Справа № 454/933/15-ц
16.07.2015 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М.Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокалі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області, -
ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ у Львівській області ОСОБА_2 та державних виконавців Кравець М.В. і ОСОБА_3 покликаючись на те, що на виконанні у відділі ДВС Сокальського РУЮ у Львівській області перебуває виконавчий лист від 16.04.2013р. у справі 31321/3725/2012.
Згідно рішення Сокальського районного суду у зазначеній справі, ОСОБА_4 має сплатити на користь заявника 43 651, 38 грн. на відшкодування майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, 10 000 грн. неотриманої орендної плати згідно договору оренди № 0148/10 від 04.09.2013р.; 1000 грн. відшкодування моральної шкоди та 886,65грн. судових витрат.
По даному виконавчому листу 04.06.2013р. державним виконавцем ВДВС Сокальського РУЮ ОСОБА_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38282984.
Вказує, що всі дії по примусовому виконанню цього рішення проводилися із порушеннями чинного законодавства.
Крім цього, на протязі всього періоду виконання рішення суду до боржника ОСОБА_4 не було застосовано положень ч.ч.1,3 ст.11, ч.2 ст.17, ч.2 ст.25, ч.3 ст.28, ч.1 ст.38, ч.1 ст.40, ч.4 ст.41, ч.2 ст.75, ч.1 ст.89, ч.1 ст.90 ЗУ «Про виконавче провадження».
Не проводились дії по виявленню зареєстрованих транспортних засобів на ім»я боржника, не перевірено майнового стану боржника за місцем його проживання та на предмет наявності спільного майна з ОСОБА_6 під час спільного проживання.
З вини начальника ВДВС Сокальського РУЮ у Львівській області рішення Сокальського районного суду від 17.09.2013р. у справі №454/2620/13-ц про обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України було виконано лише в грудні 2013р.
Зазначає, що начальником ВДВС Сокальського РУЮ у Львівській області порушено його права про відвід державного виконавця, оскільки в задоволенні такого клопотання було відмовлено.
Боржнику ОСОБА_4 жодного разу не було надіслано виклику з вимогою з»явитись у виконавчу службу та жодного разу не було застосовано привід.
Начальником ВДВС Сокальського РУЮ не виконано вимог керівника Головного управління юстиції у Львівській області за результатами розширеної наради від 04.12.2013р.
Причиною такої бездіяльності державного виконавця Кравець М.В. та начальника ОСОБА_2 виявився факт повернення скаржнику без виконання виконавчого листа.
Після повторного звернення скаржника у ВДВС Сокальського РУЮ 25.11.2014р. державним виконавцем Кухар І.Б. було відкрито виконавче провадження №45650711 від 01.12.2014р. за вищевказаним виконавчим листом.
Зазначає, що як і під час попереднього виконавчого провадження було порушено ч.ч.1,3 ст.11, ч.2 ст.17, ч.2 ст.25, ч.3 ст.28, ч.1 ст.38, ч.1 ст.40, ч.4 ст.41, ч.2 ст.75, ч.1 ст.89, ч.1 ст.90 ЗУ «Про виконавче провадження».
Начальник ВДВС Сокальського РУЮ не відреагував на звернення заявника щодо: необхідності перевірити майновий стан боржника ОСОБА_4 на предмет наявності спільного майна; не відреагував на звернення про зупинення виконавчого провадження від 05.01.2015р.; на звернення від 17.12.2014р. про вилучення паспорта для здійснення поїздок за межі України.
На запит начальника №8944 від 19.12.2014р. надано відповіді лише з трьох організацій, замість восьми.
Також, начальник ВДВС Сокальського РУЮ не організував перевірку майна, яке знаходиться у господарстві, в якому проживає ОСОБА_4 в м.Великі Мости по вул.Б.Хмельницького, 86 на предмет спадкового майна.
Просить суд визнати дію - бездіяльність начальника ВДВС Сокальського РУЮ у Львівській області ОСОБА_2 та державних виконавців Кравець М.В. і ОСОБА_3 неправомірними та такими, що значною частиною не відповідають вимогам та положенням ЗУ «Про виконавче провадження»; зобов'язати начальника ВДВС Сокальського РУЮ ОСОБА_2 та державного виконавця Кухар І.Б. усунути порушення в найкоротший термін; судові витрати, пов'язані з розглядом скарги покласти на ВДВС Сокальського РУЮ у Львівській області.
10.07.2015р. виконуючим обов»язки начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ у Львівській області подано заперечення на скаргу ОСОБА_1, в якому зазначає, що на виконанні у відділі ДВС Сокальського РУЮ знаходився виконавчий лист №1321/3725/2012, виданий Сокальським районним судом 16.05.2013 p., про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 55538,03 грн., який передано на виконання державному виконавцеві Кравець М.В.
04.06.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої було надіслано боржнику для виконання, стягувачу для відома. Боржником виконавчий документ в терміни, встановлені державним виконавцем, не виконано.
З метою виявлення майна боржника, на яке можна звернути стягнення, державним виконавцем скеровано запити у реєструючі установи: Червоноградське МБТІ, Червоноградське МРЕВ ДАІ, УПФУ у Сокальському районі, Інспекцію сільського господарства у Львівській області.
Згідно відповідей реєструючих установ: Червоноградського ВРЕР ДАІ № 2752 від 24.07.2013 року за боржником автомототранспортних засобів не виявлено, відповіді УПФУ у Сокальському районі від 02.07.2013 р. № 7682/03-43 пенсії не отримує, згідно відповіді відділу Держземагентства у Сокальському районі від 23.07.2013 р. за № 01-12/1627 інформація про наявність земельних ділянок відсутня, відповіді Червоноградського МБТІ № 3980 від 01.08.2013 року інформація відсутня, довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2013 року відомості відсутні. Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 23.08.2013 року за боржником транспортні засоби не зареєстровані. Згідно відповіді ДПІ України від 18.09.2013 року ОСОБА_4 як платник податків не числиться, відкриті рахунки в установах банків відсутні, інформація щодо суми доходу - відсутня.
23.07.2013 року у відділ ДВС надійшла заява стягувача про обмеження боржника у праві виїзду за межі України. В зв'язку з тим, що у відділі ДВС відсутня інформація про наявність у ОСОБА_4 закордонного паспорта, 24.07.2013 року державним виконавцем направлено запит в УПРМР ГУМВСУ у Львівській області про те, чи видавався закордонний паспорт на ім»я ОСОБА_4 Згідно відповіді від 04.09.2013 року боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон. В зв'язку з цим та у відповідності до ст. ст.5,11,12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 6, 8 Закону України «Про порядок виїзду і в»їзду в України громадян України», ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», 10.09.2013 року державним виконавцем скеровано подання в Сокальський районний суд про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України. 22.11.2013 року у відділ ДВС надійшла ухвала Сокальського районного суду від 17.09.2013 року по справі № 454/2620/13-ц про задоволенняч подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яку 25.11.2013 року направлено у Державну прикордонну службу України.
10.10.2013 року боржником отримано виклик на 16.10.2013 року. У вказаний термін ОСОБА_4 у відділ ДВС не зявився, в зв'язку з чим 23.10.2013 року в Сокальський РВ ГУМВСУ направлено постанову про примусовий привід боржника.
31.10.2013 року при перевірці майнового стану боржника за місцем проживання, вказаним у виконавчому документі, майна, на яке можна звернути стягнення, не виявлено, про що складено акт державного виконавця.
01.11.2013 року в Великомостівську міську раду та Реклинецьку сільську раду направлено запити чи зареєстрований та чи проживає ОСОБА_4 за наданими адресами. Згідно відповіді Реклинецької сільської ради від 15.11.2013 року - ОСОБА_4 в с. Реклинець не зареєстрований і не проживає.Згідно відповіді Великомостівської міської ради від 25.11.2013 року - боржник зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
05.11.2013 року стягувачем подано заяву про відвід державного виконавця Кравець М.В. у даному виконавчому провадженні. Проте в своїй заяві ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про упередженість державного виконавця при виконанні вищевказаного виконавчого листа чи вказували на порушення вимог ч.І ст 16 ЗУ «Про виконавче провадження».
В зв'язку з цим 11.11.2013 року начальником винесено постанову про відмову у відводі державного виконавця, копії якої направлено стягувачеві.
Згідно пояснення ОСОБА_5 вона не є близьким родичем сторін виконавчого провадження, їх представників, або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи заінтересовані в результаті виконання рішення суду. Інші обставини, що викликають сумнів у її неупередженості їй невідомі.
05.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся з усною заявою про надання йому можливості ознайомитися з матеріалами вищевказаного виконавчого провадження. Йому було надано роз'яснення про те, що він як сторона виконавчого провадження може знайомитись з матеріалами виконавчого провадження у відділі ДВС у спеціально визначений для прийому час за усним клопотанням до державного виконавця, або в інший час за його письмовою заявою, в якій буде вказана бажана дата та час ознайомлення. Оскільки 05.11.2013 року було вівторком, тобто неприйомним днем у відділі ДВС, стягувачеві було запропоновано прийти для ознайомлення в прийомний день - середу 06.11.2013 року, на що ОСОБА_1 погодився, але не прийшов. Письмових заяв про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у інший час він не подав, в прийомний день у відділ ДВС не приходив.
12.11.2013 року у відділ ДВС прибув боржник, який подав письмову заяву про те, що знаходиться в скрутному матеріальному становищі, не може сплатити борг та що він попереджений при кримінальну відповідальність.
13.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
26.11.2013 року у відділ ДВС надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ухилення від виконання рішення суду.
В зв'язку з цим, 04.12.2013 року у відділ ДВС направлено подання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ухилення від виконання рішення суду.
Станом на 09.11.2013 року інформація щодо розгляду даного подання у відділ ДВС не надходила.
04.12.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в порядку п.2 ст 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві у встановленому чинним законодавством порядку оскаржена не була.
Повторно виконавчий лист № 1321/3725/2012, виданий Сокальським районним судом 16.05.2013 p., про стягнення ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 55538,03 грн надійшов у відділ ДВС 26.11.2014 року і переданий на виконання державному виконавцеві Кухар І.Б.
01.12.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження (ВП № 45650711).
З метою виявлення майна боржника, на яке можна звернути стягнення, державним виконавцем скеровано запити у реєструючі установи: Червоноградське МБТІ, Червоноградське ВРЕР ДАІ, УПФУ у Сокальському районі, Інспекцію сільського господарства у Львівській області. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.12.2014 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно відповіді ДПС України від 22.12.2014 року ОСОБА_4 як платник податків не числиться, відкриті рахунки в установах банків відсутні, інформація щодо суми доходу - відсутня. Згідно відповіді ПФУ від 15.01.2015 року інформація про отримання доходів відсутня. Згідно відповіді Червоноградського МБТІ від 12.01.2015 року відомості про наявність у ОСОБА_4 нерухомості не надано.
19.12.2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
В зв'язку з тим, що боржник на виклик державного виконавця не прибув, 19.12.2014 року винесено постанову про примусовий привід ОСОБА_4, яку направлено на виконання у Сокальський РВ ГУМВСУ у Львівській ОСОБА_4 доставлено у відділ ДВС 12.01.2015 року, його попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від виконання рішення суду.
10.02.2015 року з метою виявлення майна боржника, на яке можна звернути стягнення, державним виконавцем повторно скеровано запити у реєструючі установи: Червоноградське ВРЕР ДАІ, Інспекцію сільського господарства у Львівській області. Згідно відповіді Червоноградського ВРЕР ОСОБА_7 у Львівській області від 17.03.2015 року за боржнком транспортні засоби не зареєстровані.
В зв'язку з невиконанням рішення суду боржнику направлено виклик на 17.02.2015 року. Боржник на виклик з»явився та надав заяву про те, що він ніде не працює і відмовляється виконувати рішення суду.
24.02.2015 року з метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем здійснено виїзд за місцем проживання, вказаним у виконавчому документові. Майна, на яке можна звернути стягнення, державним виконавцем не виявлено.
Крім того, при попередньому виконанні вищевказаного виконавчого документа в Сокальський районний суд направлено подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
22.11.2013 року у відділ ДВС надійшла ухвала Сокальського районного суду від 17.09.2013 року про задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яку 25.11.2013 року направлено у Державну прикордонну службу України. 04.12.2013 року інформацію про нього введено до бази даних Державної прикордонної служби України.
За ухилення від виконання рішення суду 04.12.2013 року у Сокальський РВ ГУМВСУ у Львівській області направлено подання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. 23.12.2014 року СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження. 31.01.2015 року Прокуратурою Сокальського району дана постанова скасована, матеріали кримінального провадження направлені в СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області для подальшого досудового розслідування.
Зазначає, що державні виконавці відділу ДВС Сокальського РУЮ діяли в межах своїх повноважень.
Крім того, згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження № 38282984 та № 45650711 видно, що стягувач ознайомлювався з цими документами 11.12.2013р., 31.03.2014р., 27.02.2015р., тобто поважних причин для пропущення строку на оскарження дій державних виконавців у ОСОБА_1 немає. В своїх скаргах він не вказує жодної причини на пропущення строків оскарження дій державних виконавців до суду.
Також, ОСОБА_1 в своїх заявах від 11.03.2015 року та 30.03.2015 року просить відділ ДВС Сокальського РУЮ зупинити виконання вищевказаного виконавчого документа, тобто фактично просить не вчиняти жодних дій щодо виконання вищевказаного виконавчого листа.
Просить суд відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії відділу ДВС Сокальського районного управління юстиції повністю.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити, в обґрунтування вимог надав пояснення аналогічні викладеним у скарзі.
ОСОБА_8 відділу ДВС Сокальського РУЮ у Львівській області ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу не визнав, просив в задоволенні скарги відмовити, в обґрунтування надав пояснення викладенні в письмовому запереченні.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибув.
Заслухавши учасників та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно матеріалів виконавчого провадження №ЄДРВП:38282984 встановлено, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області перебував виконавчий лист №1321/3725/2012, виданий Сокальським районним судом 16.05.2013 p., про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 55 538,03грн. та 04.12.2013р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в порядку п.2ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав та свобод.
На підставі ч.2 ст.385 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Однак, звявник ОСОБА_1 не заявляв клопотання про поновлення строку для подання скарги.
Оскільки, 04.12.2013р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та відсутнє клопотання заявника про поновлення строку звернення до суду зі скаргою, тому суд відмовляє в задоволенні скарги в частині , що стосується дій державного виконавця Кравець М.В. та начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ у виконавчому провадженні №38282984.
Разом з тим, згідно виконавчого листа №1321/3725/2012, виданого Сокальським районним судом 16.05.2013 p., встановлено, що з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_1 43 651, 38грн. відшкодування майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, 10 000грн. неотриманої орендної плати згідно договору оренди №0148/10 від 04.09.2010р. та 1000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди.
01.12.2014 року державним виконавцем Кухар І.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45650711.
Також, з матеріалів виконавчого провадження встановлено, що державним виконавцем скеровано запити у реєструючі установи: Червоноградське МБТІ, Червоноградське ВРЕР ДАІ, УПФУ у Сокальському районі, Інспекцію сільського господарства у Львівській області.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.12.2014 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.
Згідно відповіді ДПС України від 22.12.2014 року ОСОБА_4 як платник податків не числиться, відкриті рахунки в установах банків відсутні, інформація щодо суми доходу - відсутня.
Згідно відповіді ПФУ від 15.01.2015 року інформація про отримання доходів відсутня.
Як встановлено з постанови про арешт боржника від 19.12.2014 року державним виконавцем накладено арешт майна боржника ОСОБА_4 та оголошено заборону на його відчуження.
Відповідно до постанови від 19.12.2014 року до боржника застосовано привід у відділ ДВС Сокальського РУЮ на 26.12.2013 року.
Також, 10.02.2015 року державним виконавцем повторно скеровано запити у реєструючі установи:Червоноградське ВРЕР ДАІ, Інспекцію сільського господарства у Львівській області.
Згідно акта державного виконавця від 24.02.2015 року встановлено, що ним здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_4 в м.Великі Мости, вул.Б.Хмельницького, 86 Сокальського району і майна, на яке можна звернути стягнення, державним виконавцем не виявлено.
За ухилення від виконання рішення суду 04.12.2013 року у Сокальський РВ ГУМВСУ у Львівській області направлено подання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. 23.12.2014 року СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження. 31.01.2015 року Прокуратурою Сокальського району дана постанова скасована, матеріали кримінального провадження направлені в СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області для подальшого досудового розслідування.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
Також, згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;
5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;
8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;
9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;
10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;
12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;
15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо
звернути стягнення;
16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;
18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;
19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих листів, що видаються судами.
Згідно ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або
належать боржникові від інших осіб.
Згідно абз.2.п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
Також, на підставі п. 7.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 при виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують три мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.
Як вказано в п. 8.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 у разі невиконання боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 89 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
У відповідності до ст.83 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину),
винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
На підставі п.1.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 безпосередній контроль за діями державного виконавця покладається на начальників відділів примусового виконання рішень та начальників відділів державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції (далі - начальник відділу).
В судвому засіданні встановлено, що державний виконавець відділу ДВС Сокальського РУЮ у Львівській області ОСОБА_3 по виконавчому провадженні № 1009/8 по примусовому виконанню рішення Сокальського районного суду від 08.02.2013р. не вчинила всіх необхідних дій, що спрямовані на примусове виконання зазначеного рішення суду, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими ормативно-правовими актами, зокрема Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802.
Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснив, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статтей 210,213,387 ЦПК.
Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.
Що стосується вимоги ОСОБА_9 про стягнення судового збору з відділу ДВС Сокальського РУЮ у Львівській області, то в такій слід відмовити, оскільки враховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 386,387 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 та в.о. начальника відділу ДВС Сокальського РУЮ ОСОБА_2 неправомірною.
Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції у Львівській області усунути порушення у виконавчому провадженні № 1009/8 по примусовому виконанню рішення Сокальського районного суду від 08.02.2013р. у цивільній справі №1321/3725/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, з участю третьої особи ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в п'яти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: М. Я. Адамович