Справа № 450/1775/14 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/783/1915/15 Доповідач в 2-й інстанції: Гриновець Б.М.
Категорія: 27
13 серпня 2015 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Гриновця Б.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
при секретарі: Фейір К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_3заборгованості у розмірі 21672,97 грн. відмовлено.
Рішення суду оскаржив представник позивача - Шубак М.І..
У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції при ухваленні зазначеного рішення неповно з'ясовано обставини справи, а відтак допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази про передачу відповідачу спірних грошових коштів, оскільки видав останньому платіжну картку, а в розрахунку заборгованості містяться відомості про зняття готівки з цієї платіжної картки. Зазначені операції, вчинені відповідачем, на його думку, відповідно до п.2.1. кредитного договору слід вважати моментом надання банком держателю картки відповідних грошових коштів.
На підставі вказаного, просить суд рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, причин неявки не повідомили, тому колегія суддів вважає за можливе, на підставі ст.305 ЦПК України, проводити розгляд справи у їх відсутності, враховуючи, що такі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від них не надходило.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено, що 06.11.2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №003-13502-061112 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта викладеної у відповідній заяві, відповідно до якого позивач, згідно п.п.2.1; 2.2; 2.5 частини 2 цього договору, зобов'язався відкрити відповідачеві картковий рахунок НОМЕР_2, надати платіжну картку і ПІН-код до картки та здійснювати обслуговування клієнта згідно переліку послуг та на умовах, викладених в Тарифному пакеті «Кредитна картка №1 ЕВОЛЮЦІЯ - неіменна» та згідно умов цього договору, умов надання картки і правил (а.с.3-6).
Крім того, відповідно до п.1.3. частини 3 банк надав клієнту кредит шляхом встановлення ліміту Кредитної лінії на рахунку у сумі та на строк, визначені пунктами 2.3 та 2.4 заяви в загальному розмірі 50000,00 грн. (п.3.3. частини 3) та на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії в сумі 15000,00 грн. (а.с.3).
01.07.2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося в Пустомитівський районний суд Львівської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 21672,97 грн. за вказаним кредитним договором на підставі невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та у зв'язку із виникненням через це заборгованості (а.с.2, звор.).
Відмовляючи оскаржуваним рішенням у задоволенні згаданого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено: обставин, викладених у позові; не надано доказів того, що обумовлені договором кошти були перераховані на картковий рахунок та, що відповідачем порушено будь-які права чи інтереси ПАТ «Дельта Банк». Відтак, суд прийшов до висновку, що підстави застосування ч.1 ст.15 ЦК України відсутні (а.с.17, звор.).
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Згідно змісту кредитного договору №003-13502-061112 від 06.11.2012 року, зокрема п.2.1. частини 3, моментом укладання договору є дата підписання банком пропозиції заявника та скріплення її печаткою.
Крім того, як вбачається із п.10 частини 3 заяви відповідача ОСОБА_3 своїм підписом засвідчила, що отримала платіжну картку, ПІН-код до якої та способи його зміни їй відомі (а.с.3).
Відповідно до п.2.5. частини 3 зазначеної заяви відповідач до підписання пропозиції була ознайомлена в письмовій формі з інформацією про умови кредитування рахунку та орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с.3).
Згідно матеріалів справи, насамперед розрахунку заборгованості, відповідач здійснювала використання частин коштів, встановлених кредитним лімітом 09.11.2012 року - у сумі 2000,00 грн., 12.11.2012 року - 12500,00 грн. та 04.02.2013 року - 200,00 грн. шляхом зняття готівки, в подальшому здійснивши одноразове часткове погашення такого, однак станом на дату звернення з позовом зазначену заборгованість в повній мірі не погасила (а.с.9).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував повно та всебічно обставин справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та не перевірив їх наявними у матеріалах справи доказами, а відтак прийшов до хибного висновку про те, що позивач не довів такі обставини, зокрема щодо: факту надання відповідачу кредитних коштів; наявності заборгованості в ОСОБА_3 та порушення нею в результаті виникнення такої прав та інтересів кредитора.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, згідно п.п.1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Згідно ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Крім того, згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, абзацом 1 ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на викладені вище обставини, на підставі зазначених норм матеріального права, колегія суддів вважає, що відповідачем порушено умови договору №003-13502-061112 від 06.11.2012 року, в результаті чого у неї виникла перед ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 21672,97 грн., яка складається із: 11095,94 грн. - тіло кредиту; 3622,57 грн. - прострочене тіло кредиту; 6954,46 грн. - заборгованість за відсотками та 0,00 грн. - заборгованість за комісіями, а відтак приходить до висновку, що заявлений позов підставний, обґрунтований та підлягає до задоволення.
При цьому, на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути сплачений позивачем при подачі позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі 243,60 грн. та 121,80 грн. відповідно.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Шубака Михайла Івановича - задовольнити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, р/р №26251907139328 заборгованість за кредитним договором у розмірі 21672 (двадцять одну тисячу шістсот сімдесят дві) гривні 97 (дев'яносто сім) копійок, судовий збір в розмірі 243,60 грн. за подання позовної заяви та 121,80 грн. за подання апеляційної скарги - всього 22038 (двадцять дві тисячі тридцять вісім) гривень 37 (тридцять сім) копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Б.М.Гриновець
Судді: Р.П.Цяцяк
Н.О.Шеремета