14.08.2015
Справа № 469/849/15-к
Провадження № 1-кп/469/105/15
14 серпня 2015 року смт. Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12015150150000373 від 16.07.2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Снігурівка Миколаївської області, громадянки України, не одруженої, працездатної, не працює, не судимої, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,
встановив:
15 липня 2015 року у першій половині дня ОСОБА_4 в м. Миколаєві, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, придбала у невстановленої особи за ціною 100 грн. за 2 куб.см. шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом-опій ацетильований, який в подальшому, розуміючи, що зберігання наркотичних речовин заборонено законодавством, умисно, протиправно, з метою подальшого вживання помістила до своєї сумки та поїхала на відпочинок до с. Коблеве Березанського району Миколаївської області.
Цього ж дня приблизно о 17.00 год., після затримання ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, під час особистого огляду та огляду речей, в її сумці виявлено та вилучено вказаний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 0,101 г.
Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
23 липня 2015 року прокурором прокуратури Березанського району Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено та підписано угоду про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачена ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному діянні; сторони дійшли згоди щодо обставин, які пом"якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та щодо обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані наркотичного сп"яніння.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн).
Прокурор, обвинувачена та захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просили затвердити надану угоду.
При цьому обвинувачена повністю визнала свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину та пояснила, що вона дійсно придбала для власного вживання наркотичні засоби та зберігала їх у своїй сумці.
Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, вивчивши матеріали кримінального провадження, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, з”ясувавши у обвинуваченої, що вона цілком розуміє положення ст.ст.394, 424, 473, ч.4 ст.474 КПК України щодо наслідків укладення та затвердження угоди, характеру обвинувачення, у якому вона беззастережно визнає себе винуватим, виду покарання, та відмовляється від права на судовий розгляд, а також підтверджує, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та що він має можливість виконати взяті на себе зобов”язання, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
При цьому суд враховує також, що зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України, угоду укладено у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості, внаслідок якого завдано шкоду лише суспільним інтересам, що відповідає вимогам ч.4 ст.469 КПК України, кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства і не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовано і потреба у їх застосуванні відсутня.
Суд вирішує питання про речові докази відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі ст.ст.122, 124 підлягають стягненню з засудженої на користь держави витрати, пов"язані з залученням експерта.
Керуючись ст.ст.314, 368, 370, 374, 475 КПК України, суд -
постановив :
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 липня 2015 року року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12015150150000373.
Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень.
Речові докази у справі : шприц з опієм ацетильованим вагою 0.899 г., який знаходиться у камері зберігання речових доказів Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області, - знищити; документи , надані суду, зберігати у матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов"язані із залученням експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Миколаївській області за висновком № 1327 від 17.07.2015 року, в сумі 307,20 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя