Трускавецький міський суд Львівської області
м. Трускавець, вул. Мазепи, 21/1, 82200, (03247) 5-14-72
24 листопада 2010 року Трускавецький міський суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Марчука В.І.
при секретарі - Мороз Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Трускавці цивільну справу за позовом прокурора м. Трускавця Львівської області, в інтересах ОСОБА_1 до Трускавецького будівельно-монтажного управління про поновлення на роботі,
Прокурор м. Трускавця Львівської області, в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Трускавецького будівельно-монтажного управління про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Позивач позивні вимоги мотивує тим, що 13.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся в прокуратуру м. Трускавця із заявою щодо порушення його трудових прав. В ході перевірки прокуратурою м. Трускавця заяви ОСОБА_1 встановлено, що заявник з 01.07.1993 року працював в Трускавецькому будівельно-монтажному управління машиністом компресора 4 розряду, відповідно до наказу №39 від 23.07.1993 року, що підтверджується записом в його трудовій книжці. 23 березня 2010 року заявник ОСОБА_2 звернувся із заявою на ім'я начальника Трускавецького будівельно-монтажного управління про звільнення його за власним бажанням, в зв'язку з виходом на пенсію по віку. Під час подачі заяви в адміністрацію підприємства заявнику стало відомо, що згідно п.1.3 наказу начальника Трускавецького Будівельно-монтажного управління №10-к від 26 грудня 2003 року його звільнено по ст.38 КЗпП України - за власним бажанням. Заявник ствердив, що ніякої заяви на звільнення за власним бажанням не писав, а про те, що він звільнений з роботи не знав. Як доказ свого перебування на роботі представив довідки, які видавались йому Трускавецьким будівельно-монтажним управлінням від 11.08.2004 року, 07.02.2005 року, 29.07.2005 року, 30.08.2007 року, 26.02.2008 року про те, що ОСОБА_1 дійсно працює в Трускавецькому БМУ і в кожній довідці зазначається сума його доходів. Прокуратурою м. Трускавця по даних фактах проведено перевірку та встановлено, що згідно наказу №10к від 26.12.2003 року ОСОБА_1 машиніста компресора, по ст. 38 КЗпП України звільнено з роботи, однак в наказі не зазначено на якій підставі його видано, відсутній підпис ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений з вищезазначеним наказом. Відсутня заява ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням, яку він начебто писав. Крім того, підприємством не було видано трудову книжку ОСОБА_1 після його звільнення в грудня 2003 року.
Прокурор м. Трускавця, на підставі вищезазначеного, просить скасувати п.1.3 наказу №10-к від 26 грудня 2003 року, виданого начальником Трускавецького будівельно-монтажного управління ОСОБА_3 та поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста компресора Трускавецького будівельно-монтажного управління з 26.12.2003 року.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 директор Трускавецького будівельно-монтажного управління в судовому засіданні проти позову заперечив, та подав клопотання про відмову у задоволенні позову, оскільки сплив термін позовної давності.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступних підстав.
Прокурор та ОСОБА_1 клопотань в судовому засіданні, щодо поновлення строку позовної давності не заявляли.
Відповідачем подано клопотання про відмову у задоволенні позову, оскільки сплив термін позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент звернення до прокурора м. Трускавця, а саме: 12.04.2010 року мав на руках трудову книжку з записом в ній наказу №10-к від 26.12.2003 року, про звільнення його з роботи за власним бажанням по ст.38 КЗпП.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову прокурора м. Трускавця Львівської області, в інтересах ОСОБА_1 до Трускавецького будівельно-монтажного управління про поновлення на роботі слід відмовити, у зв'язку з пропущенням терміну позовної давності.
Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 179, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 232,233КЗпП України, ст. 267 ЦК України, суд,
У задоволенні позову прокурора м. Трускавця Львівської області, в інтересах ОСОБА_1 до Трускавецького будівельно-монтажного управління про поновлення на роботі - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Марчук В.І.