Справа № 1-75/2010 рік
28.05.2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Янка Б.Я.;
при секретарі Корнуті Т.Б.;
з участю прокурора Коциби Р.Л.;
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сколе справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, призовника, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 296 КК України,-
Підсудний ОСОБА_2 в ніч з 12 на 13 березня 2010 року близько 23.00 - 00.00 год. в смт. Славське Сколівського району Львівської області в житловому будинку ОСОБА_3 по вул. Л. Українки 21, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті хуліганських спонукань в присутності громадян, грубо порушуючи громадський порядок і проявляючи явну неповагу до суспільства, умисно вчинив дії, що супроводжувалися особливою зухвалістю та виразилися в тому, що він в присутності ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 і, виражаючись нецензурними словами, взяв останнього руками за светр, різко потягнув до себе і умисно наніс йому удар кулаком правої руки в область обличчя. Після цього підсудний ОСОБА_2 наніс сидячому на ліжку ОСОБА_4 ще два-три удари кулаком в обличчя, а потім, потягнувши його на коридор і поваливши на підлогу, став наносити лежачому на правому боці ОСОБА_4 удари ногами по спині, по правому плечі, по пахвовій лінії справа. В результаті таких злочинних дій підсудний ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, пошкодив светр, чим вчинив хуліганство.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе визнав повністю та пояснив, що він дійсно в ніч з 12 на 13 березня 2010 року близько 23.00 - 00.00 год. в смт. Славське Сколівського району Львівської області в житловому будинку ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 і, виражаючись нецензурними словами, наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя. Потім він знову наніс останньому два-три удари кулаком правої руки в обличчя, потягнув його на коридор, повалив на підлогу і став наносити лежачому удари по різних ділянках тіла. При цьому також виражався нецензурними словами.
Вина підсудного ОСОБА_2 також знайшла своє підтвердження в ході судового засідання і підтверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 12 на 13 березня 2010 року близько 23.00 - 00.00 год. він знаходився в житловому будинку гр. ОСОБА_3 в смт. Славське Сколівського району по вул. Л. Українки, 21. В цей час він зробив зауваження підсудному ОСОБА_2, щоб той тихіше розмовляв у своїй кімнаті, на що ОСОБА_2 у відповідь почав виражатися нецензурними словами, схопив його за светр, потягнув до себе і вдарив кулаком в обличчя. Потім, підсудний ОСОБА_2 ще наніс йому два-три удари в обличчя, а згодом штовхнув на підлогу. Лежачому на підлозі він ще наніс йому декілька ударів ногами по різних ділянках тіла.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 стверджується наступними письмовими доказами по справі:
-Протоколом огляду місця події та схемою до нього від 16.03.2010 року, де вказане місце вчинення хуліганських дій (а. с. 4-5);
-Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23.03.2010 року, проведених з участю ОСОБА_2, який на місці в присутності двох понятих показав та розказав, де, коли та яким чином він вчинив хуліганські дії (а. с. 34-39);
-Висновком судово-медичного експерта № 34 від 25.03.2010 року, згідно з яким у ОСОБА_4 були виявлені синці та садна на голові та тілі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а. с. 42-43).
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Обтяжуючих вину підсудного ОСОБА_2 обставин у вчиненні злочину, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.
При визначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, а також той факт, що потерпілий ОСОБА_4 просить його суворо не карати, оскільки вони помирилися.
З урахуванням наведених обставин суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_2 при обранні міри покарання ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та згідно ст. 76 КК України покласти на нього певні обов'язки.
Речовий доказ - светр, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Сколівського РВ ГУМВС України у Львівській області - повернути потерпілому ОСОБА_4.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд
ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 296 КК України до двох років обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені судом на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися у вказані органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речовий доказ: светр - повернути потерпілому ОСОБА_4.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою.
Суддя Б.Я. Янко