Справа № 1407/2-718/11
"24" травня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Некрасовій А.О.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника Вознесенської міжрайонної прокуратури - Мазуренко Н.А.,
відповідачки - ОСОБА_3,
представника третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_4,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Вознесенської міської ради, підтриманого Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області, до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
23.03.2011 року Орган опіки та піклування Вознесенської міської ради Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачка ОСОБА_3, яка є матір'ю вищевказаних дітей, без поважних причин протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про стан здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не цікавиться їх інтересами, не створює належних матеріально-побутових умов для проживання, виховання та нормального розвитку дітей, отримання останніми освіти.
Ухвалою суду від 13.04.2011 року до участі в справі допущено представника Вознесенської міжрайонної прокуратури.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.
Представник третьої особи без самостійних вимог - служби в справах дітей Вознесенської міської ради - в судовому засіданні підтримав позовні вимоги органу опіки та піклування, вважаючи їх обґрунтованими.
Також пояснив, що відповідачка ОСОБА_3 дійсно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, у зв'язку з чим з 2004 року знаходиться на обліку служби.При цьому, неодноразові профілактичні заходи та заходи впливу в відношенні відповідачки позитивних результатів не дали.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника третьої особи без самостійних вимог, а також думку прокурора, який вбачав підстави для задоволення позову, показання свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків визнання позову відповідачем, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та відповідає інтересам малолітніх дітей.
Зокрема, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відомості про батька вказаних дітей записані за заявою матері, згідно ч.1 ст. 135 СК України.
Відповідно до вимог ст.ст.150, 155, 180 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Так, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При цьому, відповідно до п.п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
З матеріалів справи вбачається, що малолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчаються у Вознесенській загальноосвітній школі - інтернат. Відповідачка жодного разу не відвідувала своїх дітей, не цікавилася їх навчанням. Неодноразово діти влаштовувалися до Вознесенського притулку для дітей Служби у справах дітей Вознесенської міської ради в зв'язку з відсутністю засобів для існування та не створення належних житлово - побутових умов для проживання дітей, що загрожувало їх здоров'ю.
Будинок, де проживає сім'я ОСОБА_3, знаходиться у занедбаному стані, відсутні необхідні зручності. Не дотримуються і санітарно-гігієнічні норми: кімнати засмічені, білизна на ліжках брудна, практично відсутні меблі. Відключено енергопостачання через борги. Діти не забезпечені необхідними для нормального розвитку продуктами харчування, не створені належні умови для проживання дітей, їх навчання та розвитку.
Ці обставини підтверджуються листом директора Вознесенської загальноосвітньої школи - інтернат І-ІІ ступенів за вих. № 63 від 11.03.2011 року, актами обстеження матеріально - побутових умов проживання сім'ї малолітніх, складеними за участю представників служби у справах дітей Вознесенської міської ради, від 23.01.2006 року, 24.06.2008 року, 09.06.2010 року, 11.03.2011 року, довідкою, виданою притулком для дітей служби у справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області.
Також наведене слідує з показань свідка ОСОБА_7
Відповідачка є дієздатною особою, проте не працює, за місцем проживання характеризується з негативної сторони. Перебуває на обліку в службі у справах дітей Вознесенської міської ради з 2004 року.
Неодноразові профілактичні заходи та заходи впливу в відношенні відповідачки позитивних результатів не дали.
Так, з приводу не виконання своїх батьківських обов'язків відповідачка розглядалася на засіданнях координаційної ради Служби у справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області: 26.08.2004 року, 21.10.2004 року, 25.05.2006 року, 30.07.2009 року, 30.09.2010 року.
Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.12.2010 року ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України.
Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про стан здоров'я малолітніх, їх фізичний, духовний, моральний розвиток відповідно до потреб останніх, практично не займається вихованням та не здійснює постійного матеріального утримання дітей.
Водночас про ухилення відповідачки від батьківських обов'язків свідчить також те, що остання не надала суду будь - яких доказів, що підтверджують поважність причин їх невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати їх в майбутньому.
За таких обставин, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування від 17.03.2011 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, так, як вважає його достатньо обґрунтованим та таким, що у даному випадку не суперечить інтересам дітей.
Враховуючи вище викладене, аналізуючи докази, суд прийшов до висновку, що незважаючи на думку малолітніх дітей, які в силу свого віку мають прихильність до матері, позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню, оскільки вирішення даного спору таким чином відповідає їх найвищим інтересам, подальшого повноцінного розвитку, засвоєння загальних правил поведінки, норм моралі.
Відповідно до вимог ч.4,5 ст. 167 СК України, в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід та іншим родичі. Оскільки, жодна з названих осіб не виявила бажання забрати дітей ОСОБА_3 та забезпечити належним сімейним вихованням, суд передає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, органу опіки та піклування Вознесенської міської ради для подальшого влаштування.
Разом з тим, згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Положення ч. 2 ст. 166, ч. 2 ст. 193 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Ч. 3 ст. 181 та ст.183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу матері чи батька, або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність в останнього інших осіб на утриманні, тощо (ч. 1 ст.182 СК України).
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, суд прийшов до висновку, що відповідачка має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову про стягнення аліментів до суду і до їх повноліття.
При цьому згідно п. 1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В силу ст. 79, п. 4 ч. 3 ст. 81, ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України з відповідачки також підлягають на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212 - 215, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд -
Позов Органу опіки та піклування Вознесенської міської ради, підтриманий Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області, до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: служба в справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку міста Вознесенська Миколаївської області, батьківських прав відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, передати органу опіки та піклування Вознесенської міської ради з метою їх подальшого влаштування
.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Вознесенська Миколаївської області, на користь органів опіки та піклування, державних установ та
інших осіб, під опікою та піклуванням яких будуть знаходитися діти, на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, кошти (аліменти) в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але, не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2011 року та до досягнення ними повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (бюджет м. Вознесенська Миколаївської області: банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р № 31415537700007) судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (бюджет м. Вознесенська: 22050000 банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р 31210259700007, МФО 826013) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення, але, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Суддя В.Л. Лузан