Запорізької області
29.07.09 Справа № 23/126/09-18/160/09
Суддя
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімінвест” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11, оф. 414)
до відповідача фермерського господарства “Зустріч” (70536, с. Новояковлівка Оріхівського району Запорізької області, вул. Кібенка, буд.22)
про стягнення 37098,11 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Подлужна Р.Г., довіреність № 09/2 від 02.01.2009 р.;
від відповідача: не з'явився;
Заявлено позов про стягнення з ФГ «Зустріч»на користь ТОВ «Агрохімінвест»37098,11 грн., які складаються з 29050,09 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 054 від 15.03.2007 р., 4023,43 грн. втрат від інфляції, 587,97 грн. 3% річних та 3436,62 грн. пені за неналежне виконання умов договору. Справу за вказаним позовом було порушено 12.05.2009 р. суддею Садовим І.В., судове засідання призначено на 03.06.2009 р., розгляд справи переносився на 22.06.2009 р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 548 від 22.06.2009 р., у зв'язку із обранням судді Садового І.В. на посаду судді Запорізького окружного адміністративного суду, відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.06.2009 р. та його переходом на іншу роботу, справа № 23/126/09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімінвест” до фермерського господарства “Зустріч” про стягнення суми 37098,11 грн., була передана на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою суду від 22.06.2009 р. суддею Носівець В.В. прийнято справу № 23/126/09 до свого розгляду із привласненням № 23/126/09-18/160/09, оскільки розгляд справи був призначений на 22.06.2009 р., а сторони належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, суд призначив судове засідання на цю ж саму дату та час, тобто на 22.06.2009 р. Ухвалою суду від 22.06.2009 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 29.07.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2009 р. надав заяву (вих. № 151 від 23.06.2009 р.), якою уточнив період нарахування пені та просив стягнути з відповідача пеню за порушення грошових зобов'язань з 02.09.2008 р. по 22.03.2009 р. (за 182 дні) в сумі 3436,62 грн., пояснивши усно, що «по 22.03.2009 р.»вказано помилково (допущена технічна помилка при наборі тексту), потрібно читати по 02.03.2009 р.
Заява і усні пояснення відповідають вимогам ст.ст. 22, 28 ГПК України, приймаються судом до розгляду та до уваги.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 174, 175, 216, 231, 232 Господарського кодексу України та умовами договору купівлі-продажу № 054 від 15.03.2007 р.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином (повідомлення № 5637204 про вручення 19.05.2009 р. ухвали про порушення провадження у справі).
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
У судовому засіданні 29.07.2009 р. розгляд справи закінчений, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
15.03.2007 р. позивач та відповідач уклали договір № 054 купівлі-продажу з додатками до нього № 001 від 20.04.2007 р., № 002 від 12.06.2007 р., № 003 від 30.08.2007 р., від 21.02.2008 р. (надалі -договір).
Згідно умов договору, позивач зобов'язався передати товар, вказаний в п. 1.2. даного договору у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти даний товар та сплатити за нього грошовому суму в розмірі та порядку, визначеному в даному договорі.
Пунктом 3.2. договору, сторони передбачили, що товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем в кількості відповідно накладної, по якій позивач передає товар, а відповідач приймає його в момент вивозу його зі складу уповноваженими представниками відповідача.
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 84148,66 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними: № 082 від 15.03.2007 р. (на суму 8673 грн.), № 099 від 21.03.2007 р. (на суму 1003,57 грн.), № 115 від 23.03.2007 р. (на суму 589,62 грн.), № 205 від 20.04.2007 р. (на суму 2959,68 грн.), № 241 від 04.05.2007 р. (на суму 2162,40 грн.), № 245 від 08.05.2007 р. (на суму 7677,84 грн.), № РН-0000297 від 08.06.2007 р. (979,27 грн.), № РН-0000302 від 12.06.2007 р. (на суму 4011,44 грн.), № РН-0000303 від 12.06.2007 р. (1030,82 грн.), № РН-0000311 від 16.06.2007 р. (на суму 7806,18 грн.), № РН-0000314 від 20.06.2007 р. (на суму 4972,31 грн.), № РН-0000318 від 26.06.2007 р. (на суму 696,84 грн.), № РН-0000322 від 27.06.2007 р. (на суму 780,53 грн.), № РН-0000327 від 06.07.2007 р. (3865,61 грн.), № РН-0000334 від 18.07.2007 р. (на суму 1393,92 грн.), № РН-0000336 від 03.08.2007 р. (на суму 2428,49 грн.), № РН-0000344 від 21.08.2007 р. (на суму 712,80 грн.), РН-0000354 від 30.08.2007 р. (на суму 23368,40 грн.), № РН-0000369 від 11.09.2007 р. (на суму 1664,40 грн.), № РН-0000410 від 25.09.2007 р. (на суму 1768,86 грн.), № РН-0000424 від 04.10.2007 р. (на суму 2589 грн.), № РН-0000440 від 09.10.2007 р. (на суму 3013,68 грн.) та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.
На оплату товару відповідачу були виставлені рахунки-фактури: № СФ-0000089 від 15.03.2007 р., № 108 від 21.03.2007 р., № 122 від 23.03.2007 р., № 218 від 20.04.2007 р., № 245 від 03.05.2007 р., № 254 від 08.05.2007 р., № СФ-0000308 від 08.06.2007 р., № СФ-0000313 від 12.06.2007 р., № СФ-0000314 від 12.06.2007 р., № СФ-0000323 від 16.06.2007 р., № СФ-0000325 від 20.06.2007 р., № СФ-0000330 від 26.06.2007 р., № СФ-0000334 від 27.06.2007 р., № СФ-0000340 від 06.07.2007 р., № СФ-0000347 від 18.07.2007 р., № СФ-0000348 від 03.08.2007 р., № СФ-0000360 від 21.08.2007 р., № СФ-0000369 від 30.08.2007 р., № СФ-0000389 від 11.09.2007 р., № СФ-0000430 від 25.09.2007 р., № СФ-0000459 від 09.10.2007 р.
Згідно додаткової угоди від 21.02.2008 р., сторони обумовили, що у зв'язку з тяжким фінансовим положенням відповідача, сторони пришли згоди про продовження строку розрахунку по договору № 054 від 15.03.2007 р. з кінцевим розрахунком до 01.09.2008 р. включно.
Однак, відповідач здійснив лише часткову оплату товару, перерахувавши позивачу 55098,57 грн., свої зобов'язання по остаточному розрахунку не виконав, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість по оплаті поставленого товару в сумі 29050,09 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.
Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.
22.04.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист (вих. № 93 від 21.04.2009 р.) з вимогою підписати акт звірки взаємних розрахунків та розрахуватися за поставлений товар (факт направлення листа підтверджується фіскальним чеком № 5195 від 22.04.2009 р., копія якого міститься в матеріалах справи).
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 29050,09 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 29050,09 грн. основного боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, чим порушив умови договору та вимоги законодавства.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд вважає вірним. Отже, вимоги позивача про стягнення втрат від інфляції в сумі 4023,43 грн. (за період з вересня 2008 р. по квітень 2009 р.) та 587,97 грн. -3% річних (за період з 02.09.2008 р. по 12.05.2009 р.) обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3436,62 грн. пені, за період з 02.09.2008 р. по 02.03.2009 р.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ...сплата неустойки.
Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Згідно п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з п. 5.2. договору, сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати за товар відповідно встановленого строку в даному договорі, відповідач зобов'язався сплатити позивачу штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки плюс вартість товару.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців обґрунтована та підлягає задоволенню в сумі 3436,62 грн.
Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фермерського господарства “Зустріч” (70536, с. Новояковлівка, Оріхівського району Запорізької області, вул. Кібенка, буд. 22, код ЄДРПОУ 24904657, р/р № 26001070000136 в запорізькій філії АКБ «Індустріалбанк», МФО 313816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімінвест” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 11, оф. 414, код ЄДРПОУ 32372731, п/р 26001000906001 в ФЗД АТ “Індекс-Банк” м. Запоріжжя, МФО 313861) 29050 (двадцять дев'ять тисяч п'ятдесят) грн. 09 коп. основного боргу, 4023 (чотири тисячі двадцять три) грн. 43 коп. втрат від інфляції, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 97 коп. 3 % річних, 3436 (три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 62 коп. пені, 370 (триста сімдесят) грн. 98 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 03.08.2009 р.