Справа № 464/2552/15-ц
пр.№ 2/464/891/15
03.08.2015 року Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Борачка М.В.
секретар - Гаврилишин О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -
ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9620 грн. 00 коп., а також 243 грн. 60 коп. судового збору.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02 грудня 2009 року ОСОБА_1 в м. Львові на перехресті вул. Наукова - вул. Тролейбусна, керуючи автомобілем НОМЕР_1, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме не вибра безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, завдавши транспортним засобам технічних ушкоджень, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Крім того покликається на те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. На момент дорожньо-транспортної пригоди між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір страхування №76-а/09ЛВ(СХ) від 20 лютого 2009 року. На підставі зібраних документів та відповідно до заяв про настання події, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ потерпілому сплачено страхове відшкодування в розмірі 9620 грн. 00 коп. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 18 лютого 2010 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим у страховика виникло право на звернення з регресним позовом до страхувальника.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, згідно ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 02 грудня 2009 року на перехресті вул. Наукова - вул. Тролейбусна у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_3, під керуванням відповідача ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 18 лютого 2010 року, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340(триста сорок)грн. Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вищевказаної постанови суду, 02 грудня 2009 року ОСОБА_1 в м. Львові на перехресті вул. Наукова - вул. Тролейбусна, керуючи автомобілем НОМЕР_1, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, завдавши транспортним засобам технічних ушкоджень, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Як стверджується договором добровільного страхування наземного транспорту № 76-а/09 ЛВ(СХ) від 20.02.2009р. належний ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ПАТ «СК «АХА Страхування». На виконання умов даного договору, згідно розрахунку суми страхового відшкодування /а.с. 25/, ПрАТ «СК «АХА Страхування» виплатило страхове відшкодування в розмірі 9620 грн. 00 коп. Вказане підтверджується платіжним дорученням від 19 січня 2010 року №1283, відповідно до якого кошти в розмірі 9620 грн. 00 коп. були перераховані ФОП ОСОБА_3 /а.с. 27/.
Позивач, з метою захисту порушеного права звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в порядку регресу. При цьому позивач, як на правову підставу заявленого позову, посилається на п. 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно з ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми права, що регулюють право зворотної вимоги (регресу).
Відповідно до положень п.27 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону N 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.
Таким чином, до договорів майнового страхування застосовується суброгація, а не регрес. Так, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки право вимоги до позивача перейшло саме через виплату страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування, то відносини відповідача та позивача регулюються саме ст.993 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, у зв'язку з чим позовні вимоги ПрАТ «СК «АХА Страхування» про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в порядку регресу задоволенню не підлягають, що не позбавляє позивача права звернутись в суд з відповідним позовом на підставі ст.993 ЦК України.
На підставі статей 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий Борачок М. В.