Закону України №2195-ІУ. Оскільки правові положення, передбачають дітям війни підвищення до пенсії, то позивач, який має такий статус, має право на її отримання і органи державної влади не можуть відмовляти у цих виплатах.
А тому приходжу до висновку, щодо не взяття до уваги положень ч.3 ст. 28 Закону України (№1058), з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлено абзацом І частиною І цієї статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону №2195-ІУ.
Оскільки правові положення, передбачають дітям війни підвищення до пенсії, то позивач, який має такий статус, має право на її отримання і органи державної влади не можуть відмовляти у цих виплатах.
На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку про неправомірність дій відповідача, зокрема щодо не проведення нарахування та виплати, позивачу, у відповідності до ст. 6 Закону №2195-ІУ підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та що позивач має право і законні підстави для отримання підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в межах шестимісячного строку звернення з адміністративним позовом до суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України №1058 від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 183-2 КАС України, -
Позов Прокурора в інтересах ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Врадїївському районі щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 відповідності до ст. 6 Закону України №2195- від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії як дитині війни розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - неправомірними за період з 25.11.2010 р. по 25.05.2011 р.
; Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Врадіївському районі нарахувати виплатити ОСОБА_1 у відповідності до ст. 6 Закону України №2195-ІУ від 18.11.20' року “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України №1058 від 09.07.2003 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підвищення до пенсії як дитині війни розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням проведених виплат, за період з 25.11.2010 : по 25.05.2011 р. включно.
Апеляційна скарга на постанову Врадіївського районного суду може бути протягом десяти днів
дня отримання копії.
суддя В.В. Фасій