"13" серпня 2009 р.
Справа № 18/43-905
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Приватного підприємства «Продторг -Тернопіль»м. Тернопіль, вул. Поліська, 14
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта»с. Драганівка, вул. Токова, 6, Тернопільський район Тернопільська область
про стягнення 3 667,53 грн. заборгованості, з яких: 3 311,36 грн. -борг, 311,27 грн. - інфляційні нарахування та 44,9 грн. -3 % річних.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Чайківської Г.І. -головного бухгалтера, доручення № 7/05 від 28.05.2009 р.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Приватне підприємство «Продторг -Тернопіль»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта»про стягнення заборгованості у розмірі 3 667,53 грн., з яких: 3 311,36 грн. -борг, 311,27 грн. -інфляційні нарахування та 44,9 грн. -3 % річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не поставив товар на суму передоплати.
В підтвердження викладеного додає платіжне доручення № 2911 від 15.04.2008 р., вимогу від 04.11.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, стверджує, що рахунок № 58 від 15.04.2008 р., який зазначений у платіжному дорученні № 2911 від 15.04.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта»не видавало. Зазначає, що сума у даному платіжному дорученні була сплачена позивачем як розрахунок за отриманий від товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясовіта»товар по договору № 238 від 23.09.2006 р. Згідно проведеної звірки розрахунків за відповідачем рахувався борг в сумі 1,68 грн., який 29.07.2009 р. погашений, про що свідчить платіжне доручення № 1296 від 29.07.2009 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши представника відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).
Так, як стверджує позивач 15.04.2008 р. ним перераховано відповідачу 3 350 грн. згідно платіжного доручення № 2911, як оплату за м'ясні вироби по рахунку № 58 від 15.04.2008 р. Відповідачем не було поставлено товар на суму передоплати.
З правочину, який виник між сторонами, на підставі їх узгоджених дій, у відповідача виникло зобов'язання поставити товар, вартість якого оплачена, а у позивача право вимоги поставки цього товару.
Згідно ч. 2. ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На підставі ст. ст. 693, 530 Цивільного кодексу України позивач звернувся до відповідача з вимогою від 04.11.2008 р. про повернення в семиденний строк передоплати, яка відповідачем залишена без задоволення.
Так, відповідач стверджує про безпідставність позовних вимог оскільки рахунку № 58 від 15.04.2008 р., який зазначений у платіжному дорученні № 2911 від 15.04.2008 р. не існує. В період з 01.10.2006 р. по 01.07.2007 р. згідно долучених до матеріалів справи розхідних накладних відповідачем поставлено позивачу продукцію на загальну суму 135 508,96 грн. Станом на 01.01.2008 р. заборгованість позивача склала 3 348,32 грн. (карточка рахунку № 361 в матеріалах справи). Оплата в сумі 3 350 грн. здійснена згідно платіжного доручення № 2911 від 15.04.2008 р. позивачем саме для погашення даного боргу, а не як передоплата за подальшу поставку товару. Надлишково сплачені 1,68 грн. 29.07.2009 р. перераховані позивачу, про що свідчить платіжне доручення № 1296 від 29.07.2009 р.
Рахунку № 58 від 15.04.2008 р., який зазначений у платіжному дорученні № 2911 від 15.04.2008 р. сторонами не представлено.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають до задоволення в заявленій сумі, оскільки не підтвердженні матеріалами справи, та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -14 серпня 2009 року, через місцевий господарський суд.
Суддя