Справа № 473/3049/15-ц
"14" серпня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі Заблоцькій М.М.,
за участю: державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ ОСОБА_1, стягувача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про відкриття виконавчого провадження,
В серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з такою скаргою в якій вказувала, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року (зміненим рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2011 року) з неї на користь ОСОБА_2 стягнуто 796,88 грн. витрат на лікування та поховання ОСОБА_4 та судові витрати.
На підставі рішення 22 липня 2015 року стягувачу за її заявою було видано виконавчий лист, який останньою був пред'явлений до примусового виконання в липні 2015 року, тобто з порушенням встановленого законом та передбаченого у самому листі річного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Проте державний виконавець на вказану обставину увагу не звернула та 24 липня 2015 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження, чим порушила умови виконавчого документа та вимоги ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження”.
В зв'язку з цим ОСОБА_3 просила про визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.
В судове засідання заявниця ОСОБА_3 не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи без її участі, доводи скарги підтримує в повному обсязі.
Державний виконавець ВДВС Вознесенського МРУЮ ОСОБА_1 в судовому засіданні погодилася з доводами скарги, пояснивши, що вона самостійно звернулася до начальника відділу ВДВС Вознесенського МРУЮ з приводу скасування оскаржуваної постанови, однак станом на час розгляду скарги оскаржувана постанова не скасована та є чинною.
Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні вирішення питання щодо задоволення скарги залишила на розсуд суду.
Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі заявниці, оскільки матеріали містять достатньо відомостей про обставини справи.
Заслухавши пояснення державного виконавця ВДВС Вознесенського МРУЮ ОСОБА_1, стягувача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження №762/5 (№ЄДРВП 48223386) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на лікування та поховання спадкодавця, суд прийшов до наступного.
Зокрема встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року (зміненим рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2011 року) з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 796,88 грн. витрат на лікування та поховання ОСОБА_4 та судові витрати.
На підставі рішення 22 липня 2015 року стягувачу за її заявою було видано виконавчий лист, який останньою в цей же день був пред'явлений до примусового виконання.
24 липня 2015 року державний виконавець ВДВС Вознесенського МРУЮ ОСОБА_1 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” видані судом за наслідками розгляду цивільних справ виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.
Вказаний строк за загальним правилом, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Пропущення вказаного строку є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”).
Таким чином строк пред'явлення стягувачем виконавчого листа до виконання розпочався 24 березня 2011 року (з дати набрання законної сили судовим рішенням) та закінчився 24 березня 2012 року про що зазначено в самому виконавчому документі.
Також судом встановлено, що стягувач не вирішував у встановленому законом порядку питання щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскаржувана постанова на час розгляду справи не скасована, а отже є чинною.
З матеріалів справи (а.с. 181-182) вбачається, що копію оскаржуваної постанови заявниця отримала 04 серпня 2015 року, зі скаргою до суду звернулася 06 серпня 2015 року, тобто в межах встановленого строку.
Встановлене в своїй сукупності свідчить про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог закону, а тому є підстави для задоволення скарги у зазначений заявницею спосіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209-210, 383-387 ЦПК України, суд-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про відкриття виконавчого провадження - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 24 липня 2015 року (щодо виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 грудня 2010 року (зміненого рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2011 року) по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування витрат на догляд, лікування та поховання спадкодавця).
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участь в розгляді справи - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: О.В.Вуїв