"28" липня 2009 р. Справа № 18/33/09
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
у складі: судді Давченко Т.М.,
при секретарі Ковальжи А.І.
представник позивача: Шевченко С.Я. -директор,
представник відповідача: не з'явився,
прокурор: Брезіцький В.С.,
присутні: арбітражний керуючий Ратинська С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»,
56065, Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Радянська,111
до Володимирівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області,
56065, Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул..Радянська,91,
про визнання угоди дійсної та визнання права власності, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»звернулося до господарський суд з позовом до Володимирівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.04.2005р. (надалі Договір) та визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Радянська, 111. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм Цивільного законодавства України, які уточнив в судовому засіданні й просив також визнати дійсним додаткову угоду № 1 від 20.05.2005р. до договору купівлі-продажу б/н від 05.04.2005р.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву в якій вимоги позову визнав повністю, та просив суд слухати справу за його відсутністю.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти позову, вважаючи, що Володимирівська сільська рада Казанківського району Миколаївської області неналежний відповідач.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з такого: 05.04.2005 між позивачем та КП «Казанківський сирзавод»від імені якого діяла ліквідатор Ратинська С.В., на підставі постанови господарського суду Миколаївської області від 28.10.2003р., було укладено договір купівлі -продажу об'єктів нерухомого майна, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Радянська, 111. Даний договір укладено в простій письмовій формі.
Відповідно до умов п. 2 Договору купівлі-продажу позивачем здійснена передоплата у розмірі 100% від ціни договору, а саме фактичну оплату позивачем було проведено за квитанціями від 09.02.2004 р. на суму 10 000,00 грн. та від 26.05.2004 р. на суму 13 300,00 грн.
Отже, всього сплачено 23 300,00 грн. відповідно до п.п.1.1 Договору.
На підставі вказаного договору позивач є добросовісним набувачем, оскільки відчуження майна проведено особами, які мають на це право, своїми фактичними діями щодо укладення договору купівлі-продажу і підписанням актів приймання-передачі від 05.04.2005 р. та 20.05.2005р. підтверджено фактичну передачу майна.
20.05.2005р. між сторонами договору купівлі-продажу була укладена додаткова угода до спірного Договору, з зазначенням всіх об'єктів цілісного майнового комплексу, які відчужені.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору.
За приписами ст. 203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, що й було дотримано сторонами під час укладення договору. Зміст договору не суперечить цивільному законодавству та моральним принципам суспільства. Особи, що брали участь при укладенні договору, володіли необхідним обсягом дієздатності.
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Визнання договору нікчемним суттєво порушує майнові права позивача. Але, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Договір купівлі-продажу від 05.04.2005р. укладено з зазначенням всіх істотних умов передбачених діючим законодавством України для договорів купівлі-продажу, а саме: предмету купівлі-продажу (повного найменування об'єкту нерухомості), ціни об'єкту нерухомості, терміну передачі нерухомого майна та терміну проведення оплати, а також вказано момент набуття права власності на об'єкт нерухомості та інші умови.
Засвідчити договір купівлі-продажу нотаріально в даному випадку не вбачається можливим, оскільки за довідкою з ЄДРОП від 10.06.2009р. державна реєстрація юридичної особи, КП «Казанківський сирзавод», припинена 29.03.2006р. у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Відповідно до ст.335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. За заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, таке майно може бути передане за рішенням суду у комунальну власність.
З довідки відповідача, Володимирівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, від 24.07.2009 р. за вих № 784 вбачається, що спірне майно у комунальну власність не передавалося.
За таких обставин, при розгляді даної справи, суд вважає можливим застосування до правовідносин сторін правила ст. 220 ЦК України.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі викладеного вбачається, що позивач набув право власності на предмети (об'єкти нерухомості) вищезазначеного договору купівлі-продажу.
Отже, в спірних правовідносинах позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати дійсними договір купівлі - продажу нерухомого майна від 05 квітня 2005 року та додаткову угоду № 1 від 20 травня 2005 року до нього, цілісного майнового комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул..Радянська,111, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельбрус», (56065, Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Радянська,111, код ЄДРПОУ 10005122408) та Колективним Підприємством «Казанківський сирзавод»(29.03.2006р. державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом), від імені якого діяла ліквідатор Ратинська С.В. на підставі постанови господарського суду Миколаївської області від 28.10.2003р. справа № 14/49.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельбрус», (56065, Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Радянська,111, код ЄДРПОУ 10005122408) право власності на комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул..Радянська,111, а саме на: адміністративну будівлю -А1; сирцех -Б1; маслоказеїновий цех -В1; котельню -Г1; компресорна -Д1; дизельна -Е1; гаражі -З1; столова; пральня; роздягальна -И1; склад -К1; склад -Л1; столярний цех -М1; водонапірна вежа -О1; артезіанська свердловина; вбиральня на 2 відділення -П1; каналізаційний колектор -Т1; огорожа.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя