Справа № 2-а-1292/11
08.04.2011 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі головуючого - судді Муругова В.В.,
при секретарі Змієській О.В.,
розглянувши в залі суду м. Баштанка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Жовтневої роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 та Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора ДПС по накладенню на позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.
Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо процедури встановлення та доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив скасувати постанову серії ВЕ1 №086063 по справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2011 року, як незаконну. Позивач при цьому заперечив вчинення з його боку правопорушення 18.03.2011 року та вказав, що інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення та не дослідив всіх суттєвих обставин справи, а позивач вказав, що не порушував ПДР.
Від позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач - ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день, час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином (за місцем роботи - УДАІ УМВС України в Миколаївській області). Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
Від відповідача - УДАІ в Миколаївській області надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника та заперечення на позов, в яких просять відмовити в задоволенні позову через законність та обґрунтованість постанови.
З огляду на те, що відповідачі - суб'єкти владних повноважень, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи - суд ухвалив про розгляд справи на підставі наявних в ній доказів за відсутності відповідачів.
Дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №096823 від 18.03.2011 року; постанову серії ВЕ1 №086063 по справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 18.03.2011 року позивач був зупинений відповідачем - інспектором ДПС, який відносно позивача склав протокол про адміністративне правопорушення, за порушення позивачем ПДР. Після цього інспектор виніс відносно нього постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що ОСОБА_1 18.03.2011 року о 16.05 год. на 295 км автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв», керуючи автомобілем Фіат (н.з. ВЕ7169АХ), здійснив обгін автомобіля Газель (н.з. АА0521ВЕ) в зоні обмеженої оглядовості.
У зв'язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
При цьому, при розгляді справи в суді встановлено, що позивач повідомив, що не вчиняв викладеного в постанові правопорушення та доказів протилежного інспектор не наводив.
Окрім цього, інспектором ДПС при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були зібрані належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
Відповідно до ч.1-2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У зв'язку з вказаною нормою наявні у справі письмові пояснення свідка ОСОБА_3, оскільки в супереч вимогам вказаної вище норми дані про вказану особу, як про свідка правопорушення до протоколу не були внесенні, що вказує на неналежність і недопустимість такого доказу.
Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих, фіксацію правопорушення та ін.) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, - висновок інспектора не підтверджується сукупністю достатніх та допустимих доказів, а навпаки спростовується поясненнями позивача, а отже, не відповідає вимозі їхньої достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.
Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївській області не відповідає вимогам законодавства щодо обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб'єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВЕ1 №086063 по справі про адміністративне правопорушення від 18.03.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КУпАП - закрити.
Відповідно до ч.2 ст. 171-2 КАС України постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.