Справа № 1407/2-А-4096/11
іменем України
"20" травня 2011 р. м. Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїв О.В.,
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Вознесенському районі Миколаївської області про захист соціальних прав шляхом визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та підвищення до пенсії дитині війни за період з 22 вересня 2010 року по 22 березня 2011 року.
В березні 2011 року позивачка ОСОБА_1 направила на адресу суду позовну заяву до управління Пенсійного Фонду України у Вознесенському районі Миколаївської області про захист соціальних прав шляхом визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та підвищення до пенсії дитині війни за період з 22 вересня 2010 року по 22 березня 2011 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що вона є отримувачем пенсії та дитиною війни, якій відповідач - управління Пенсійного Фонду України у Вознесенському районі Миколаївської області не призначив та не проводив нарахування щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 вересня 2010 року по 22 березня 2011 року.
Посилаючись на те, що дії відповідача є неправомірними, позивачка просила позов задовольнити.
Представник відповідача надав суду письмове заперечення проти позову зазначаючи, що позивачка отримує підвищення до пенсії не як дитина війни, а за померлого інваліда війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і тому одночасно отримувати підвищення до пенсії на підставі двох законів позивачка не може.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка є отримувачем підвищення до пенсії за померлого інваліда війни та дитиною війни, якій відповідач проводив нарахування підвищення до пенсії не згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального захисту».
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Позивачка скористалась таким правом вибору, надаючи перевагу Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального захисту», а тому її позов з підстав визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» є необґрунтованим.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. ст.ст. 8-12, 15, 158-162, 183-2 КАС України,
Відмовити у позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Вознесенському районі Миколаївської області про захист соціальних прав шляхом визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та підвищення до пенсії дитині війни за період з 22 вересня 2010 року по 22 березня 2011 року в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Постанова суду є остаточною, крім випадків оскарження до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя О.В. Вуїв